Судове рішення #16743543

                                                                                                                            Справа №2-1259/11

Рішення

іменем України

23 травня 2011 року  Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Шевчук А.М., при секретарі Крушевській Л.Л., розглянувши у  відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та коштів на утримання дружини до досягнення дитиною віку трьох років, -

в с т а н о в и в :

У січні 2011 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 20 серпня 2009 року перебуває у зареєстрованому шлюбі із відповідачем. Від шлюбу  вони із відповідачем мають двоє дітей: доньку ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4. Діти проживають із нею. Зараз вони із відповідачем не проживають однією сім”єю і спільного господарства не ведуть. На утримання доньки ОСОБА_3 відповідач надає матеріальну допомогу у розмірі ? частки від його доходу. Вона бажає, щоб відповідач надавав матеріальну допомогу за рішенням суду  і на сина ОСОБА_4 та на її утримання до досягнення   дитиною віку трьох років. Вона займається вихованням дітей та перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною віку трьох років. Відповідач працює на СП „РІФ-1”. Позивач просила стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 у розмірі ? частики від доходу відповідача та кошти на її утримання до досягнення дитиною віку трьох років у розмірі по 1/16  частки від доходу відповідача.

У судовому засіданні позивач підтримала вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у ньому. Пояснила, що  добровільно відповідач не надає належної матеріальної допомоги на утримання сина ОСОБА_4, тому просить врегулювати спір судовим рішенням.

Відповідач вимоги не визнав у повному обсязі. Пояснив, що не буде платити аліментів, оскільки позивач палить цигарки та п?є. Він не оспорює батьківства відносно сина ОСОБА_4,  не оспорює місце проживання дитини, не подає на розірвання шлюбу, не звертався із заявою до органу опіки та піклування щодо перевірки цільового витрачання аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 та державних коштів (допомог) на дітей.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що з 20 серпня 2009 року сторони перебувають у   зареєстрованому шлюбі (а.с.2).

Подружжя  від шлюбу має двоє дітей:  доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.3).

Аліментні зобов’язання відповідача щодо доньки врегульовані рішення Бердичівського міськрайонного суду від 06 липня 2010 року (а.с.4-5). Так, відповідач повинен надавати на утримання доньки ? частку від його доходу.

Сторони не оспорили, що  проживають окремо та діти із позивачем.

Батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення їх повноліття (ст.180 СК України).

Сторони не можуть між собою домовитися про умови та способи утримання сина. Добровільно відповідач відмовляється надати матеріальну допомогу на утримання дитини, хоча працює складальником  у СП ТОВ „Ріф-1” та його середньомісячна заробітна плата складає 1 628 грн. (а.с.7). Визначаючись із розміром аліментів суд виходить із положень ст. 182 СК України,  та вважає, що  розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_4 не повинен перевищувати 1/6 частки від доходу відповідача, оскільки на утримання двох дітей загальний розмір утримань не має перевищувати третьої частини від доходу відповідача, але при цього розмір аліментів на кожну дитину не може бути меншим ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Згідно ч.3 ст.181,ст.183 СК України суд відмовляє у стягненні решти частки на утримання сина.

Відповідач не довів, що позивач витрачає кошти не за цільовим призначенням, оскільки не  надав з цього приводу жодних доказів. Суд неодноразово роз?яснював сторонам обов’язок надавати докази у обґрунтування  обставин на які вони посилаються,  якщо протилежна сторона їх заперечує. Суд попереджував про наслідки не надання доказів (ст.ст.10, 60 ЦПК України).

             Відповідно до ч.4 ст.84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

               У даному випадку, виходячи із розміру заробітної плати відповідача, він не може на даний час надавати позивачу будь-якої матеріальної допомоги на її утримання. Так,  на утримання двох дітей відповідачу належить сплачувати  5/12 частки від його доходу, тобто приблизно 680 грн. ( 1 628:12х 5).  Таким чином, на своє утримання у позивача залишається приблизно 948 грн. ( 1 628 -  680 = 948 грн.), а прожитковий мінімум на  працездатну особу становить  на день ухвалення рішення 960 грн., тобто розмір  прожиткового мінімуму більший ніж залишається у відповідача після виконання ним аліментних зобов’язань щодо двох дітей.

              На підставі викладеного суд відмовляє у стягненні аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною віку трьох років у розмірі 1/16 частки, оскільки  ОСОБА_2 не може надавати таку матеріальну допомогу.

Судові витрати, згідно ст.88 ЦПК України, покладаються на відповідача з позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини. Що ж стосується судового збору з позовної вимоги про стягнення коштів на утримання дружини до досягнення дитиною віку трьох років, то позивач від сплати такого звільнена, рішення у цій частині позову постановлюється не на її користь, тому судовий збір з даної позовної вимоги компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, ст.ст. 84,180,181,182,183 СК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року  „Про застосування судами окремих норм  СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів”,  суд, -

в и р і ш и в :

             вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

    Стягувати з ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя міста Бердичева Житомирської області, працівника спільного підприємства у формі ТОВ „РІФ-1”, на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/6 частки від доходу  відповідача, на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, щомісячно, починаючи з 31 січня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття. Мінімальний розмір аліментів на дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

     Відмовити ОСОБА_1 у стягненні коштів на утримання дружини до досягнення дитиною віку трьох років за безпідставністю.

     Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 51 грн. судового збору; на користь судової адміністрації 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.    

      Рішення в частині стягнення аліментів на утримання дитини  підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

    Рішення  може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд шляхом подачі  апеляційної скарги в 10-денний строк з дня  його проголошення.


Суддя:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація