У Х В А Л А

І м е н е м  У к р а ї н и

6 липня 2011 року                         м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого: Пшонки М.П.,

суддів Дем’яносова В.М., Леванчука А.О.,

Сімоненко В.М., Умнової О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа Закрите акціонерне товариство «Славутський комбінат «Будфарфор» про зобов’язання відновити систему теплопостачання та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 10 січня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2009 року  ОСОБА_6 звернувся до суду з зазначеним позовом та просив стягнути з ОСОБА_7 шкоду, завдану неправомірним пошкодженням системи теплопостачання.

Посилався на те, що є власником будинку АДРЕСА_1. У квітні 2009 року ОСОБА_7, який є власником сусіднього будинку НОМЕР_2, самовільно демонтував систему теплопостачання, вирізавши опори та частину труб, що йдуть до його будинку, внаслідок чого він, позивач, був позбавлений можливості опалювати будинок. Просив стягнути з ОСОБА_7 20 822 грн. на відновлення системи теплопостачання та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Змінивши позовні вимоги, просив зобов’язати ОСОБА_7 відновити систему теплопостачання та стягнути моральну шкоду.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 жовтня 2010 року позов задоволено частково. Зобов’язано ОСОБА_7 відновити систему теплопостачання шляхом встановлення опор та підвідних труб трубопроводу до будинку, що належить ОСОБА_6 Стягнуто на його користь 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди, вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 10 січня 2011 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, незастосування закону, який підлягав застосуванню, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування судових рішень та передачу справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами встановлено, що позивач  ОСОБА_6 є власником земельної ділянки та жилого будинку АДРЕСА_1, а відповідач ОСОБА_9, - власником  земельної ділянки та жилого будинку АДРЕСА_2, сторони по справі є сусідами.

Попередніми власниками вказаних житлових будинків за власні кошти повітряним шляхом було збудовано теплотрасу, яка приєднана до централізованої теплотраси ЗАТ «Славутський завод «Будфарфор», траса прийнята в експлуатацію та задіяна для подачі тепла до будинків. Ділянка теплотраси не є власністю ЗАТ «Славутський завод «Будфарфор», на балансі цього підприємства не перебуває, розрахунки за надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води між споживачами та комбінатом проводились по розрахунковим книжкам (а.с. а.с. 79, 80, 101-104, 110).

Згідно з заявою ОСОБА_6 у липні 2007 року його відключено від теплопостачання та подачи гарячої води шляхом відрізки вводу будинку від підходящих трубопроводів (встановлення заглушки) з тих підстав, що він в будинку тимчасово не проживає (а.с. 42, 50, 85).

Згідно з актом від 25 травня 2009 року ділянка теплотраси від будинку НОМЕР_2 до будинку АДРЕСА_1 демонтована (а.с. 52).

ОСОБА_7 не заперечував, що демонтаж ділянки теплотраси до будинку НОМЕР_1 проводив саме він.

Задовольняючи частково позов, суди виходили з того, що  теплотраса була спільною власністю сторін у справі, вони спільно користувались нею, отже демонтажем частини теплотраси з боку ОСОБА_7 порушені права ОСОБА_6 на користування теплотрасою.

Такі висновки є законними та ґрунтуються, зокрема, на положеннях  п. 11, 12 постанови Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. № 1198, якими затверджені Правила користування тепловою енергією, згідно з якими самовільне втручання в діючі  системи теплопостачання і теплоспоживання забороняється. У разі підключення нового споживача до системи теплопостачання, а також реконструкції системи теплоспоживання або їх ремонті відновлення об'єму теплоносія в системах здійснюється за рахунок коштів споживача.

З огляду на наведене, висновок суду про те, що ОСОБА_7 самовільно демонтував частину системи теплоспоживання, а тому за власний рахунок повинен її відновити, є правильним.

Згідно зі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

З огляду на наведене, керуючись ст.336, 337 ЦПК України,  колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 10 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

         Головуючий

          Судді М.П. Пшонка

В.М. Дем’яносов

А.О. Леванчук

В.М. Сімоненко

О.В. Умнова