13.04.2011

                                                                                                                справа № 2- 991/11

  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2011 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді –Кравченко В.Є.,

при секретарі –Пронкіній К.О.,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом прокурора Нахімовського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Нахімовської районної Ради в м. Севастополі до ОСОБА_1, 3-я особа: Головне управління  земельних ресурсів Держкомзему України у м. Севастополі, про повернення земельної ділянки а стягнення шкоди,

ВСТАНОВИВ:

                    Прокурор Нахімовського району м. Севастополя звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Нахімовської районної Ради в м. Севастополі до ОСОБА_1 про повернення земельної ділянки, площею 0,0004 га земель житлової та громадської забудови, яка розташована по АДРЕСА_1. Позовні вимоги мотивовані тим, що під час  проведення перевірки щодо матеріалів наданих Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у м. Севастополі, з питань додержання вимог земельного законодавства встановлено, що відповідач самовільно зайняла під будівництво фундаменту та частини споруд земельну ділянку площею 0,0004 га, що надана в оренду ОО „Севастопольське регіональне товариство мисливців і риболовів УООР”.

             Відповідач та його представник у судове засідання не з’явилися надали суду заяву про розгляд справі без їх участі, доказів в  обґрунтування заперечень на позов не надали.

                    Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Земельні правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.  

Згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Тобто згідно норми ч. 3 ст. 212 Земельного кодексу України повернення самовільно зайнятих ділянок провадиться за рішенням суду. Зазначена правова норма не містить додаткових застережень і не передбачає ніяких попередніх врегулювань спірного питання.

Відповідно до ст. 142 Конституції України право на землю комунальної власності належить територіальним громадам.

Таким чином, органи місцевого самоврядування є суб'єктами земельних відносин, здійснюючи регулювання земельних відносин, а також контроль за додержанням земельного законодавства. У таких земельних відносинах вони здійснюють установлені для них функції і повноваження.

Згідно п. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси …,тощо.

Таким чином, органом, уповноваженим державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах, є також Нахімовська районна державна Рада в м. Севастополі.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функцію представництва інтересів громадян та держави в судах.

Згідно з ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді у разі порушення або загрози порушень державних інтересів. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що підставами для набуття права на землю є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Підстави та порядок набуття права на землю громадянами шляхом передачі земельних ділянок у власність  або надання їх у користування встановлені у ч.6 ст.118 Земельного кодексу України.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України регламентовано, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Поняття «самовільне зайняття земельних ділянок»визначено у ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»як будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Відповідно до ст.ст.10,60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Враховуючи принципи диспозитивності та змагальності учасників цивільного процесу, відповідачем не надані суду документи, що посвідчують право власності або право користування спірною земельною ділянкою, або порушення цих питань перед компетентними органами, а за власною ініціативою суд не вправі витребувати та залучати докази до матеріалів справи.

Представлені суду докази об'єктивно і достовірно  доводять той факт,  що відповідач ОСОБА_1 використовує земельну ділянку не маючи відповідного документа, що посвідчує право власності або право постійного користування земельною ділянкою. Відповідач самовільно зайняла земельну ділянку, у зв’язку з чим вона повинна бути повернена шляхом звільнення.

Внаслідок самовільного зайняття ділянки відповідачем причинена шкода –у розмірі 30, 51 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

          Оскільки рішення постановляється на користь позивача, який звільнений від сплати судових  витрат, суд вважає необхідним стягнути з відповідача  судовий  збір у розмірі 8 гривень 50 копійок у дохід держави,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 37,00 гривень на користь ТУ ДСА м. Севастополя.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 116, 118, 125, 212 Земельного кодексу України, ст.ст. 10, 30, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

                                                                     ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги –задовольнити.

          Зобов'язати ОСОБА_1 повернути самовільно зайняту земельну ділянку 0,0004 га земель житлової та громадської забудові, яка розташована по АДРЕСА_1 шляхом приведення її в придатний для використання стан та звільнення за власний рахунок від фундаменту та частини споруд.

          Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави, шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у сумі –30,51 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 8 (вісім) гривень 50 копійок в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд м. Севастополя шляхом подання в Нахімовський районний суд м. Севастополя апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його оголошення або отримання його копії.

Суддя          Нахімовського районного

суду м. Севастополя                                                                                 В.Є.Кравченко