У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
6 липня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Головуючого: Пшонки М.П.,
суддів Дем’яносова В.М., Леванчука А.О.,
Сімоненко В.М., Умнової О.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» в особі філії Запорізького регіонального управління про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 13 січня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
У травні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» в особі філії Запорізького регіонального управління (далі- ВАТ «Комерційний банк «Надра») про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди.
Посилався на те, що 4 січня 2008 року між ним та відповідачем було укладено договір строкового банківського вкладу в банківських металах «Золотий вклад для фізичних осіб», відповідно до якого він передав, а відповідач прийняв банківський метал (золото) у кількості 25000 г строком на 12 місяців та 12 днів та зобов’язувався 16 січня 2009 року виплатити вклад та 5% річних. У строк повернення вкладу йому стало відомо, що отримати вклад та нараховані відсотки неможливо, тому він звернувся до відповідача з заявою, якою доручив йому продати банківські метали і перерахувати отримані у гривневому еквіваленті гроші, що складає 5651855, 50 грн., на його поточний рахунок. Проте і ці гроші він отримати не зміг та йому було запропоновано отримувати гроші частинами згідно з графіком. Згідно з таким графіком він отримав 2923141, 96 грн., 300000 грн., 200000 грн. Не погодившись із графіком видачі банківського вкладу, він видав доручення відповідачу на перерахування решти коштів з його поточного рахунку в сумі 2228713, 61 грн. на його поточний рахунок в АКІБ «УкрСиббанк» та виписав для цього платіжні доручення. Проте згідно з довідкою відділення № 246 АКІБ «УкрСиббанк» , станом на 2 лютого 2009 року гроші в сумі
2228713, 61 грн. на його поточний рахунок в цьому банку не надійшли. Посилаючись на те, що невиконання вказаних платіжних доручень та неперерахування коштів на його поточний рахунок є неналежним виконанням зобов’язання з боку ВАТ «Комерційний банк «Надра», просив стягнути на свою користь збитки-упущену вигоду в сумі 144866, 38 коп., які він отримав би, як би грошові кошти на його рахунок в АКІБ «УкрСиббанк» надійшли вчасно, а також витрати на правову допомогу та судові витрати.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від
16 листопада 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 13 січня 2011 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, незастосування закону, який підлягав застосуванню, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, судом встановлено, що 4 січня 2008 року між ОСОБА_6 та ВАТ «Комерційний банк «Надра» укладено договір депозиту № 807075/04-Д в банківських металах «Золотий вклад для фізичних осіб», згідно з умовами якого ОСОБА_6 передав, а Банк прийняв банківський метал (золото) у зливках на строк 12 місяців 12 днів із строком повернення 16 січня 2009 року із сплатою 5% відсотків річних (а.с.7).
16 січня 2009 року від ОСОБА_6 до відповідача надійшла заява про продаж банківських металів, розміщених на депозитному рахунку згідно з вказаним вище договором, та Банку доручено перерахувати гривневий еквівалент від проданих банківських металів на поточний рахунок 26209400001004/53116 у Запорізькій філії ВАТ «Комерційний банк «Надра» (а.с.8).
16 січня 2009 року ОСОБА_6 подано заяву про видачу готівки на суму 2 923 141, 96 грн., 19 січня 2009 року – на видачу готівки в сумі 300 000 грн., 20 січня 2009 року – на суму 200 000 грн. (а.с.а.с. 9-12).
У зв’язку з неможливістю одержати готівку ОСОБА_6 видані платіжні доручення на перерахування готівки на розрахунковий поточний рахунок № 26205122459504 в АКІБ «УкрСиббанк»: 22 січня 2009 року – на суму 189000 грн., 191 000 грн., 190 000 грн., 100 000 грн., 88000 грн.,
187 000 грн., 191 000 грн., 189 000 грн.,189 500 грн., 190 500 грн.,
188 500 грн., 106 500 грн.; 23 січня 2009 р. – на суму118713 грн., 110 000 грн.
Згідно з довідкою відділення № 246 АКІБ «УкрСиббанк» за період з 22 січня 2009 року по 2 лютого 2009 року гроші в сумі 2228713, 61 грн. на його поточний рахунок № 26205122459504 в цьому банку не надходили (а.с. 13). Відповідач ВАТ «Комерційний банк «Надра» не заперечував, що платіжні доручення, видані ОСОБА_6 про переказ грошей до АКІБ «УкрСиббанк», не виконані (а.с. 122-134).
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від
23 березня 2009 року з ВАТ «Комерційний банк «Надра» стягнуто заборгованість за строковим депозитним вкладом банківських металів в сумі 2 228 713 грн. 61 коп., пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання в сумі 37 754 грн. 21 коп., 3 відсотки річних від простроченої суми в розмірі 4386 грн. 19 коп., судові витрати (а.с. 201).
Відмовляючи у задоволенні позову, суди правильно виходили з того, договір з АКІБ «УкрСиббанк» про розміщення на депозитному рахунку грошей під 19, 5 відсотків річних позивач не укладав, отже ним не доведено, що він отримав збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 144 866 грн. 38 коп. як неотримані ним відсотки по договору депозиту, якій мав би укладатись, як би згідно з платіжними дорученнями від 22 січня 2009 року та 23 січня 2009 року ВАТ «Комерційний банк «Надра» перерахував на його поточний рахунок № 26205122459504 в АКІБ «УкрСиббанк».
Також відмовляючи у задоволенні позову, суди послались на те,тщо рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 березня 2009 року спірні правовідносини з приводу невиконання ВАТ «Комерційний банк «Надра» грошового зобов’язання за банківським договором вже вирішено, оскільки на користь ОСОБА_6 стягнуті заборгованість за строковим депозитним вкладом банківських металів, пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання в сумі 37 754 грн. 21 коп., 3 відсотки річних від простроченої суми, судові витрати, а також на те, що відповідач не може нести іншу відповідальність за порушення умов грошового зобов’язання за банківським договором, оскільки згідно з постановою Національного банку України від 10 лютого 2009 року (а.с. 87) у відповідача призначено тимчасову адміністрацію та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 10 лютого 2009 року до 10 серпня 2009 року.
Такі висновки судів є правильними.
Так, відповідно до ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Статтею 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_6 посилався на ст. ст.. 623, 1068 ЦК України та вказував, що відповідач вчасно не виконав його розпорядження від 22 та 23 січня 2009 року видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, мотивуючи свою відмову у виконанні доручення введенням в ВАТ «Комерційний банк «Надра» в тимчасової адміністрації. Отже, ОСОБА_6О, вважав, що у сенсі ст. 623 ЦК України завдано збитків.
При розгляді справи суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що з 10 лютого 2009 року до 10 серпня 2009 року введено тимчасову адміністрацію та мораторій на задоволення вимог кредиторів, а рішенням в іншій судовій справі вже вирішено питання про стягнення на користь позивача заборгованості за депозитним вкладом, пені, штрафних санкцій. Крім того, суди обґрунтовано послались на ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність», якою визначено поняття мораторію та встановлено перелік дій, які заборонені під час дії мораторію.
З огляду на наведене, суди при вирішенні спору правильно встановили характер спірних правовідносин та правову норму, яка підлягає до застосування для їх вирішення.
Згідно зі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
З огляду на наведене, керуючись ст.336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 13 січня 2011 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді М.П. Пшонка
В.М. Дем’яносов
А.О. Леванчук
В.М. Сімоненко
О.В. Умнова