Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа №  1-69/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

03.06.2011

Одноособово  суддею:        Шваюк Г.В.

при секретарі:                      Тарчинській Л.Я.,

з участю обвинувача:           Кумановського В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бучача справу про обвинувачення  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, непрацюючого, неодруженого,  гр-на України, судимого Бучацьким районним судом 12.11.2010 р.  за ч.1 ст.185  КК України до  200 годин громадських робіт,  з середньою освітою,       

             за ч.2 ст.263 КК України, ч.2 ст.389 КК  України,  

ВСТАНОВИВ:

            ОСОБА_1 в період з 03.12.2010 року по даний час   ухилився від відбування покарання у виді 200 годин  громадських робіт призначеного йому вироком Бучацького районного суду від 12 листопада 2010 року, яким він засуджений за ч.1 ст.185 КК України.  Даний вид покарання ОСОБА_1 мав відбувати за місцем свого проживання в АДРЕСА_1.

           03 грудня 2010  року вирок Бучацького районного суду надійшов до Бучацького ра-йонного підрозділу Теребовлянського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції. Цього ж дня засудженому ОСОБА_1 направлено виклик про явку в кримінально-виконавчу інспекцію на 10.12.2010 р. За викликом засуджений не з’явився, тому 10.12.2010 р. йому повторно направлено виклик на 19.12.2010 р., на вказану дату ОСОБА_1 також не з’явився. На підставі цього, кримінально-виконавчою інспекцією підготовлено та винесено подання про здійснення працівниками СДІМ Бучацького РВ УМВС України в Тернопільській області приводу засудженого. 23.12.2010 р. ОСОБА_1 було доставлено до кримінально-виконавчої інспекції та ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, про що свідчить підписка, згідно якої ОСОБА_1 роз’яснено, що за ухилення від відбування громадських робіт на підставі ч.2 ст.389 КК України, він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності. Одночасно засуджений ознайомлений з постановою про встановлення днів явки на реєстрацію, відповідно до якої він зобов’язаний з’являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію кожного 3-го вівторка кожного місяця. Цього ж дня ОСОБА_1 видано направлення у Скомороську сільську раду, згідно якого з 24.12.2010 р. він повинен приступити до відбування громадських робіт. 28.12.2010 року до кримінально-виконавчої інспекції із Скомороської сільської ради надійшла інформація про те, що ОСОБА_1 з 24.12.2010 р. не приступив до відбування громадських робіт. На підставі цього в подальшому кримінально-виконавчою інспекцією здійснювались неодноразові виклики засудженого ОСОБА_1, проте, останній, переслідуючи мету ухилитися від відбування покарання, не з’являвся на реєстрацію. 31.01.2011 р., коли  працівниками міліції засудженого доставлено до кримінально-виконавчої інспекції, він пояснив, що не приступив до виконання громадських робіт, тому що, має перелом руки. Проте ОСОБА_1 за наданням медичної допомоги до Золотопотіцької РКЛ не звертався і цьому факту немає документального підтвердження.  09.03.2011 р., коли працівниками міліції знову доставлено ОСОБА_1 до кримінально-виконавчої інспекції, він пояснив, що не з’являється до кримінально-виконавчої інспекції через те, що ходить до лісу заготовляти дрова. На підставі викладеного встановлено, що ОСОБА_1 не виконував покладений на нього обов’язок у вільний від роботи час безкоштовно виконувати суспільно корисні роботи протягом строку, зазначеного у вироку.

          Станом на 11.03.2011 р. засуджений ОСОБА_1 не відпрацював жодної години громадських робіт.

           ОСОБА_1, 22.03.2011  року,  приблизно о 11 год. 00 хв., без належного дозволу переносив в кишені свого верхнього одягу штик-ніж, який раніше знайшов в лісі біля с.Соколів Бучацького району. Неподалік від сільської ради с. Скоморохи, був затриманий працівниками міліції  через ухилення від відбування громадських робіт.  Після цього доставлений в Бучацький РВ УМВС України в Тернопільській області, де при особистому огляді у нього виявлено та вилучено цей  ніж. Даний  предмет є  багнетом до магазинного карабіну системи Маузера взірця 1898/1935 р.р. К98К, виробництва Німеччини та відноситься до холодної зброї колючо –ріжучої дії.

       Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 суду показав, що на сьогоднішній день він перебуває на обліку у кримінально-виконавчій інспекції за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України. За скоєння даного злочину Бучацький районний суд 12.11.2010 р. призначив йому покарання –200 годин громадських робіт. В листопаді 2010 року його  було ознайомлено з вироком суду і з цього часу він повинен був в Скомороській сільській раді, у вільний від роботи час, безкоштовно виконувати суспільно корисні роботи. Йому відомо, що працівники кримінально-виконавчої інспекції неодноразово викликали його для реєстрації, але він не з’являвся, тому що, завжди мав роботу, ходив до лісу заготовляти дрова, при цьому переслідував мету ухилитися від відбування покарання. До сільської ради також не приходив. 23.12.2010 р. працівники міліції доставили його в кримінально-виконавчу інспекцію, де він ознайомився з порядком і умовами відбування покарання у виді громадських робіт, також йому було роз’яснено, що за ухилення від відбування громадських робіт він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності. Його ознайомлено з постановою про встановлення днів явки на реєстрацію, відповідно до якої він зобов’язаний з’являтись для реєстрації в інспекцію кожного 3-го вівторка кожного місяця, та вручено направлення у Скомороську сільську раду, згідно якого повинен з 24.12.2010 р. приступити до відбування громадських робіт. Проте, з 24.12.2010 р. не прийшов до сільської ради та не приступив до виконання громадських робіт, тому що, не віднісся до цього серйозно, гадав, що не буде нічого страшного, якщо прийде на другий раз. Йому неодноразово приходили повідомлення-виклики з кримінально-виконавчої інспекції та він ігнорував їх, бажаючи ухилитися від відбування покарання. Декілька разів працівники міліції доставляли його до кримінально-виконавчої інспекції. Два рази йому  було винесено застереження у виді письмового попередження. Станом на 11.03.2011 р. він не відпрацював жодної години громадських робіт.  Коли його викликали  до кримінально-виконавчої інспекції, не приходив, тому що, мав роботу, про причини своїх неявок не повідомляв ні сільську раду, ні кримінально-виконавчу інспекцію.

