Справа № 2-3471/2011р.                                                                  

                                                                                             Р І Ш Е Н Н Я

        ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ       

17 лютого  2011р.                                                       Жовтневий районний суд  м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді - Ткаченко Н.В.

   при секретарі -         Омарбековій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ПАТ КБ „ПриватБанк” до  ТОВ  «УФА «Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

                                                                         В С Т А Н О В И В:

30.09.2009р. ПАТ КБ „Приватбанк”  звернувся  до  суду  з позовом до ТОВ «УФА «Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві посилався на те, що 07.07.2003р. між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений договір № VIH0G000841756 про відкриття карточного рахунку і встановлення кредитного ліміту (далі по тексту - договір), відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 8100 доларів США, з терміном повернення до 05.07.2010р.  та зі сплатою згідно графіку погашення щомісячно та відсотків у розмірі 14,04% на рік за користування кредитом. На забезпечення виконання зобов'язань позичальника за договором № VIH0G000841756, з ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус»укладено договір поруки  №  467 від 12.01.2009р., на виконання обов'язків за кредитним договором тільки у загальному розмірі 200грн. Зі свого боку, позивач виконав передбачені договором умови та передав відповідачці грошові кошти в розмірі 8100  доларів США, проте  відповідачка  не виконувала належним чином  взяті на себе зобов’язання у зв’язку з чим, у неї  виникла  заборгованість перед банком. Станом на 21.05.2009р. відповідачка мала  заборгованість у розмірі 4961,18 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 37903,41 грн., яка складається із заборгованості за: кредитом  у розмірі 4894,98 дол. США; по процентам за користування кредитом у розмірі 66,20 дол. США. За умовами договору № VIH0G000841756 від 07.07.2003р. встановлено обов'язки позичальника по сплаті відсотків за користування кредитом та погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, в строки та на умовах встановлених договором кредиту.

Представник позивача –ОСОБА_2 (яка діє на підставі доручення від 27.09.2010р.), в наданій суду 17.02.2011р. заяві просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а саме, стягнути з відповідачки ОСОБА_1 суму заборгованості перед банком в розмірі 4961,18 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 37903,41 грн., а також судові витрати в доход держави. З відповідачів ТОВ «УФА «Верус»та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»стягнути солідарно 200грн.  Крім того,                  в заяві від 17.02.2011р. представник позивача просила  розглядати справу з винесенням рішення  за її  відсутності.

Представник відповідача  - ТОВ «УФА«Верус» - ОСОБА_3 (який діє на підставі довіреності від 30.12.2010р.)  в судове засідання не з’явився, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.  Своєю заявою від 17.02.2011р. позовні вимоги   в межах  стягнення солідарно з ТОВ «УФА «Верус»та відповідачки 200 грн. визнав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідачка –ОСОБА_1 – ні  в попереднє судове засідання 22.03.2010р., ні в судове засідання 17.02.2011р.  не з’явилась, про час та місце розгляду справи кожного разу повідомлялась шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації, в справі є поштові повідомлення про завчасне отримання відповідачкою судової повістки,  як в попереднє,  так і в судове засідання, про причини неявки відповідачка суд  двічі                         не сповістила.  

За таких обставин, суд вважає, що на підставі  ч. 4 ст. 74, ч.1 ст. 76, ч.2 ст. 77 ЦПК України (зі змінами від 07.07.2010р.),  відповідачка вважається належним чином повідомленою про день та час судового засідання і такою, що відсутня без поважних причин, що є підставою для вирішення справи  за відсутністю відповідачки  на підставі наявних в справі доказів.

За таких обставин,  на підставі ст. 169 ЦПК України,  суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін.  З урахуванням того, що одним із відповідачів, а саме,  ТОВ «УФА «Верус, по справі  висловлена думка  щодо визнання позовних вимог, суд вважає за можливе винести рішення на загальних підставах, встановлених ЦПК України.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, заявами сторін про підтримання позову, його визнання, розгляд справи за відсутністю сторін, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню,        з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.07.2003р. між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір № VIH0G000841756 про відкриття карточного рахунку і встановлення кредитного ліміту, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі  8100 доларів США, з терміном повернення до 05.07.2010р.  та зі сплатою згідно графіку погашення щомісячно та відсотків у розмірі 14,04% на рік за користування кредитом.

