Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області    

                            Справа № 2-а-1734/11

П О С Т А Н О В А

і м е н е м   У к р а ї н и

"09" червня 2011 р. Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого Войнаревич М.  Г.

при секретарі Сіваченко Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільник адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України у Житомирській області, інспектора ДПС роти ДПС ОДДЗ м. Житомир ОСОБА_2, Державної виконавчої служби Хмільницького міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області та державного виконавця ВДВС Хмільницького міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_3 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення як незаконної та закриття адміністративної справи, -

В С Т А Н О В И В:

            В травні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить винести рішення, яким визнати незаконною та скасувати постанову серії АМ1 № 086782 від 28 березня 2011 року винесену інспектором ДПС роти ДПС ОДДЗ м. Житомир ОСОБА_2 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП. Також позивач просить визнати незаконною та скасувати постанову серії ВП № 26109337 від 21 квітня 2011 року про відкриття виконавчого провадження. Як вказано в постанові серії АМ1 №086782 від 28 березня 2011 року, позивач 28 березня 2011 року керував транспортним засобом «Опель»на 10 км. а/д Глибочиця-Клітчин-Станишівка зі швидкістю 94 км/год. Швидкість руху вимірювалася за допомогою приладу «Беркут»№ 0801167.   

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав і вважає, що винесена постанова АМ1 №086782 від 28 березня 2011 року є незаконною і підлягає скасуванню. Пояснив, що 28 березня 2011 року він дійсно керував транспортним засобом «Опель»і рухався по а/д Глибочиця-Клітчин-Станишівка    зі  швидкістю 70 км/год., оскільки про наявність попереду працівників ДАІ був попереджений зустрічним автомобілем. Однак, його зупинив інспектор ДАІ, та повідомив, що позивач перевищив обмеження швидкості 70 км/год. і показав йому прилад на якому була зафіксована швидкість 94 км/год. Жодних інших доказів, що це саме швидкість автомобіля позивача, а не іншого авто немає. Позивач звернувся до працівників міліції з проханням показати йому документи на пристрій «Беркут», яким вимірювалась швидкість, але йому було відмовлено. Також, позивач просить поновити йому строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки він пропустив його з поважних причин, зокрема 30 березня 2011 року на адресу УДАІ УМВС України у Житомирській області направив скаргу на неправомірні дії інспектора ДПС роти ДПС ОДДЗ м. Житомир ОСОБА_2. Відповідь на вказану скаргу на його адресу було направлено лише 21 квітня 2011 року за вих. №6/270-с. Оскільки він чекав відповіді  на скаргу – строк звернення до суду було пропущено.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.

Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ст. 171-2 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом п’яти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більше як на п’ять днів.  

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи,  суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з  наступних підстав.    

З постанови серії АМ1 №086782 від 28 березня 2011 року вбачається, що позивача ОСОБА_1  28 березня 2011 року, було притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу розміром 255 грн. за те, що він 28 березня 2011 року керував транспортним засобом «Опель»на 10 км. а/д Глибочиця-Клітчин-Станишівка зі швидкістю 94 км/год, при обмеженні швидкості 70 км/год.. Швидкість руху вимірювалася за допомогою приладу «Беркут»№ 0801167.   

Однак, суду не надано докази, що прилад «Беркут» серійний № 0801167 проходив калібрування та був придатним до застосування 28 березня 2011 року.

Не підтверджено належними доказами, що саме автомобіль позивача, а не якийсь інший рухається зі швидкістю 94 км/год.

Відповідно до п. 1.6. розпорядження МВС України за № 466 від 21 травня 2009 року «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», зазначено, що має бути виключено випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо).  

Пунктом 24 Постанови Пленуму  Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП України. Тобто, у ній необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник. Однак, ніяких доказів, щодо вчинення позивачем правопорушення, на яких міг би ґрунтуватись висновок про вчинення ним правопорушення, в постанові серії АМ1 №086782 від 28 березня 2011 року не зазначено.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи. Однак працівник ДАІ не з’ясував обставини даної справи, чим грубо порушив вимоги вказаної статті.

Також, позивач пропустив строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення з поважних причин, оскільки 30 березня 2011 року на адресу УДАІ УМВС України у Житомирській області направив скаргу на неправомірні дії інспектора ДПС роти ДПС ОДДЗ м. Житомир ОСОБА_2, а відповідь на скаргу на його адресу було направлено лише 21 квітня 2011 року за вих. №6/270-с., тому суд вважає можливим поновити йому строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак відповідач не надав доказів правомірності своїх дій та не спростував доводи позивача, тому позов, в частині визнання незаконною та скасування постанови серії АМ1 № 086782 від 28 березня 2011 року підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання дій державного виконавця протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, то суд не вбачає в діях державного виконавця порушень вимог закону, тому підстав для скасування прийнятої  ним постанови про відкриття виконавчого провадження немає, тому суд вважає за можливе відмовити в цій частині позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 159-163, 171-2 ч.2 КАСУ, п. 1 ст. 247  КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково. 

Поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченою ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Постанову серії АМ1 №086782 від 28 березня 2011 року винесену інспектором ДПС роти ДПС ОДДЗ м. Житомир ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП скасувати, а справу провадженням закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

          Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.  

Суддя:ОСОБА_4