Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пшонки М.П.
суддів Дем’яносова М.В., Сімоненко В.М.,
Євтушенко О.І., Юровської Г.В.
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності на житловий будинок та земельну частку (пай) та за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок та земельні ділянки в порядку спадкування,
за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2010 року та на ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 27 січня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2009 року ОСОБА_3 і ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання права власності на житловий будинок та земельну частку (пай), мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер їхній дядько ОСОБА_7. Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну частку (пай) розміром 3,76 в умовних кадастрових гектарах.
Посилалися на те, що після смерті дядька вони прийняли вказане спадкове майно шляхом подачі 18 грудня 2008 року заяви до нотаріальної контори, однак нотаріально оформити своє спадкове право вони не мають змоги через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно та відсутність документів, які посвідчують родинні відносини.
В березні 2010 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до суду зі своїми позовними вимогами до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності по Ѕ частині кожному на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, що знаходиться під ним, площею 0,33 га та на земельну частку (пай) розміром 3,76 умовних кадастрових гектарів, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є племінниками ОСОБА_7, який в свою чергу був сином їхньої сестри ОСОБА_8, а їхнім племінником, після смерті матері, їхньої сестри, прийняв у спадок будинок, але у встановленому порядку не оформив своїх спадкових прав на нерухоме майно, тому що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Справа розглядалась судами неодноразово. Останнім рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2010 року залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 27 січня 2011 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності на житловий будинок та земельну частку (пай) відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок та земельні ділянки – задоволено частково, визнано за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 право власності по Ѕ частині за кожним на житловий будинок АДРЕСА_1 та на земельну частку (пай) розміром 3,76 в умовних кадастрових гектарах в межах Червоноукраїнської сільської ради Березанського району Миколаївської області. Визнано за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 право на користування по Ѕ частині за кожним земельною ділянкою, загальною площею 0,33 га, на якій розміщений житловий будинок АДРЕСА_1 з яких 0,25 га – для обслуговування житлового будинку і будівель, 0,8 га – для ведення особистого підсобного господарства. Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ОСОБА_5 судові витрати.
У поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційній скарзі ОСОБА_3 просить змінити зазначені судові рішення та ухвалити в справі нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року в с. Червоноукраїнка Березанського району померла ОСОБА_8, залишивши спадкове майно у вигляді: земельної частки (паю), розміром 3,76 умовних кадастрових гектарів, в межах Червоноукраїнської сільської ради Березанського району Миколаївської області; житлового будинку АДРЕСА_1№21 від 1 листопада і №29 від 08 грудня 1994 р. для обслуговування вказаного будинку.
Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 25 травня 2007 року ОСОБА_7 був визнаний рідним сином ОСОБА_8, а тому рішенням того ж суду від 26 липня 2007 року за ним, як спадкоємцем першої черги, визнано право власності на вказану земельну частку (пай).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок та земельну частку (пай) в порядку спадкування після померлого дядька та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання права власності на житловий будинок та земельні ділянки в порядку спадкування та визнаючи за ОСОБА_5 і ОСОБА_6 право власності по Ѕ частині за кожним на житловий будинок АДРЕСА_1, та на земельну частку (пай) розміром 3,76 в умовних кадастрових гектарах в межах Червоноукраїнської сільської ради Березанського району Миколаївської області, суди виходили з того, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідно до ст.1263 ЦК України є спадкоємцями третьої черги після померлого 9 вересня 2009 року племінника ОСОБА_7, а тому мають пріоритетне право на спадщину в той час, як ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно до ст.1265 ЦК України є спадкоємцями п’ятої черги.
Проте з такими висновками судів погодитись не можна, виходячи з наступного.
Згідно положень частин 1, 2 ст. 1220, частини 1 ст. 1222, частини 3 ст. 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Частинами 1, 3 ст. 1268, частиною 1 ст. 1269, частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За змістом зазначених норм прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або, в разі відсутності наведених вище обставин - поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч. 1 ст 1270 ЦК України строк.
Судом встановлено, що позивачі за поданими позовними заявами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не проживали разом із спадкодавцем ОСОБА_7, який помер 9 вересня 2008 року, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у встановлений законом термін звернулись до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, тобто виконали вимоги ст. 1297 ЦК України відповідно до якої спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців. ОСОБА_6 з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса у встановлений законом строк не звернулась.
