Судове рішення #16715200

   

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

______________________________________________________________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" липня 2011 р.                                                     Справа № 21/5007/46/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Вельмакіної Т.М.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Манузін К.О. - директор (паспорт НОМЕР_1 від 27.05.1997р.);

від відповідача не з'явився.

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київмолторг" (с.Томилівка Білоцерківський район Київська область)  

до Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (м. Житомир)

про стягнення 271866,11 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 271866,11грн. заборгованості та судових витрат.

Заявою про збільшення позовних вимог від 18.05.11р., позивач уточнив загальну суму заборгованості за договорами поставки та просив стягнути з відповідача 272366,11 грн., оскільки при подачі позовної заяви було невірно вказано ціну позову - 271866,11грн. (а.с. 51-52).

Вказана заява прийнята ухвалою господарського суду Житомирської області від 23.05.11р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. В адресованому господарському суду клопотанні від 30.06.11р. відповідач просить суд відкласти розгляд справи (а.с. 66-68).

Представник позивача заперечує щодо відкладення розгляду справи.

Враховуючи, що відповідач не був позбавлений права направити в судове засідання іншого повноважного представника, а також зважаючи на заперечення позивача проти відкладення розгляду справи, приймаючи до уваги закінчення 11.07.11р. передбаченого ч.1 ст. 69 ГПК України 2-х місячного строку розгляду спору, та відсутність клопотання сторін про його продовження, суд  відхиляє клопотання відповідача.

Спір вирішується, у відповідності до ст.75 ГПК України, за наявними у справі документами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 20.01.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київмолторг" (позивач, постачальник) та Дочірнім підприємством "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (відповідач, покупець) був укладений договір №5 (надалі - Договір (а.с.8-9)), за п.1.1 якого постачальник зобов'язується постачати і передавати у власність покупцю сухе знежирене молоко ДСТУ 4273:2003 (надалі товар), а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

На виконання умов вказаного Договору, згідно видаткових накладних №КМ-0000054 від 10.09.10р., (а.с.55), №КМ-000057 від 15.09.10р. (а.с.54),  №КМ-0000067 від 15.10.10р. (а.с.71) та №КМ-0000070 від 20.10.10р. (а.с. 28) позивач відвантажив відповідачу товар на суму 509800,00 грн.

За даними позивача, відповідач прийняв поставлений йому товар, що підтверджується вищевказаними документами, але в порушення зобов'язань за умовами договору поставки, його вартість позивачу сплатив частково в сумі 367300,00грн., що підтверджується виписками по особовим рахункам ТОВ "Київмолторг" (а.с. 74-79), та довідкою ПАТ "ВТБ Банк" Відділення "Кредитний центр "Білоцерківський" №390/900-08-2 від 20.05.11р. про підтвердження надходження коштів від ДП "Молочний завод" ТОВ "МФ" "Рейнфорд" на рахунок ТОВ "Київмолторг" за період з 10.09.10р. по 18.05.11р. на загальну суму 367300,00грн. (а.с. 61).

Окрім того, 18.10.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київмолторг" та Дочірнім підприємством "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" був укладений договір №18/10/10 на поставку молока (надалі - Договір, (а.с.11-12)), за яким продавець зобов'язується передати у власність покупця молоко коров'яче пастеризоване охолоджене (ДСТУ 2661-94) далі - Товар)) в кількості, якості і в терміни на умовах даного Договору, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей Товар (п.п.1.1., 1.2. Договору).

Позивачем, на виконання умов Договору №18/10/10, було поставлено відповідачу Товар на загальну суму 129866,11 грн., що підтверджується видатковими накладними №КМ-0000068 від 18.10.10р., №КМ-0000069 від 19.10.10р., №КМ-0000071 від 20.10.10р., №КМ-0000074 від 21.10.10р., №КМ-0000075 від 22.10.10р., №КМ-0000076 від 23.10.10р. (а.с.29-34).

Згідно з п.4.1 Договору, Покупець здійснює оплату поставленої партії Товару протягом десяти банківських днів з моменту поставки відповідної партії Товару.

Відповідач взяті на себе зобов'язання, щодо оплати поставленого позивачем Товару не виконав, тому заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №18/10/10 від 18.10.2010р.  склала 129866,11 грн.

13.12.2010р. позивачем на адресу відповідача були надіслані претензії про сплату боргу за отриманий Товар по Договору №5 від 20.01.09р. на суму 229800,00грн., та по Договору №18/10/10 від 18.10.10р. на суму 129856,11грн., з вимогою про погашення заборгованості в найкоротший строк (а.с. 35, 36).

