Р І Ш Е Н Н Я

                             іменем    України           справа №2-1849/11

      21 червня 2011 року                                      м.Ялта

    Ялтинський міський суд АРК у складі головуючого судді Берещанського Ю.В., при секретарі Сергеєвій Є.О., з участю представників, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до державного підприємства «Санаторій «Форос», за участю третіх осіб: Державного управління справами, служби у справах дітей Ялтинської міської ради про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,  

В с т а н о в и в:

      Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати незаконними дії відповідача в частині відмови у видачі їй  дозволу на приватизацію квартири АДРЕСА_1 м. Ялта та зобов’язати відповідача посвідчити підписом заяву про приватизацію квартири.

    Вимоги мотивує тим, що вона є наймачем квартири АДРЕСА_1.  Даний будинок відноситься до відомчого житлового фонду державного підприємства санаторій «Форос».

05 травня 2009 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про передачу квартири у приватну власність на підставі приватизації, але їй в цьому було відмовлено з тих підстав, що відсутня згода власника будинку.

Вона вважає, що дана відмова суперечить чинному законодавству і порушує її житлові права, оскільки займана нею квартира не відноситься до об’єктів, які не підлягають приватизації згідно з законом. Будинок, в якому  розташована її квартира, є відокремленим від території санаторію та  знаходиться за межами земельної ділянки, що знаходиться в користуванні відповідача.

    Позивач у судовому засіданні свою позовну заяву підтримала і просила суд позов задовольнити.  

Представник відповідача ОСОБА_2, діючий на підставі довіреності, у судовому засіданні позов визнав і суду пояснив, що позивач має право на приватизацію своєї квартири і державне підприємство «Санаторій Форос» не заперечує проти приватизації квартири. Проблема існує в іншому, Державне управління справами вважає, що вказана квартира знаходиться у будинку, який не є житловим, він, нібито, має статус гуртожитку, у зв’язку з чим норми приватизації на нього не розповсюджуються. Але ці ствердження не відповідають дійсності і спростовуються документами, які він просить залучити до матеріалів справи у контексті ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Представник також пояснив, що позивач отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно у вигляді спірної квартири. Це сталося у березні місяці 2010 року.  

    Представники третіх осіб в судове засідання не з’явилися, були повідомлені про день та час слухання справи належним чином,  явка їх до суду була визнана необов’язковою. Представник служби у справах дітей Ялтинської міської ради надав заяву про розгляд справи у його відсутності.

     Вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи, суд не бачить підстав для  задоволення позову по наступним підставам.

    Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 міста Ялта. (а.с. 92,93).

    Рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської Ради № 1472 від 28 вересня 2006 року було затверджено рішення міжвідомчої комісії по реєстрації споруд і внутрішніх перепланувань, списків приміщень, придатних для постійного проживання, яким дозволена реєстрація, в тому числі і АДРЕСА_1, яка складається з житлової кімнати  площею 8,9 кв. метрів.

    05 травня 2009 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до керівника державного підприємства «Санаторій «Форос» із заявою про оформлення передачі у приватну власність квартири, наймачем якої вона являлася і в якої вона проживала разом із з членами сім'ї, на той момент, на умовах найму (а.с.8).

    На зазначену заяву їй була дана відповідь, що державне підприємство «Санаторій «Форос» не вправі дозволити приватизацію квартири, оскільки відсутня згода на приватизацію Державного управління справами, якій є власником будинку та відсутній документ, підтверджуючий право на пільгу по безкоштовному одержанню у власність житла. Але, як потім з’ясувалося, єдиною підставою для відмови в приватизації була відсутність згоди на це від Державного управління справами.

    Згідно ч. 2 ст. 9 ЖК України, громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду або придбання їх в житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва або отримання у власність на інших підставах, передбачених законодавством України.

    Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, і органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, в повному господарському веденні або оперативному управлінні яких знаходиться державних житловий фонд.

    АДРЕСА_1, в якому розташована спірна АДРЕСА_1, відноситься до відомчого житлового фонду державного підприємства «Санаторій «Форос»,  у зв’язку з чим саме санаторій є органом приватизації для спірної квартири, і лише він має законні повноваження для вирішення цього питання (а.с.43,49).

    Частиною 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначений вичерпний перелік будинків (квартир), які не підлягають приватизації, у тому числі і квартири, розташовані на територіях установ та організацій.

    Судом було встановлено, що  будинок, в якому знаходиться квартира позивачки є жилим, і не є гуртожитком, він розташований за межами земельної ділянки, що знаходиться в користуванні санаторію (а.с.80,95).

Таким чином, суд вважає, що відповідач на той момент необґрунтовано відмовив ОСОБА_1  в її заяві про приватизацію квартири.

Рішенням Ялтинського міського суду від 26 січня 2010 року позов ОСОБА_1 був задоволений. Ухвалою Апеляційного суду АРК від 20 грудня 2010 року рішення суду було залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2011 року рішення суду і ухвала апеляційного суду були скасовані на підставі того, що державне управління справами стверджує, що будинок, у якому проживає позивач є гуртожитком, а сам будинок перебуває у державній власності  вказаного управління. Вказана обставина була перевірена судом. Відповідно до довідки Державного підприємства «Санаторій «Форос» від 27.08.2010 року  житловий будинок по АДРЕСА_1 знаходиться на балансі санаторія (а.с.43). Крім того, рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 29.09.2006 року було затверджено рішення міжвідомчої комісії, яким вказаний будинок був визнаний житловим будинком. Ця інформація знаходиться у комунальному підприємстві Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» (лист від 15.10.2010 року № 1490). Таким чином, факт того, що вказаний будинок є житловим і не є гуртожитком, що він знаходиться на балансі Державного підприємства «Санаторій «Форос» підтверджується наданими суду документами. Разом з тим, 09 березня 2010 року державне підприємство «Санаторій «Форос» своїм с свідоцтвом посвідчило, що на праві приватної власності АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 і ОСОБА_3 в рівних частках (а.с.92). Це свідоцтво було посвідчено Комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації», витяг від 20.04.2010 року (а.с.93). Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів – ст.328 ЦК України. Право власності на житло регулюється нормами глави 28 ЦК України. Права власника житлового будинку, квартири передбачені ст.383 ЦУ України. На даному етапі право власності власників спірної квартири ніким не оспорюється.  У позовній заяві йдеться про надання згоди на приватизацію квартири. У зв’язку з тим, що на день розгляду справи квартира приватизована, тобто згода фактично була надана, суд вважає, що предмету спору не має. При відсутності предмету спору у задоволенні позову слід відмовити.

Оскільки позовна заява не була задоволена, судові витрати залишаються на рахунку позивача.    

Керуючись ст. 10,11,209,212,214-215 ЦПК України, ст. 328,383 ЦК України,

В и р і ш и в :

  У задоволенні п озову ОСОБА_1 до державного підприємства «Санаторій «Форос», треті особи: Державне управління справами, служба у справах дітей Ялтинської міської ради про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії -  відмовити.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.        

Суддя