ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-а-5048/11

18.07.2011                       року                                                                                          м. Сімферополь

Суддя  Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим Докучаєва В.Ю., розглянувши в порядку скороченого провадження відповідно до ст. 183-2 КАС України справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації  про визнання дій протиправними, стягнення суми, зобов'язання вчинити певні дії, -                                          

В с т а н о в и в:

 Позивачка звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій щодо відмови відповідача провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною  до досягнення нею трьох років в розмірі, встановленому статтею 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», зобов’язати відповідача нараховувати та виплачувати допомогу з 19.10.2009 року по 31.01.2011 рік, та виплачувати до досягнення її дитиною трирічного віку, стягнути на її користь недоотриману допомогу у розмірі 9561,06 грн. Вимоги мотивовані тим, що вона є матір’ю малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно їй виплачується допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у заниженому розмірі, хоча вона повинна отримувати допомогу у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Ухвалою суду от 24.06.2011 року позовні вимоги за період з 19.10.2009 року по 21.12.2010 рік залишені без розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.     

Дослідивши  матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.   

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).

З матеріалів справи вбачається, що позивачці виплачується допомога по догляду за дитиною в розмірі -130 грн. щомісячно (а.с.14).

Позивачка перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації, як застрахована особа, на неї розповсюджуються дії Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".   

Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначається ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", якою передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менш розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом.    

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Вказаними положеннями зазначеного Закону, які визнані неконституційними, було виключено ст.ст. 40-44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Тобто, з 22.05.2008 року зазначені положення даного Закону поновлено в дії, оскільки зміну визнано неконституційною. Інших змін до даного Закону Верховною Радою України не приймалось.    

При вирішенні даної справи, суд також враховує, починаючи з 22.05.2008 року (з моменту визнання неконституційними змін до Закону від 18.01.2001 року у виді виключення ст.ст. 40-44), наявність двох законодавчих актів, які врегульовують порядок визначення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а саме: закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 року та Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року. При цьому суд вважає, що першій з них слід застосувати для незастрахованих осіб, а другий для застрахованих осіб, якою є позивачка.    

Такий висновок суду ґрунтується на тому, що Закон від 21.11.1992 року є загальним, а положення Закону від 18.01.2001 року є спеціальним, оскільки врегульовують розміри допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку саме застрахованих осіб.    

При вирішенні даної колізії слід взяти до уваги лист Міністерства юстиції від 29.07.2008 N 337-0-2-08-19 "Щодо практики застосування норм права у разі колізії". За цим  листом дана колізія вирішується на користь Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", оскільки саме цей закон для осіб, застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є спеціальним і повинен використовуватись відповідачем  при регулюванні питання нарахування і виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.    

На період виникнення правовідносин щодо виплати   допомоги  по догляду за дитиною до  досягнення нею трирічного віку наявні нормативно-правові акти, а саме: Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у  зв'язку  з  тимчасовою  втратою  працездатності  та витратами,  зумовленими  народженням  та  похованням» та Закон України  «Про Державний бюджет на 2010 рік».    

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмету правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.    

Водночас Конституційний Суд України у пункті  3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, якій діяв у часі раніше».    

Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.    

Таким чином, застосуванню до спірних правовідносин підлягає саме Закон України   «Про Державний бюджет на 2010 рік».      

Відповідно до положень ст. 45 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік»    допомога  при  народженні  дитини  та по догляду за дитиною до  досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону  України  "Про  державну  допомогу  сім'ям з дітьми" ( 2811-12 ) та Закону України  "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у  зв'язку  з  тимчасовою  втратою  працездатності  та витратами,  зумовленими  народженням  та  похованням"   (2240-14)   призначається   і здійснюється в розмірах і порядку,  визначених Кабінетом Міністрів  України.    

Вказані положення Законів не визнані неконституційними.   

Постановою КМ України № 57 від 22.02.2008 року внесено зміни до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого Постановою КМ України № 1751 від 27.12.2001 року. Пунктом 22 Постанови № 57 визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2009 року – 75 %, з 1 січня 2010 року – 100 % від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менш 130 грн.   

Для призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, подається в установленому порядку довідка про склад сім’ї та декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї).    

Однак, доказів надання позивачкою відповідачу зазначених документів суду не надано.    

Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації  при призначенні та виплаті позивачці  допомоги по догляду за дитиною діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У зв’язку з чим в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.  9, 10, 11, 71, 86, 94, 159-163, 183-2 КАС України, суд,-     

П О С Т А Н О В И В :

 У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації  про визнання дій протиправними, стягнення суми, зобов'язання вчинити певні дії – відмовити.   

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання постанови.

    Суддя