Справа № 22-ц-1682/11 21.06.2011 21.06.2011 19.07.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1682/11. Головуючий у І інстанції Міщенко Г.В.
Категорія - 45 Доповідач апеляційної інстанції Лисенко П.П.
УХВАЛА
іменем України.
21 червня 2011 року. м. Миколаїв.
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Лисенка П.П.,
суддів: Шолох З.Л. та Ямкової О.О.,
із секретарем судового засідання .,
з участю :
позивача – ОСОБА_2,
відповідача – ОСОБА_3,
переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_2 рішення місцевого Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 8 квітня 2011 року, ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору оренди земельної частки недійсним,-
У С Т А Н О В И Л А :
17 листопада 2010 року ОСОБА_2 пред’явила вищенаведений позов, який обґрунтовувала наступним.
Їй на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 5,41 гектара, розташована на території Білокринцької сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області.
15 березня 2007 року за договором оренди вона передала ОСОБА_3 вказану земельну ділянку строком на 1 рік.
За цим договором орендар зобов’язувався вчасно і у повному розмірі виплачувати орендну плату у визначеному договором розмірі, однак слова не дотримав.
У зв’язку з наведеним, цей договір між сторонами за взаємною згодою було розірвано.
Між тим, відповідач дотепер продовжує самовільно користуватися належною їй земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.
З цього приводу вона зверталася до різних органів, в тому числі і органів внутрішніх справ. В ході перевірки фактів, викладених в її заяві, вона дізналася про начебто укладений між нею і ОСОБА_3 договір оренди належної їй земельної ділянки строком на 5 років, який до того ж зареєстровано в Березнегуватському реєстраційному окрузі Іофій, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис № 040700801379 від 11 грудня 2007 року.
Посилаючись на те, що даного договору вона не підписувала та взагалі не мала наміру на його укладала дання з відповідачем, просила визнати зазначений договір оренди недійсним з підстав недодержання в момент його вчинення сторонами загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме :
- відсутності її вільного волевиявлення на передачу земельної ділянки відповідачу на правах оренди;
- відсутності спрямування правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
- відсутність в ньому усіх істотних умов договору оренди земельної частки.
Рішенням місцевого Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 8 квітня 2011 року у задоволенні позову відмовлено за його безпідставністю.
ОСОБА_2 подала на це рішення апеляційну скаргу, в який просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити її позов.
На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, підставою такого слугує неповне з'ясування місцевим судом обставини справи і неправильне застосування ним норм матеріального права.
Апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржене рішення суду І інстанції залишити без зміни, оскільки той постановив його з додержанням норм матеріального й процесуального права.
Вирішуючи спір таким чином, як викладено у оскарженому рішенні, місцевий суд вважав установленим, що законних підстав для визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, як такого, що не відповідає вимогам закону та укладено під впливом обману відповідно до ст. 230 ЦК України, немає.
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області погоджується з обставинами та правовідносинами, встановленими судом І інстанції, його висновки щодо них та результату вирішення справи, вважає вірними, обґрунтованими й законними.
Так, відповідно до статей 202 та 203 ЦК України, правочином визнається дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, є:
- зміст правочину не може суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом й бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Недотримання хоча б однієї із зазначених умов дійсності правочину може тягнути його нікчемність, з застосуванням відповідних правових наслідків, або слугувати підставою для визнання правочину недійсним у судовому порядку відповідно до ст. 215 ЦК України.
Якщо правочин підлягає державній реєстрації, то він є вчиненим з моменту такої реєстрації.
Договір оренди земельної ділянки є одним із видів правочинів, а тому, сторони по ньому теж повинні дотримуватися зазначених правил.
Крім того, з набранням чинності Закону України “Про оренду землі” та ЦК України, до договорів оренди земельної частки, по аналогії закону, повинні застосовуватися правила, виписані в названих нормативно-правових актах для договорів оренди земельних ділянок, в тому числі, і щодо обов’язковості істотних умов договорів.
За статями ж 15, 18 Закону України “Про оренду землі”, такими істотними умовами договору оренди землі є :
- об’єкт оренди;
- строк дії договору оренди;
- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;
- умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;
- умови збереження стану об’єкта оренди;
- умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;
- умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;
- існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;
- визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об’єкта оренди чи його частини;
- відповідальність сторін.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з названих істотних умов, є підставою визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.
Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Як вбачається із матеріалів справи, 11 грудня 2007 року між позивачкою ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 був укладений строком на 5 років договір оренди спірної земельної ділянки.
При його укладені сторони витримали загальні вимоги, необхідні для чинності правочину.
Його зміст не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особи, які його вчиняли, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності; їх волевиявлення було вільним і відповідало їх внутрішній волі; договір вчинений у формі, встановленій законом й був спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Зазначені висновки підтверджує й акт прийому-передачі земельної ділянки.
Тому підстав для визнання його недійсним через недотримання положень ст. 203 ЦК України – немає.
Відображені у договорі й усі, обов’язкові для такого виду правочинів, істотні умови, а тому й за підстав їх відсутності в оспореному договорі, той не може бути визнаний недійсним.
Відсутні підстави
11 грудня 2007 року цей договір зареєстровано в Березнегуватському реєстраційному окрузі при районному відділі земельних ресурсів Державного комітету України по земельним ресурсам за № 1379, відповідно, він набрав чинності й реально виконується сторонами.
За таких обставин, підстав для визнання договору оренди земельної ділянки немає і у такій вимозі саме з цих підстав відмовити позивачеві слід.
Районний суд, дійшов правильних висновків щодо дійсності правочину, додержання в момент його укладання вимог Закону і бездоказовості вчинення правочину під впливом обману, тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, щодо відсутності її підпису на договорі оренди та акті-прийому передачі землі вже перевірялися в порядку кримінального судочинства, достовірность підпису позивача в спірному договорі підтверджена висновком спеціаліста цим фактам надана оцінка процесуальним документом органу внутрішніх справ, який для суду має преюдиційне значення.
Решта доводів апеляційної скарги щодо відсутності дати укладання договору і виписаних усіх істотних умов, які за Законом є обов’язковими, згоду відповідача на розірвання договору, що, як на думку ОСОБА_2, є беззастережною підставою для задоволення позову, то вони не можуть слугувати скасуванню судового рішення, оскільки необґрунтовані.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення місцевого Березенгуватського районного суду Миколаївської області від 8 квітня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий Судді: