У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2011 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пшонки М.П.,
суддів: Дем’яносова М.В., Сімоненко В.М.,
Леванчука А.О., Умнової О.В.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору дійсним та визнання права власності за касаційною скаргою та доповненням до неї ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_6 на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 1 лютого 2011 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання договору дійсним та визнання права власності.
Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 24 червня 2004 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 1 лютого 2011 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 24 червня 2004 року за зазначеним позовом закрито.
У касаційній скарзі та доповненні до неї ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Закриваючи провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 24 червня 2004 року суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухваленим у справі рішенням права ОСОБА_5 ніяким чином не порушені.
Проте з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.
Відповідно до ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 указує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7, яка 3 травня 1991 року склала заповіт на її ім’я та заповіла їй все своє майно в тому числі й квартиру АДРЕСА_1. ОСОБА_5 прийняла спадщину вселивши у спірну квартиру свою матір – ОСОБА_4 та надавши останній довіреність на ведення спадкової справи. Судом першої інстанції встановлено, що власником спірної квартири була ОСОБА_5, яка надала довіреність своїй матері, яка в свою чергу продала квартиру позивачеві.
Звертаючись з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції ОСОБА_5 вказувала на те, що вона договір купівлі-продажу спірної квартири з позивачем не укладала й доручення на право відчуження зазначеної квартири ОСОБА_4 не давала, оскільки вона не отримувала свідоцтво про право власності в порядку спадкування за заповітом на цю квартиру. ОСОБА_5 указувала на те, що вона мала б бути відповідачем у даній справі, оскільки на її ім’я складено заповіт.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції встановив, що власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 11 квітня 1991 року була ОСОБА_7, яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. ОСОБА_7 заповіла все своє майно своїй онуці – ОСОБА_5, яка в свою чергу надала ОСОБА_4 довіреність на право розпорядження спадковим майном.
Однак апеляційний суд на вказане уваги не звернув та дійшов передчасного висновку про те, що рішенням суду першої інстанції не порушуються права заявника.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до апеляційного суду для продовження розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу та доповнення до неї ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Донецької області від 1 лютого 2011 року скасувати, справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Суддів: М.П. Пшонка
М.В. Дем’яносов
А.О. Леванчук
В.М. Сімоненко
О.В. Умнова