Справа № 2-1630/11

    Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2011 року   м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя у складі: Головуючого, судді Харченко І.О., при секретарі Гуляєвій Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих внаслідок ДТП,

в с т а н о в и в:

14.03.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих внаслідок ДТП (а.с. 4-6). Свої вимоги мотивував тим, що 28.06.2010 року в м.Сімферополь на Євпаторійському шосе відбулася ДТП за участю автомобілю марки «Форд Сієра», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, та належним йому автомобілем марки «Ніссан», реєстраційний номер НОМЕР_2. Постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя від 28.07.2010 року водія ОСОБА_3 було визнано винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Внаслідок ДТП автомобілю позивача були завдані механічні пошкодження. Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження сума матеріальної шкоди склала 26933 грн. 11 коп. Йому страховою компанією було сплачено страхове відшкодування у розмірі 16221 грн. 65 коп. Оскільки на момент ДТП власником джерела підвищеної небезпечки був ОСОБА_2, то саме з нього просить стягнути на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 10711 грн. 46 коп. (26933,11 – 16221,65), витрати у зв’язку з проведення автотоварозначого дослідження – 999 грн. 06 коп, моральну шкоду – 5000 грн., судовий збір – 117 грн. 11 коп., 08 грн. 50 коп, витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу – 120 грн. та витрати, пов’язані з наданням правової допомоги – 2500 грн.

Позивач в судове засідання не зьявився. Представник позивача у судове засідання також не з’явився, надав до суду факсом заяву про розгляд справи за його відсутністю. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні з мотивів та підстав, викладених у позові.

Відповідач та представник третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити у їх задоволенні.

Вислухавши відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи та докази, надані сторонами на підставі ст.ст.10, 60 ЦПК України, суд дійшов до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що 28.06.2010 року в м.Сімферополь на Євпаторійському шосе відбулася ДТП за участю автомобілю марки «Форд Сієра», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, та автомобілю марки «Ніссан», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1

Постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя від 28.07.2010 року водія ОСОБА_3 було визнано винною у скоєнні ДТП, у зв’язку з чим її притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с. 33).

Власником автомобіля марки «Ніссан», реєстраційний номер НОМЕР_2 є позивач ОСОБА_1 (а.с.34).

Власником автомобіля «Форд Сієра», реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_4

Відповідно до довіреності від 25.05.2010 року ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (кожний діє самостійно, тобто незалежно один від одного), керувати, експлуатувати та розпоряджуватися на власний розсуд, належним йому автомобілем марки «Форд Сієра», реєстраційний номер НОМЕР_1. Довіреність видана строком на три роки і дійсна по 25.05.2013 року з правом подальшого передоручення (а.с.73).

Частиною 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27.03.1992 року № 6, із змінами, під власником джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Таким чином, ОСОБА_3 керувала транспортним засобом правомірно і саме з її винних дій сталася дорожня пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль марки «Ніссан», реєстраційний номер НОМЕР_2, а позивачу спричинена матеріальна шкода. Позивачем не надано належних та допустимих доказів тому, що завдана йому матеріальна та моральна шкода спричинена саме діями або бездіяльністю відповідача ОСОБА_2 Винна в спричиненні такої шкода ОСОБА_3 залучена позивачем по справі лише в якості третьої особи, до неї ніяких вимог позивачем не висувалося та не обґрунтовувалося.

Суд розглядає цивільну справу не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі, доказів поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ст. 11 ЦПК України).

Розглянувши дану цивільну справу за участю усіх зацікавлених осіб, у рамках заявлених вимог, на основі дотримання принципів диспозитивності, змагальності і справедливості судочинства, всебічного та повного дослідження обставин справи, перевірки їх наданими сторонами доказами, оцінивши їх у сукупності, виконавши вимоги процесуального закону, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 слід відмовити у повному обсязі у зв’язку з недоведеністю його вини.

На підставі ст.ст. 22, 23, 1187 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 33, 60, 61, 79, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, с у д -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих внаслідок ДТП - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя І.О.Харченко