ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
03.10.06р. | Справа № 9/336-06 |
За позовом Закритого акціонерного товариства "Солар-Холдинг", м. Дніпропетровськ
до відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальнакомпанія
"Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ в особі: Дніпропетровських міських
електричних мереж, м. Дніпропетровськ
про стягнення 3643 грн. 72 коп.
Суддя Подобед І.М.
Представники:
Від позивача - Дібаєв Ф.А. - ю/к, довіреність № 1 від 15.05.06 р.Від відповідача - Козіна А.М. - ю/к, довіреність № 256 від 03.05.06 р.
СУТЬ СПОРУ:
ЗАТ „Солар-Холдінг” звернулось у липні 2006 року із позовом до ВАТ „ЕК „Дніпрообленрго” в особі Дніпропетровських міських електричних мереж, в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 3643,72 грн., у тому числі: 2789,44 грн. неповерненого боргу, 869,56 грн. матеріального збитку через безпідставне одержання коштів (згідно п. п. 3 і 4 ст. 1212 Цивільного кодексу України), 232,02 грн. –3% від неповерненої суми, відповідно до п. 1 ст. 536 Цивільного кодексу України, а також судові витрати у справі. Вказує, що неправомірність оплати встановлена господарським судом Дніпропетровської області (рішення від 01.11.2005р. у справі №20/257) і Дніпропетровським апеляційним господарським судом від 23.01.2006р.
18.09.06р. позивач подав на розгляд суду уточнений розрахунок позовних вимог, згідно із яким просить стягнути з відповідача суму 2789,44 грн. неповерненого боргу, 856,35 грн. інфляційних, 261,82 грн. три проценти річних, а також 102 грн. держмито і 118 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що в зв’язку із доповненням договору на постачання електричної енергії об’єктом по пр. Кірова,100 магазин „Електромир” по показниках приладу обліку 414361, перше нарахування за спожиту електроенергію було здійснене по кінцевих показниках 432564, згідно звіту від 24.07.2003р. Вважає, що перераховані позивачем грошові кошти є оплатою за електроенергію в липні 2003 року. Вказує у доповненнях до відзиву на позов на неправильно розраховану позивачем суму штрафних санкцій та пропуск позивачем строку позовної давності. Просить застосувати позовну давність.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 19.09.06р. до 28.09.06р. і до 03.10.06р.
В судовому засіданні 03.10.06р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд -
встановив:
З 14.07.03р. до укладеного між відповідачем –ВАТ „ЕК „Дніпрообленерго” в особі Дніпропетровських міських електричних мереж і позивачем –ЗАТ „Солар-Холдінг” договору №787 від 02.09.1999р. на поставку електричної енергії був приєднаний належний позивачу об’єкт по пр. Кірова, 100 (магазин „Електромир”).
Отже, з 14.07.03р., коли позивачу було відкрито особовий рахунок №39-255, починається дія вказаного договору на пряму поставку електроенергії до належного відповідачу приміщення.
Платіжним дорученням №2224 від 28.07.03р. позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 2789,44 коп. в оплату за 18203 кВт електроенергії, що була спожита за період з квітня 2003 року по 24.07.2003 року, згідно початкових та кінцевих показань лічильника відповідно 414361 та 432564.
Як видно із постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.2006р. у справі №20/257 за позовом Комунального житлово-експлуатаційного підприємства „Південне” Дніпропетровської міської ради до ЗАТ „Солар-Холдінг” третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –ВАТ „ЕК „Дніпрообленерго” про стягнення 3427,75 грн., судом було встановлено, що зафіксовані в звіті про споживання електроенергії за квітень 2003 року показники лічильника 414361 не можна вважати початковими для обчислення вартості електроенергії, прийнятої від ВАТ „ЕК „Дніпрообленерго”, а тому отримана відповідачем електроенергія в період до 14.07.2003р. вважається поставленою КЖЕП „Південне” на підставі договору на забезпечення комунальними послугами від 01.11.2000р. №6/219.
Таким чином, відповідачем без достатніх правових підстав отримані від позивача грошові кошти за електроенергію, що була поставлена за період з квітня 2003 року до 14.07.03р., та, навпаки, правомірно отримані грошові кошти в оплату за електроенергію, що поставлена за період з 14.07.03р. по 24.07.03р.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не надав суду обґрунтованого розрахунку кількості і вартості електричної енергії, що була сплачена ним відповідачу за період з квітня 2003 року до 14.07.03р.
Як видно із рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2005р. у вищевказаній справі №20/257 з позивача було стягнуто на користь КЖЕП „Південне” сума 2774,16 грн. основного боргу за комунальні послуги, до якої увійшла сума 2250,36 грн. вартості 13705 кВт*год електроенергії, яка була поставлена протягом травня по червень 2003 року.
Таким чином, позивачем двічі сплачено на користь КЖЕП „Південне” та на користь відповідача лише за 13705 кВт*год на суму 2250,36 грн.
Позов, який розглядається у даній справі, пред’явлений позивачем до суду (прийнятий судом до розгляду) 31.07.2006р. - через 3 роки і 3 дні після перерахування відповідачу грошових коштів у сумі 2789,44 коп. по платіжному дорученню №2224 від 28.07.03р., тобто із пропуском встановленої ст. 257 Цивільного кодексу України загальної позовної давності у три роки.
Відповідно до ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідач у доповненнях до відзиву на позов заявив про застосування позовної давності.
Таким чином, у частині позовних вимог позивача про стягнення з відповідача „неповерненого боргу” у сумі 2250,36 грн. слід відмовити через сплив позовної давності.
Решта позовних вимог про стягнення суми 539,08 грн. „неповерненого боргу”, 856,35 грн. інфляційних та 261,82 грн. трьох процентів річних задоволенню не підлягають через їх безпідставність, як не підтверджені належними доказами і правильними розрахунками.
Судові витрати у справі покладаються на позивача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Судові витрати у справі покласти на Закрите акціонерне товариство „Солар-Холдінг”.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя | І.М. Подобед |
Рішення підписано
|
|
|