У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2011 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пшонки М.П.,
суддів: Дем’яносова М.В., Сімоненко В.М.,
Леванчука А.О., Умнової О.В.,-
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” до відділу державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_3, публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Актив-банк” про виключення майна з акту опису та звільнення його з-під арешту за касаційними скаргами ОСОБА_3, представника публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” – ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду м. Києва від 17 січня 2011 року,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2010 року публічне акціонерне товариство “ОТП Банк” (далі – ПАТ “ОТП Банк”) звернулося до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_3, публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Актив-банк” (далі – ПАТ КБ “Актив-банк”) про виключення майна з акту опису та звільнення його з-під арешту, посилаючись на те, що 19 вересня 2007 року між ЗАТ “ОТП Банк”, правонаступником якого є ПАТ “ОТП Банк”, та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №СL-002/940/2007, відповідно до умов якого за кредитні кошти, отримані у банку, позичальником придбано автомобіль марки SUBARU IMPREZA, ДНЗ НОМЕР_1, 2007 року, який в забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором було передано банку згідно договору №РСL-002/940/2007 року від 19 вересня 2007 року в заставу.
Станом на 15 вересня 2010 року заборгованість за кредитним договором від 19 вересня 2007 року ОСОБА_3 не погашена, договір не припинив своєї дії, договір застави не втратив своєї чинності.
Відповідно до умов договору застави, в разі не повернення суми кредиту в повному обсязі, заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави для задоволення вимог у повному обсязі.
Відповідно до п. 5.2 договору застави, позичальник має повідомити банк про претензії будь – якої третьої особи стосовно предмета застави.
У вересні 2010 року ОСОБА_3, відповідно до п. 5.2 вищевказаного кредитного договору в телефонному режимі повідомила банк про наявність в неї витягу з реєстру про обтяження, а саме: арешт рухомого майна на підставі постанови ВП №19954108 від 23.07.2010 року ВДВС Солом’янського РУЮ у м. Києві та оголошення заборони на його відчуження, а також про наявність розшуку майна боржника на підставі постанови ВП 12399380 від 06 серпня 2010 року.
Рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 30 листопада 2010 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” задоволено. Виключено з акта опису і арешту майна від 23 липня 2010 року, складеного старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_5, транспортний засіб марки SUBARU IMPREZA, тип кузову легкий універсал, номер кузову НОМЕР_3, 2007 року, ДНЗ НОМЕР_1, свідоцтво НОМЕР_2, видане 14 вересня 2007 року, який належить на праві приватної власності ОСОБА_3 Скасовано постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_5В, від 06.08.2010 року про розшук зазначеного транспортного засобу та звільнено його з-під арешту.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 17 січня 2011 року рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 30 листопада 2010 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” відмовлено.
У касаційних скаргах ОСОБА_3 та представник публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” – ОСОБА_4 просять скасувати рішення апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, й залишити рішення суду першої інстанції в силі.
Касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог апеляційний суд виходив з того, що представник позивача не надав суду відповідних доказів порушення прав банку або порушення ОСОБА_3 умов укладеного між ними кредитного договору, існування заборгованості за цим договором, яка стягнута рішенням суду.
Проте з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Згідно із ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 575 ЦК України закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом – у володіння третьої особі. Правила про окремі види застав встановлюється законом.
Згідно із ст. 589 ЦК України та ст. 19 Закону України “Про заставу” в разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, за рахунок якого заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих простроченою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором – неустойкою), необхідні витрати за утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Установлено, що 19 вересня 2007 року між ПАТ “ОТП Банк” та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №СL-002/940/2007.
Згідно з умовами цього договору банк надав позичальниці кредит у сумі 27798,88 доларів США на придбання автомобіля марки SUBARU IMPREZA з кінцевим терміном повернення 19 вересня 2014 року.
Згідно з п. 1.2.1 частини № 2 кредитного договору №СL-002/940/2007 від 19 вересня 2007 року позичальник зобов’язаний використати кредитні кошти на придбання автомобіля згідно з договором купівлі-продажу, укладеного між позичальником і продавцем.
В якості забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором між ЗАТ “ОТП Банк”, правонаступником якого є ПАТ “ОТП Банк”, та ОСОБА_3 було укладено договір застави автотранспортного засобу №РСL-002/940/2007 від 19 вересня 2007 року, відповідно до умов якого для забезпечення повного своєчасного виконання заставодавцем боргових зобов’язань за кредитним договором заставодавець надала у заставу указаний вище автомобіль.
Встановлено, що ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором не погашена.
Відповідно до умов договору застави, у разі не повернення суми кредиту в повному обсязі, заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави для задоволення вимог у повному обсязі.
Рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 15 травня 2008 року позовні вимоги ТОВ “КБ “Актив Банк” до ОСОБА_6, ОСОБА_3, третя особа – ТОВ “Техномед”, про стягнення заборгованості задоволені та стягнуто з відповідачів на користь банку 2 913 810 грн. 20 коп.
На підставі зазначеного судового рішення 15 травня 2008 року було видано виконавчий лист ”2-516/08 від 14 липня 2008 року та державним виконавцем Солом’янського РУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження №2-516/08.
Постановою старшого державного виконавця Солом’янського РУЮ у м. Києві від 23 липня 2010 року накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_3 з забороною здійснювати відчуження будь-якого майна яке їй належить в межах суми боргу.
06 серпня 2010 року постановою старшого державного виконавця Солом’янського РУЮ у м. Києві оголошено розшук майна, а саме вказаного автомобіля.
Відповідно до ст. 54 Закону України “Про виконавче провадження” для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі:
виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;
якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Про звернення стягнення на заставлене майно для
задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями,
державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше
наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому
стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та
роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом
про зняття арешту із заставленого майна.
Отже, задовольняючи позовні вимоги ПАТ “ОТП Банк” суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що постанова старшого державного виконавця Солом’янського РУЮ у м. Києві від 23 липня 2010 року про накладення арешту на спірний автомобіль унеможливлює виконання умов кредитного договору та договору застави шляхом звернення стягнення на заставлене майно та позбавляє права ОСОБА_3 на продаж заставленого майна в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до ст. 339 ЦПК України установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.
За таких обставин рішення Апеляційного суду м. Києва від 17 січня 2011 року підлягає скасуванню з залишенням в силі рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 30 листопада 2010 року.
Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційні скарги ОСОБА_3, представника публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” – ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Апеляційного суду м. Києва від 17 січня 2011 року скасувати, рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 30 листопада 2010 року залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: М.П. Пшонка
Судді: М.В. Дем’яносов
А.О. Леванчук
В.М. Сімоненко
О.В. Умнова