В лютому місяці, точно саме якого числа не пам'ятає,  коли він рубав дрова у лісі в с.Соколів Бучацького району, знайшов штик-ніж схожий на багнет військового взірця. Даний ніж він почистив від іржі та бруду, та приніс додому, де його  зберігав та використовував для побутових потреб. 22.03.2011 року, приблизно о 11 год. 00 хв., взяв із дому штик-ніж, положив його у кишеню  куртки і пішов до своєї сестри ОСОБА_2, для того, щоб заколоти порося. Про це напередодні вона його попросила. Коли він проходив через центр с.Скоморохи Бучацького району, неподалік від сільської ради, до нього під'їхав  автомобіль та зупинився, із нього вийшов дільничний інспектор міліції та запитав його, чому він не приходить в Бучацький РВ, коли  він його викликає для дачі пояснень. Також, працівник міліції пояснив йому, що до нього із кримінально-виконавчої інспекції надійшли матеріали, в яких йдеться мова про те, що він не виконує вироку суду. Тоді працівники міліції запропонували йому проїхати з ними в Бучацький РВ для дачі пояснень по даних матеріалах. Він погодився та поїхав в райвідділ міліції. В приміщенні СДІМ Бучацького РВ працівники міліції провели особистий огляд, під час якого, у правій внутрішній кишені куртки, в яку він був одягнений, виявили штик-ніж, який в присутності двох понятих вилучили.

           Оскільки підсудний ОСОБА_1   в судовому засіданні повністю   визнав вину в скоєнні  злочинів, дав  пояснення згідно змісту пред’явленого  йому  обвинувачення, погодивсь зі всіма доказами по справі,  відмовившись від їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що в силу ст.299 КПК України слід обмежити дослідження фактичних обставин справи допитом  підсудного.

Оцінюючи в сукупності докази, здобуті в судовому засіданні, з матеріалами справи, суд прийшов до переконання, що вина підсудного ОСОБА_1 в скоєнні злочинів доведена повністю, а його дії за ч.2 ст.263 КК України та  ч.2 ст.389 КК України  органом досудового слідства кваліфіковано вірно, як  незаконне носіння  холодної зброї, без передбаченого законом  дозволу та ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.

           Підходячи до обрання  підсудному ОСОБА_1 міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених  ним  злочинів, обставини справи, дані про його особу, що раніше притягався до кримінальної відповідальності, обставини, що пом’якшують покарання:  щире каяття у вчиненому, активне сприяння  розкриттю злочину, і приходить  до переконання, що  йому слід  призначити покарання  у виді  обмеження волі.   

            Згідно ч.1 ст.70 КК України призначаючи покарання за сукупністю злочинів  застосувати шлях поглинення менш суворого покарання більш суворим.            

           Визначити остаточне покарання у виді обмеження волі, звільнивши  його на підставі ст.75 КК України від відбування покарання  із випробуванням, призначивши  іспитовий строк.

            Покласти на нього обов’язки передбачені п.п. 2-4 ст. 76 КК України.     

              Покарання призначене ОСОБА_1 за вироком Бучацького районного суду  від 12 листопада 2010 року у виді 200 годин громадських робіт виконувати самостійно.

            Керуючись ст.323,324 КПК України,

ЗАСУДИВ:

        ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.263 КК України та   ч.2 ст.389 КК України  і призначити йому покарання:

           - за ч.2 ст. 263 КК України –два роки  обмеження волі,

 - за ч.2 ст.389 КК України – один рік обмеження волі.

          На підставі  ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів  шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1  покарання у виді  два роки обмеження волі.  

      На підставі ст. 75 КК України  звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік.

      На підставі п.п. 2-4  ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

      Повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

      Періодично з’являтися для реєстрації в  кримінально-виконавчу інспекцію.

      Покарання призначене ОСОБА_1 за вироком Бучацького районного суду  від 12 листопада 2010 року у виді 200 годин громадських робіт виконувати самостійно.

      Стягнути  із   ОСОБА_1 на користь   НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області 337,68 грн. за проведення   експертизи холодної зброї.   

      Речовий доказ по справі: багнет до магазинного карабіну системи Маузера взірця 1898/1935 р.р. К98К, виробництва Німеччини, що зберігається в камері речових доказів Бучацького РВ УМВСУ,  передати у господарський відділ УМВС України в Тернопільській області.

       Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишити попередню –підписку про невиїзд.

      На вирок може бути подана апеляція протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення в апеляційний суд Тернопільської області через Бучацький районний суд.                                   

Суддя   Г. В. Шваюк