ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
04.10.06р. | Справа № 9/358-06 |
За позовом Комунального підприємства Павлоградського виробничого управління водопровідно- каналізаційного господарства, м.Павлоград
Дніпропетровська область
до Військової частини № 3024 Збройних сил України, м.Павлоград
Дніпропетровська область
про стягнення 30331 грн. 33 коп.
Суддя Подобед І.М.
Представники:
Від позивача - Ялинна О.І. - юрисконсульт, довіреність № 2 від 29.06.06 р.
Від відповідача - Корчоха А.В. - юрисконсульт, довіреність № 4-06 від 14.09.06 р.
СУТЬ СПОРУ:
КП „Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” звернулось у серпні 2006 року із позовом до Військової частини №3024 Збройних сил України, в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 30331,33 грн. заборгованості за наданні відповідно до умов договору № 843 від 01.03.2005р. послуги із постачання питної води та надані послуги з прийманню стічних вод, а також стягнути судові витрати у справі.
Відповідач вказує у відзиві на позов, що заборгованість в сумі 30331,33 грн. була вірною станом на 01.04.2006р., але в подальшому позивачем були виставлені нові рахунки, а військовою частиною були здійснені оплати, внаслідок чого станом на 01.09.2006р. заборгованість становить 21874,14 грн.
В судовому засіданні 21.09.06р. представник позивача заявив про збільшення позовних вимог до суми 37220,18 грн., у тому числі 30331,33 грн. –основного боргу, 5255,95 грн. інфляційних збитків та 1632,91 грн. трьох процентів річних.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 21.09.06р. по 04.10.06р.
В судовому засіданні 04.10.06р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд -
встановив:
Між позивачем –Комунальним підприємством „Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” та відповідачем –Військовою частиною №3024 Збройних сил України був укладений договір № 843 від 01.03.2005р. „на відпуск питної води” та угода від 01.03.2004р. про продовження строку дії договору до 01.03.2005р., згідно до умов яких позивач („постачальник”) зобов’язався відпускати та подавати (транспортувати) у водопровідні мережі відповідача („абонента”) питну воду, у строк до 25-го числа кожного місяця пред’являти відповідачу рахунки на оплату, згідно показників водомірів, або розрахунків згідно норм водоспоживання, або згідно актів „Правил...” водокористування, а відповідач зі своєї сторони зобов’язався здійснювати оплату за надані послуги на протязі 10-ти банківських днів (пункти 1.1-1.2, 3.1-3.2 договору).
Надання позивачем послуг з водопостачання та приймання стічних вод та заборгованість відповідача, що виникла з їх оплати за період з 01.09.04р. по 01.04.06р. на загальну суму 30331,33 грн. (станом на 01.04.2006р.) підтверджується розрахунком позивача, відповідними актами прийому-передачі виконаних послуг, пред’явленими позивачем відповідачу рахунками на оплату послуг та не заперечується відповідачем.
У зв’язку із допущеною прострочкою платежів, позивач додатково нарахував відповідачу до основного боргу суму 5255,95 грн. - збитків від інфляції за період з вересня 2004 року по грудень 2005 року включно та суму 1632,91 грн. –трьох процентів річних за період з 15.07.03р. по 01.07.06р.
Відповідач надав докази про оплату вищевказаної суми основного боргу шляхом перерахування позивачу грошових коштів в сумі 19700 грн. - до пред’явлення позову до суду (01.08.2006р.) та грошових коштів в сумі 10631,33 грн. –після пред’явлення позову, згідно платіжних доручень які знаходяться в матеріалах справи.
Доказів погашення решти заборгованості, що виникла внаслідок додаткових нарахувань позивача через прострочку платежів, відповідач суду не надав.
З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
В силу ст. 202 Господарського кодексу України, грошові зобов’язання відповідача перед позивачем на суму 30331,33 грн. –основного боргу, що утворився за період з 01.09.2004р. по 01.04.2006р. –є припиненими, тому в частині цих позовних вимог на суму 19700 грн. позовні вимоги позивача є безпідставними і задоволенню не підлягають, а в частині позовних вимог про стягнення суми 10631,33 грн. –провадження у справі підлягає припиненню за відсутністю предмету спору, згідно ст. 80 ч.1 п.1-1 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно до приписів ст. 530 ч.1 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.
При подачі даного позову позивачем було сплачено державне мито у сумі 305 грн., що відповідає 1% від ціні позову у розмірі 30500 грн.
Допустивши прострочення оплати поставленої на його замовлення питної води та наданих послуг з приймання стічних вод відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов’язання перед позивачем та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача суми 169 грн. збитків від інфляції (в межах суми 1,69 грн. державного мита, що було сплачене понад первісну заявлену ціну позову) –є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Решта позовних вимог про стягнення суми 5086,95 грн. збитків від інфляції та 1632,91 грн. трьох процентів річних підлягають залишенню без розгляду, згідно ст. 81 ч.1 п. 5 Господарського кодексу України, оскільки позивачем не виконані вимоги суду про надання доказів про сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі, згідно із новою ціною позову, яка становить 37220,18 грн.
Судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 80 ч.1 п. 1-1, 81 ч.1 п. 5, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Військової частини №3024 Збройних сил України на користь Комунального підприємства „Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства суму 169 грн. збитків від інфляції, 108 грн. витрат на держмито, 41 грн. 78 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині позовних вимог на суму 10631 грн. 33 коп. основного боргу провадження у справі припинити.
Частину позовних вимог на суму 5086 грн. 95 коп. збитків від інфляції та 1632 грн. 91 коп. трьох процентів річних залишити без розгляду.
В решті позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя | І.М. Подобед |
Рішення підписано- 09.10.06р.
|
|
|