За умовами укладеного договору  встановлено обов'язки ОСОБА_1 по сплаті відсотків за користування кредитом та погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, в строки та на умовах встановлених договором. Враховуючи те, що відповідачка належним чином не виконувала своїх обов’язків за договором, станом на 21.05.2009р. відповідачка мала  заборгованість у розмірі 4961,18 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 37903,41 грн., яка складається із заборгованості за: кредитом  у розмірі 4894,98 дол. США; по процентам за користування кредитом у розмірі 66,20 дол. США.

Як вбачається з наданої  ПАТ КБ «Приватбанк»суду довідки, на день  винесення рішення, тобто на 17.02.2011р., заборгованість відповідачки перед ПАТ КБ «Приватбанк»не зменшилася, а навпаки, зросла  та  складає 9115,66 дол. США, в тому числі, є значна сума простроченої заборгованості по сплаті кредиту 4133,78 дол. США та відсотків 423,23 дол. США.

Згідно ст. 1054 ЦК України, обов’язком позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Згідно  ст. ст. 526, 530, 610 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

З урахуванням викладеного, дослідивши письмові матеріали справи,  з огляду на те,  що відповідачка  не виконує належним чином взятих на  себе зобов’язань  за договором, має значну суму заборгованості, в тому числі прострочену по сплаті кредиту та відсотків, суд вважає,  що позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк»до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими, заснованими на законі і такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, стягненню з ОСОБА_1 на користь  ПАТ КБ „ПриватБанк”  підлягає  заборгованість за договором про відкриття карточного рахунку і встановлення кредитного ліміту                              № VIH0G000841756 від 07.07.2003р. станом на 21.05.2009р. в розмірі 37903 грн. 41 коп., що є еквівалентом 4961,18 доларів США, оскільки уточнень (збільшення суми) позовних вимог на день винесення рішення від позивача до суду не надходило.

В розрахунках ціни позову (судових витрат) суд також буде  враховувати первісну ціну позову, оскільки банк позовні вимоги не уточнював.

На забезпечення виконання зобов'язань позичальника за договором № VIH0G000841756 з ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус»укладено договір поруки № 467 від 12.01.2009р. на виконання обов'язків за кредитним договором тільки у загальному розмірі 200грн.

Відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником його обов’язку, а у випадку порушення такого обов’язку боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Але, приймаючи до уваги ті обставини, що договір поруки  № 467 від 12.01.2009р., яким передбачено стягнення суми 200 грн. солідарно  з ОСОБА_1 та  ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», не є трьохстороннім договором, суд вважає, що в задоволені частини позовних вимог, яка стосується  стягнення з ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» та ОСОБА_1 солідарно 200грн.  на користь  ПАТ КБ „ПриватБанк” слід  відмовити.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат, з огляду на те, що для позивача ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 30.09.2009р. була відстрочена сплата цих витрат, а даним рішенням позовні вимоги задоволено частково, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 379 грн. 03 коп. (1% від ціни позову в гривневому еквіваленті) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120грн., відмовивши у стягненні судових витрат з ТОВ  „УФА „Верус”, оскільки даним рішенням в задоволені позовних вимог до  цього відповідача  відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  526, 527, 530, 610, 1054 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 60, 74, 76, 77, 88, 169, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ПАТ КБ „ПриватБанк” до ТОВ «УФА «Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості –задовольнити частково.

Стягнути  з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»заборгованість по договору про відкриття карточного рахунку і встановлення кредитного ліміту № VIH0G000841756 від 07.07.2003р. станом на 21.05.2009р. в розмірі 37903 грн. 41 коп. (тридцять сім тисяч дев’ятсот три грн. 41 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 379 грн. 03 коп.  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі  120 грн.

В задоволені іншої частини позовних вимог ПАТ КБ „Приватбанк” –відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів.

Суддя:                                                                                                                                                                      Ткаченко Н.В.