У відзивах на претензії від 22.12.10р. відповідач не заперечив суми заявленого боргу (а.с.39-40), однак розрахунки не провів.

Таким чином, за даними позивача, внаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань відповідачем, у останнього, станом на день подачі позовної заяви до суду, утворилася заборгованість у розмірі 272366,11 грн.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши надані, в процесі її розгляду, пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, спір між ними виник в процесі виконання договорів поставки №5 від 20.01.2009р. та №18/10/10 від 18.10.2010р. (а.с. 8-9, 11-12).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 ЦК України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Зокрема, за ст. 692 ЦК України, покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття  товаророзпорядчих  документів   на   нього,   якщо договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з умов договору №5 від 20.01.09р., розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника на умовах сто відсоткової попередньої оплати (п.5.1. Договору №5).

Пунктом 5.3. Договору №5 від 20.01.09р., сторони погодили, що всі розрахунки за товар проводяться в українських гривнях на підставі виставлених рахунків.

Однак, як пояснив позивач, та підтверджується відповідачем у відповіді на претензію від 22.12.10р. (а.с.40), поставка товару по договору №5 від 20.01.09р. відбувалася без дотримання п.5.1 Договору.

Таким чином, оскільки строки розрахунків за отриману по Договору №5 продукцію не визначено, слід керуватися ч.2. ст. 530 ЦК України, яка передбачає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так як претензія була направлені відповідачу 13.12.10р. (а.с. 37), заборгованість у останнього за поставлений товар по Договору №5 від 20.01.09р. на суму 367300,00грн.  виникла з 24.12.10р. (13.12.10р. + 3 дні на поштовий обіг + 7 пільгових днів).

Сума боргу по договору №5 від 20.01.09р. склала 142500,00грн. (509800,00грн. - 367300,00грн.), оскільки відповідачем частково було здійснено погашення заборгованості за поставлений товар на загальну суму 367300,00грн., що підтверджується виписками по особовим рахункам позивача (а.с. 74-79).

Що стосується заборгованості відповідача по договору №18/10/10 від 18.10.10р. на суму 129866,11грн., суд зазначає наступне.

За п. 4.1 Договору №18/10/10 покупець здійснює оплату поставленої партії товару протягом десяти банківських днів з моменту поставки відповідної партії товару.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем факт поставки йому позивачем, на виконання умов договору №18/10/10 від 18.10.2010р., товару на загальну суму 129866,11 грн., що підтверджується видатковими накладними № КМ-0000068 від 18.01.2010р. на суму 18389,00 грн., № КМ-0000069 від 19.10.2010р. на суму 38222,86 грн., № КМ-0000071 від 20.10.2010р. на суму 19549,85 грн., № КМ-0000074 від 21.10.2010р. на суму 14292,30 грн., № КМ-0000075 від 22.10.2010р. на суму 19858,70грн., № КМ-0000076 від 23.10.2010р. на суму 19553,40 грн. (а.с.29-34).

Однак, у встановлений вищевказаним Договором  десятиденний строк з моменту поставки товару відповідач не розрахувався, тому на день подання позовної заяви заборгованість за договором №18/10/10 не змінилася і становила 129866,11грн.

Згідно Довідки позивача №1 від 23.05.11р., станом на 23.05.11р., загальна заборгованість відповідача становить 272366,11грн. (а.с. 59).

Вказана сума заборгованості також підтверджується підписаним сторонами актом звірки розрахунків станом на 18.05.11р. (а.с.56).

Відповідач позов за предметом та підставами пред'явлення не оспорив, доказів погашення заборгованості не надав.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по Договору №5 від 20.01.09р. в сумі 142500,00грн. та по Договору №18/10/10 від 18.10.2010р. в сумі 129866,11 грн. обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є  будь-які фактичні  дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку  встановлює наявність  чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

Враховуючи викладене, позов є обґрунтованим, заявленим у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджується належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягає задоволенню у розмірі 272366,11грн.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 69, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд   

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (10031, м. Житомир, вул. Ватутіна, 45, код 32176931)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київмолторг" (09172, Київська обл., Білоцерківський р-н., с. Томилівка, вул. Леніна, 1А, код 32638193):

- 272366,11грн. основного боргу;

- 2723,66грн. державного мита;

- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 85 ГПК України.  

Суддя                                                                       Вельмакіна Т.М.  

                                                      Повне рішення складено 18 липня 2011 року.





Віддрукувати:

1 - до справи

2 - позивачу;

3 - відповідачу (рек. з повідомл про вруч.).

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація