Справа № 1-266/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2011 року   

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого                      судді Гриценко І.Г.

при секретарі                               Манюк Л.В.  

за участю прокурора                   Гантімурової Н.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, Вінницької області, українки, громадянки України, не заміжньої, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, з середньою освітою, не працюючої, раніше не судимої,  

          у вчинені злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Свистунівка, Сватовського району, Луганської області, проживаючого АДРЕСА_1 Вінницької області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою,  не працюючого, не одруженого, раніше судимого:

- 21.04.2011 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ст.ст. 185 ч. 1, 185 ч.2, 185 ч.3, 70 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі, відповідно до ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробовуванням, з іспитовим строком 3 роки, (судимість не погашена),

у вчинені злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-

                                                  ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, 23.02.2011 року, приблизно о 21.00 год. за попередньою змовою з ОСОБА_2, маючи на меті прямий умисел на таємне викрадення чужого майна з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу, через незамкнені двері, проникли до приміщення сараю ОСОБА_3, який розташований в АДРЕСА_2, звідки умисно, таємно викрали металобрухт загальною вагою 300 кг. вартістю 2 грн. за кг. на загальну суму 600 гривень, чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду.

В судовому засіданні обоє підсудних вину визнали повністю, щиро розкаялися у вчиненому та пояснили, що дійсно вчинили зазначений злочин за умов та при обставинах викладених в обвинувальному висновку.

Так, підсудна ОСОБА_1 суду пояснила, що вона 23.02.2011 року, за попередньою змовою з ОСОБА_2 в вечірній час, приблизно о 21.00 год., таємно проникли через незамкнені двері до сараю односельчанина ОСОБА_3, в с. Комарів, звідки викрали металобрухт загальною вагою 300 кг. Пояснила, що металобрухт викрали так як необхідні були кошти на проживання.   

Підсудний ОСОБА_2 дав пояснення аналогічні поясненням підсудної  ОСОБА_1, також пояснив, що на санчатах викрадений металобрухт перевіз додому, а потім віддав його ОСОБА_4 в рахунок боргу, якому він повинен був повернути 400 грн., що позичав.     

         У зв'язку з заявами підсудних про повне визнання вини, на підставі ст.299 КПК України суд вважає за недоцільне досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та не опротестовуються, а саме, в частині допиту свідків.

Крім повного визнання вини самими підсудними, їх вина в обвинуваченому злочині підтверджується матеріалами справи:

-          заявою про вчинення крадіжки (а.с.4);

-          протоколом огляду місця події (а.с.5-10);

-          довідкою про вартість (а.с.16);

-          протоколами відтворення обстановки та обставин події з фототаблицями, проведених з участю ОСОБА_1, ОСОБА_2 (а.с.52-58), в ході проведення яких підсудні розповіли та показали про обставини вчинення ними крадіжки;

Суд вважає, що дії підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ст.185 ч.3 КК України, як умисне, таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб та з проникненням в приміщення, а для ОСОБА_2 також кваліфікуючою ознакою є вчинення злочину повторно.

При призначенні виду та міри покарання обом підсудним, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини його вчинення, дані про особу кожного підсудного, що обоє підсудні негативно характеризуються за місцем проживання, не працюють, затруднений сімейний і матеріальний стан кожного, стан здоров’я, що ОСОБА_1 раніше не судима, має н утриманні двоє неповнолітніх дітей, що ОСОБА_2 засуджений Вінницьким районним судом за злочини вчинені до обвинуваченого злочину.

Обставинами, що відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання обох підсудних, суд встановив щире каяття.

Обставини, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання підсудних відсутні.

З урахуванням всіх обставин справи та даних про особу обох підсудних, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудної ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, тому їй необхідно обрати покарання у вигляді позбавлення волі з приміненням ст.ст.75, 76 КК України. Підсудний ОСОБА_2 раніше вчинив злочини, висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, тому з врахуванням всіх даних про особу підсудного, обставин вчинення злочину, суд вважає, що ОСОБА_2 представляє суспільну небезпеку, і з метою його виправлення йому необхідно обрати покарання у вигляді реального позбавлення волі. Відповідно до ст. 70 ч.4 КК України, вирок Вінницького райсуду від 21.04.2011 року підлягає виконанню самостійною.

          Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу обом підсудним необхідно залишити попередню, відповідно підписку про невиїзд, та утримання під вартою.   

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

          Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні злочину  передбаченого ст.185 ч.3 КК України та призначити їй покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк тривалістю 1 рік.   

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1:

-          не виїжджати на постійне проживання за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої системи;

-          повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи.

-  періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину  передбаченого ст.185 ч.3 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України, вирок Вінницького районного суду Вінницької області від  21.04.2011 року за ст.ст. 185 ч.1, 185 ч.2, 185 ч.3, 70 ч.1 КК України виконується самостійно.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання –з 25.05.2011 року.  

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити попередню –відповідно підписку про невиїзд та утримання під вартою.   

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_2 в той самий строк з моменту вручення копії вироку.  

Суддя: