Справа  № 2-312/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

09 червня 2011 року                       Шаргородський районний суд Вінницької області  

в складі:

          головуючого судді -          Славінська Н. Л.

при секретарі ОСОБА_1

розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду  справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів на утримання повнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В :

19.05.2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_4 про стягнення коштів на утримання повнолітньої дитини. Зазначила, що 04.04.2006 року розірвано шлюб між батьками її онука  ОСОБА_3 – батьком ОСОБА_4 та матір’ю ОСОБА_5

17.04.2010 року її онуку ОСОБА_3 виповнилося 18 років. На даний час він навчається на платній основі в Одеській державній академії будівництва та архітектури. ОСОБА_3 проживає в гуртожитку, в якому оплата за проживання в 2010 – 2011 році становить 2220 грн.  Вартість навчання позивача  становить в загальному 51520 грн., тому ОСОБА_3 неодноразово просив відповідача надавати йому допомогу, однак відповідач йому відмовив, і повідомив, що кошти буде надавати лише тоді, коли ці кошти будуть присуджені рішенням суду.

ОСОБА_2 просить стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/3 частки від його заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не більше, як до досягнення ним 23 років, посилаючись на те, що відповідач  ухиляється від надання добровільно матеріальної допомоги на утримання ОСОБА_3, який навчається.

В попередньому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, що діє за довіреністю від 1.11.2010 року (а.с.4), підтримала позовні вимоги, посилаючись на ті самі обставини. Просила стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти  у  розмірі 1/3 частки від його заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не більше, як до досягнення ним 23 років. Не заперечувала, щоб рішення було ухвалене в попередньому судовому засіданні, про що надала суду письмову заяву.

Відповідач ОСОБА_4 в попередньому судовому засіданні позов  ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про стягнення з нього аліментів на утримання сина, який навчається, в   розмірі 1/3 частки його доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, визнав, згоден і має змогу сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина до досягнення ним двадцятитрьохрічного віку у разі навчання. Не заперечує, щоб рішення було ухвалене в попередньому судовому засіданні, про що надав суду письмову заяву.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності до того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ч. 3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посилання на визнання позову  без з’ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до ч. 6 п. 11 Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення в цивільній справі», за змістом частини ч. 4 ст. 174 ЦПК у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

За таких обставин суд вважає, що в даному випадку наявні всі законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в попередньому судовому засіданні, відповідно до вимог ст. 174 ЦПК України.

Вирішуючи спір суд встановив, що ОСОБА_4 перебував в  зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 до 04.04.2006 року (а.с.7) і  від даного шлюбу відповідач має повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6), батьком якого він записаний в свідоцтві про народження. На даний час позивач навчається на першому курсі Одеської державної академії будівництва та архітектури, на денній формі навчання (а.с.9). Відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає, чим ставить сім’ю в скрутне матеріальне становище. Син відповідача знаходиться на  утриманні бабусі – ОСОБА_2 (а.с.14), оскільки не працює у зв’язку з тим, що навчається, тому потребує матеріальної допомоги.

Таким чином судом встановлено, що відповідач ухиляється від надання добровільної матеріальної допомоги на утримання сина – ОСОБА_3

Даному факту відповідають сімейні правовідносини, які регулюються ст.ст.199,200 СК України,  відповідно до яких якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється в разі припинення навчання. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.  Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, або частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ст.184 СК України).

Оскільки право  ОСОБА_3 на матеріальне утримання з боку батька порушено, то воно підлягає судовому захисту. При цьому суд також враховує, що відповідач може сплачувати аліменти на утримання сина, що підтверджується його заявою (а.с.29).   Тому  суд вважає, що він спроможний сплачувати аліменти в розмірі, визначеному в позовній заяві.

          Підлягає стягненню з відповідача в дохід держави державне мито в сумі 51 грн. відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.

Відповідно до ст.81 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., згідно Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5.08.2009 року за №825 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року №1258».

Керуючись ст.ст. 10,11,60,130,174,212-215,88,81 ЦПК України, на підставі ст.ст. 199,200 СК України, суд

В И Р І Ш И В :

 Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 - Лісові Шаргородського району,  Вінницької області, вул. Шевченка, 20, українця, громадянина України, пенсіонера, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  у   розмірі  1/3 частки від його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 19.05.2011 року і до досягнення ОСОБА_3 23 років при умові продовження ним навчання. У разі припинення ОСОБА_3 навчання до досягнення ним 23 років, стягнення аліментів на його утримання припинити.             

Стягнути з ОСОБА_4 держане мито  на користь держави в сумі 51 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 витрати з інформаційно - технічного забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень.

Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Суддя