Судом встановлено, що власником спірного спадкового майна, а саме житлового будинку АДРЕСА_1 та на земельну частку (пай) розміром 3,76 в умовних кадастрових гектарах в межах Червоноукраїнської сільської ради Березанського району Миколаївської області є ОСОБА_8
Оскільки ОСОБА_7 проживав разом із матір’ю ОСОБА_8, а тому вважається таким, що прийняв спадщину, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 Миколаївської області та земельну ділянку частку (пай) розміром 3,76 умовних кадастрових гектарів, в межах Червоноукраїнської сільської ради Березанського району Миколаївської області, враховуючи те, що рішенням Березанського районного суду, Миколаївської області від 25 травня 2007 року встановлено факт родинних стосунків між матір’ю ОСОБА_8 та її сином ОСОБА_7, а рішенням Березанського районного суду, Миколаївської області від 26 лютого 2007 року за ОСОБА_7 визнано право власності в порядку спадкування на земельну ділянку частку (пай) розміром 3,76 умовних кадастрових гектарів, в межах Червоноукраїнської сільської ради Березанського району Миколаївської області.
Оскільки ОСОБА_7 після отримання спадщини не зареєстрував нерухомість в органах державної влади, як встановлено діючим законодавством України його спадкоємці позбавлені можливості отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі, тому що нотаріус не видав їм свідоцтво про право на спадщину у зв’язку з відсутністю правоустановчих документів на спадкове майно.
Враховуючи те, що рішенням Березанського районного суду, Миколаївської області від 13 серпня 2009 року встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_7 та його рідною сестрою ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, і спадкоємцями якої є позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – її діти, племінники спадкодавця, які відповідно до ст.1262 ЦК України є спадкоємцями другої черги, оскільки за п.3 ст. 1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, якби вони були живі на час відкриття спадщини.
Разом з тим суд першої інстанції з доводами якого погодилася апеляційна інстанція, не звернув увагу на те, що позивачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 є спадкоємцями другої черги відповідно до ст.ст. 1262, 1266 ЦК України за представленням.
Позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 – дядько та тітка спадкодавця є спадкоємцями третьої черги, відповідно до ст.. 1263 ЦК України, а тому не мають права успадковувати майно ОСОБА_7, оскільки майно дядька успадкують його племінники ОСОБА_3 і ОСОБА_4, як спадкоємці другої черги за представленням, після померлої матері ОСОБА_3 – рідної сестри спадкодавця.
Суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст. 214, 215 ЦПК України такі доводи позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не перевірив, на зазначені положення закону уваги не звернув, у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин, правовою нормою, що їх регулює, не встановив та не зазначив у рішенні чи був дотриманий позивачами визначений ст. ст.. 1258-1266 ЦК України порядок прийняття спадщини та не визначив належним чином коло спадкоємців відповідно до їхньої черги, а тому судові рішення постановлені в порушення вимог діючого матеріального права України.
Суди першої та апеляційної інстанції не застосували норми матеріального права в повній мірі, зокрема ЦК України, порушили норми ЦПК України а тому постановили неправомірні рішення, які підлягають скасуванню.
Відповідно до ст.341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення й ухвалити нове рішення або змінити рішення. Якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
З урахуванням наведеного, рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2010 року та ухвала апеляційного суду Миколаївської області від 27 січня 2011 року підлягає скасуванню, з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а в позові ОСОБА_5 та ОСОБА_6 необхідно відмовити, оскільки після померлого спадкодавця ОСОБА_7 є спадкоємці другої черги.
Керуючись п.5. ч.1. ст.336, ст.ст. 341, 344, 346 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
в и р і ш и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 27 січня 2011 року скасувати, постановити по справі нове рішення.
Позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити. Визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та на земельну частку (пай) розміром 3,76 в умовних кадастрових гектарах в межах Червоноукраїнської сільської ради Березанського району Миколаївської області.
В позові ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку в порядку спадкування - відмовити.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий М.П. Пшонка
Судді: М.В. Дем’яносов
О.І. Євтушенко
В.М. Сімоненко
Г.В. Юровська