Справа № 2-59/2008р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

  13 лютого 2008 року                      м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайсуд Вінницької обл. в складі:

головуючого Вітковського С.В.

при секретарі Корбі В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайсуду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства «Агрофірма «Сортнасіннєовоч»» про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до СВАТ «Агрофірма «Сортнасіннєовоч»» про стягнення боргу, посилаючись на те, що нею в касу відповідача було внесено 140000 (сто сорок тисяч) гривень поворотної фінансової допомоги (позики), що посвідчується квитанцією прибуткового касового ордера № 348 від 04.08.2006 року.

Вказує, що при внесенні поворотної фінансової допомоги в касу СВАТ «Агрофірма «Сортнасіннєовоч»» головою правління Кардашем Й.С. їй було видано розписку, згідно якої відповідач отримав згадані кошти та зобов'язувався повернути борг до 04 серпня 2007 року, але в зазначений строк цього не зробив. На неодноразові звернення про повернення боргу відповідач не реагує і в добровільному порядку повертати борг не бажає.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала і обґрунтовуючи позовні вимоги суду пояснила, що за домовленістю з головою правління  СВАТ «Агрофірма «Сортнасіннєовоч»» Кардашем Й.С., оскільки товариство перебувало в скрутному матеріальному становищі і не мало змоги погашати кредит отриманий в «Ощадбанку», нею в касу відповідача 4 серпня 2006 р. було внесено 140000 (сто сорок тисяч) гривень поворотної фінансової допомоги, а фактично позики, що посвідчено квитанцією прибуткового касового ордера № 348 від 04.08.2006 року та розпискою голови правління Кардаша Й.С. згідно якої товариство зобов'язувалось повернути борг до 04 серпня 2007 року, але в зазначений строк цього не зробило. На неодноразові звернення не реагує і в добровільному порядку повертати борг не бажає.

В даний час змінився керівник товариства і взагалі заперечує факт отримання товариством грошей.

На її прохання видати виписаний ще 4.08.2006 р. на її ім'я касовий ордер № 348, який вона своєчасно не забрала з підприємства і він залишився в бухгалтерії, для представлення суду, відповідач не реагує, а керівництво підприємства стверджує, що його немає.

Представники відповідача Безрученко Д.П.,Громова Т.В. позовні вимоги не визнали і заперечуючи позовні вимоги суду пояснили, що ОСОБА_1 не вправі була надавати поворотну фінансову допомогу підприємству, оскільки вона є фізична особа, а не підприємець. Крім того, вважають, що розписка від 4.08.2006 р. видана на той час головою правління Кардашем Й.С. не є документом, що підтверджує отримання підприємством коштів від позивачки бо згідно із статутом товариства він не міг укладати угоди, якщо вони перевищують 20% статутного фонду товариства, який становив 615 грн.. Стверджують, що квитанція касового ордера відсутня, а також на підприємстві немає головної бухгалтерської книги, касової книги та корінців касових ордерів за 2006 р. з яких вбачався би рух коштів.

Вважають, що  в дійсності жодної грошової допомоги чи позики позивачкою  СВАТ «Агрофірмі «Сортнасіннєовоч»» надано не було. При зміні керівництва та головного бухгалтера підприємства документи за встановленою формою не передавалися і вони не знають де знаходиться головна бухгалтерська книга за 2006 рік.

Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог Кардаш Й.С. суду пояснив, що дійсно позивачкою 4.06.2008 р. було надано позику в розмірі 140000 грн.. Ці кошти були внесені  в касу підприємства і використанні для погашення кредиту отриманого в Могилів-Подільському відділенні №263 «Ощадбанку України». Вказав також, що він особисто писав розписку позивачці про отримання грошей в сумі 140 тисяч грн., в якій кошти назвав поворотною  фінансовою допомогою,  та в той же день був виписаний касовий ордер, однак чому позивачка його не отримала не пам'ятає. Ордер залишився в матеріалах бухгалтерських документів. В той же день 4.08.2006 р. після отримання коштів та їх оприбуткування 108192,50 грн. внесено в Могилів-Подільське відділення №268 «Ощадбанку України» для погашення кредиту. Інших коштів в касі підприємства не було.

В жовтні 2007 р. рішенням правління товариства він  був відсторонений від обов'язків голови правління і на той момент головна бухгалтерська книга, касова книга та корінці касових ордерів за 2006 ,р. з яких вбачається отримання цих коштів, були в наявності. Причиною неподання відповідачем цих документів вважає ту обставину, що при їх наявності і огляді в судовому засіданні обставини викладені ним та позивачкою знайшли б повне  підтвердження. Отримання під розписку грошей в сумі 140000 грн. було викликане гострою потребою в коштах.

Заслухавши позивачку, представників відповідача, третю особу на стороні відповідача без самостійних вимог, його представника, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Хоч відповідач позов не визнає і його представники стверджують, що кошти в касу підприємства не надходили, ОСОБА_1 не вправі була надавати поворотну фінансову допомогу підприємству, оскільки вона є фізична особа, а не підприємець, розписка від 4.08.2006 р. видана на той час головою правління Кардашем Й.С. не є документом, що підтверджує отримання підприємством коштів від позивачки бо згідно із статутом товариства він не міг укладати угоди, якщо вони перевищують 20% статутного фонду товариства, який становив 615 грн., однак їхні покази спростовуються показами  позивачки, третьої особи на стороні відповідача, свідків, матеріалами справи.

Так, позивачка ОСОБА_1 третя особа на стороні відповідача Кардаш Й.С. суду пояснили, що дійсно позивачкою 4.06.2008 р. СВАТ «Агрофірма «Сортнасіннєовоч»  було надано позику в розмірі 140000 грн. та про отримання грошей Кардаш Й.С. особисто написав розписку де найменував її поворотною фінансовою допомогою. В той же день був виписаний касовий ордер, який залишився в матеріалах бухгалтерських документів.

Ці кошти були внесені  в касу підприємства і використанні для погашення кредиту отриманого в Могилів-Подільському відділенні №263 «Ощадбанку України». В той же день 4.08.2006 р. після отримання коштів та їх оприбуткування 108192,50 грн. внесено в Могилів-Подільське відділення №268 «Ощадбанку України» для погашення кредиту. Інших коштів в касі підприємства не було.

Дані покази в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Крім згаданих показів та обставина, що підприємство отримало кошти підтверджується розпискою Кардаша Й.С., яка є в матеріалах справи.

     Вищевикладені обставини підтверджуються також і повідомленням філії Могилів-Подільського відділення № 263 «Ощадного банку України» №572 від 04 лютого 2008 року про те, що дійсно 04.08.2006 року до філії були внесені кошти в рахунок погашення кредиту СВАТ «Агрофірма «Сортнасіннєовоч»» в сумі 108192,50 грн..

Представники відповідача та свідок ОСОБА_4 заперечують цей факт і посилаються на те, що  укладений шляхом надання розписки  договір позики ( фінансова поворотна допомога) не відповідає чинному законодавству. Проте такі висновки не відповідають вимогам ст. 1047 ЦК України.

У відповідності до  ст. 1046 ЦК України:» За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками».

Стаття 1047 ЦК України передбачає »Договір позики складає-ться у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного міні-муму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.»

Стаття 1051 ЦК України передбачає, що « Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини».

 Частина 2 ст. 59 ЦПК України передбачає « Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.»

Заперечуючи факт отримання коштів відповідач мав би надати письмові докази якими є головна бухгалтерська книга, касова книга та корінців касових ордерів за 2006 р. з яких вбачається отримання чи не отримання підприємством цих коштів. Однак ці документи представлені не були, хоч в попередньому судовому засіданні представники відповідача Гронтковська Л.О. та ОСОБА_4  вказували, що дані докази є в наявності і зобов'язались представити їх суду.

Усні заперечення відповідача не можуть бути прийняті судом, оскільки вони суперечать ч.2 ст.1051 ЦК України.

В судовому засіданні представники відповідача не надали доказів, що що згадана угода дула укладена під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

 Стаття 10 ЦПК України передбачає:» Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.»

У відповідності до ст. 60 цього кодексу:» Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях».

Оскільки представникам відповідача в судовому засіданні роз'яснювались наслідки не вчинення такої процесуальної дії як подання головної бухгалтерської книги, касової книги та корінців касових ордерів за 2006 р., але вони надані не були, а позивачкою представлена розписка від 4.08.2006 р. видана повноважним на той час головою правління підприємства Кардашем Й.С. про отримання 140000 грн. від ОСОБА_1, інших письмових доказів, які б доказували зворотне в судовому засіданні не встановлено, суд вважає, що договір позики мав місце, кошти були передані відповідачу та використані ним.

Не може бути підставою для відмови в задоволенні позову посилання представників відповідача, що голова правління не вправі був затверджувати згадану  угоду, бо вона перевищила  20% статутного фонду товариства, який становив 615 грн., оскільки в даному випадку Кардаш Й.С. не затвердив, а уклав угоду у відповідності до ч.1 ст. 9.3.6. Статуту підприємства.

Також не є підставою для відмови в позові та обставина, що ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачає, що поворотну фінансову допомогу мають право надавати лише юридичні особи та фізичні особи-підприємці, аОСОБА_1 до даної категорії не відноситься , бо в судовому засіданні встановлено, що вона позичила кошти відповідачу, угода була укладена в письмовій формі, ці кошти використанні на потреби підприємства, а отже мають бути їй повернуті.

Таким чином, на підставі зібраних в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку, що 4.08.2006 р. ОСОБА_1 позичила СВАТ «Агрофірмі «Сортнасіннєовоч»» 140000 грн. для потреб підприємства терміном до 4.07.2007 р., відповідач своєчасно ці кошти не повернув, а тому їх слід стягнути на її користь. Крім того необхідно стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати по справі, які складаються із сплаченого судового збору 1400 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн..

     Керуючись ст.ст.11,16,526, 530, 545, 610, 611, 612,  1046, 1047,1049,1051 ЦК України, ст.ст.10,60, 88, 209, 212 - 214 ЦПК України,- 

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути  з Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства «Агрофірма «Сортнасіннєовоч»» код ЄДРПОУ 0049206, МФО 302753 р/р 2600011582 Вінницької філії ВАТ АБ «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 140000 (сто сорок тисяч) грн. боргу за договором позики,  а також судові витрати в сумі 1400 (одна тисяча чотириста) грн. сплаченого судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30(тридцять), а всього 141430 (сто сорок одну тисячу чотириста тридцять) грн..

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення подається до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення або двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження. 

 СУДДЯ: