УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 22-ц/0690/1783/11
Категорія
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Микитюк О.Ю.
суддів Товянської О.В.,
Гансецької І.А.
при секретарі Сапінській Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в здійсненні права власності шляхом виселення
за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Коростенського міськрайонного суду від 29 квітня 2011 року,
встановила:
В травні 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом. Під час розгляду справи уточнила позовні вимоги і остаточно просила (а.с.45-48) усунути перешкоди в здійсненні права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_3 з квартири. В обґрунтування позову зазначила, що 17 жовтня 2008 року за нею зареєстровано право власності на вказану квартиру, яку самоуправно зайняла відповідачка. Вважає, що її права власника порушені і підлягають захисту на підстав ст.391 ЦК України.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду від 29 квітня 2011 року ОСОБА_3 виселена з квартири АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення і направити справу на новий розгляд. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_2 26 березня 2008 року отримала ордер на квартиру АДРЕСА_1, 09 жовтня 2008 року – свідоцтво по право власності на житло, а 17 жовтня 2008 року за нею зареєстровано право власності на вказану квартиру (а.с.49 - 51). Рішенням Коростенського міськрайонного суду від 02 березня 2009 року (а.с.12), яке залишено без змін в цій частині рішенням апеляційного суду Житомирської області від 25 червня 2009 року (а.с.13-14), відмовлено в зустрічному позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2, виконавчого комітету Коростенської міської ради про визнання ордеру недійсним. Суд встановив, що ОСОБА_3 вселилась в спірну квартиру самовільно без будь-яких правових підстав, тому згідно ч.3 ст.61 ЦПК України ці обставини не доказуються при розгляді даної справи.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Користування самоправно зайнятим жилим приміщенням, його ремонт, фактичний вступ у договірні відносини, оплата комунальних послуг та відкриття особового рахунку не надають ОСОБА_3 будь-яких прав на це приміщення.
Отже, суд першої інстанції обґрунтовано виселив ОСОБА_3 з належної позивачці квартири. Рішення ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права і залишається без змін. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Коростенського міськрайонного суду від 29 квітня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча: Судді: