Справа № 2-1572/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

03 червня 2011 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

        Головуючого-судді           - Казака С.Ю.

        при секретарі                    - Бабка Г.Г.

        за участю позивачки         - ОСОБА_1

        представника позивачки   - ОСОБА_2

        відповідача                        - ОСОБА_3

        представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

       Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що 23.05.2009 року зареєструвала шлюб з відповідачем. Від шлюбу мають неповнолітню дитину –доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. В силу певних обставин, що унеможливлюють їй з відповідачем мешкати разом, сімейні відносини з останнім не склались, внаслідок чого з весни 2010 року вони припинили шлюбні відносини й ведення спільного господарства й відновлювати їх не мають наміру. Із зазначеного часу ні вона, ні відповідач спроб до примирення не вживали, тому, що не бачать в цьому жодної перспективи. Сім’я фактично розпалась та відновлена бути не може. Вони мешкають за різними адресами. В зв’язку з цим, просила розірвати шлюб між нею та відповідачем.

        В судовому засіданні позивачка та її представник позовну заяву підтримали та наполягали на її задоволенні. Як зазначила позивачка причиною припинення шлюбних стосунків стала несумісність характерів, факти застосування до неї відповідачем фізичного насильства, що відбувалось в присутності їх дитини. Протягом наданого судом часу для примирення останнє не відбулось.  З серпня 2010 року вони з відповідачем проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Вона не має наміру відновлювати спільне життя з відповідачем, вважає примирення неможливим та наполягає на розірванні шлюбу.

       Відповідач та його представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову. Відповідач зазначив, що протягом наданого судом строку для примирення вживав заходів до цього. На адресу позивачки направлялись відповідні письмові та електронні листи, остання запрошувалась на процедуру примирення до Центру захисту життя та сімейних цінностей. Але відповідачка на вказані запрошення не відреагувала. Вважає, що розірвання шлюбу не буде відповідати їх інтересам та інтересам їх неповнолітньої дитини.

       Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

       Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 23 травня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м.Києві, актовий запис №301 (а.с.3).

       Від шлюбу мають неповнолітню дитину –доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).

       Відповідно до ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

      Відповідно до ч.ч.3,4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого  зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

       Відповідно до ст.112 СК України шлюб може бути розірвано, якщо подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим та протирічить інтересам одного з них, або інтересам їхніх дітей.

       З урахуванням зазначених вище положень закону, враховуючи, що сторони на протязі тривалого часу, з серпня 2010 року, проживають окремо, спільного господарства не ведуть, протягом наданого судом строку для примирення останнє не відбулось та позивачка наполягала на розірванні шлюбу, зазначивши, що не бажає відновлювати подружні стосунки з відповідачем, примирення з останнім та збереження шлюбу неможливе, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя сторін та збереження шлюбу є неможливим, протирічить інтересам позивачки, а тому позовна заява останню підлягає задоволенню.

       Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки слід стягнути судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

      На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,56,104,105,110,112 СК України, ст.ст.10,11,31,58-60,88,212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

       Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.

       Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, зареєстрований 23 травня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м.Києві, актовий запис №301  - розірвати.

       Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_1 сплачені останньою при подачі позовної заяви судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. та 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

      Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

       Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                                                                                            С.Ю.Казак