ІВАНО-ФовідпРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" червня 2011 р. Справа № 2a-1497/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Панікара І.В.
при секретарі Богусевич А.С.
за участю сторін:
представника позивача: Скрипака М.О.,
представника відповідача: не з"явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: управління Пенсійного фонду України в м. Калуші
до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Оріана"
про стягнення заборгованості в сумі 1360736,64 грн,-
ВСТАНОВИВ:
05.05.2011 року управління Пенсійного фонду України в м. Калуші (надалі – позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства "Оріана" (надалі – відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та на виплату пенсій науковим працівникам у розмірі 1360736,64 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування", пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України допустив заборгованість з відшкодування сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій по списку №1 та №2, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплаченої позивачем за рахунок коштів Пенсійного фонду України з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року в загальному розмірі 1350694,04 грн. Крім того, відповідач допустив заборгованість з витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року в розмірі 10042,60 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.
Відповідач повторно в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлений, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, наявними в матеріалах справи, своїм правом на подання заперечення на адміністративний позов не скористався, не повідомив суд про причини неприбуття та не направив жодних заяв про відкладення справи чи проведення судового розгляду без його участі.
Відповідно до вимог статті 128 КАС України повторне неприбуття в судове засідання без поважних причин відповідача чи його представника або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши подані докази, судом установлено наступне.
Відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Калуської міської ради Івано-Франківської області 12.01.1996 року, як суб'єкт підприємницької діяльності – юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи за № 05743160 та є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.
Працівникам, які відпрацювали відповідний стаж роботи у відкритому акціонерному товаристві "Оріана" із шкідливими і важкими умовами праці та досягли визначеного віку, призначено та виплачується пенсія на пільгових умовах по списку №1 і №2 відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до вимог Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" працівникам відповідача, які із відповідним науковим званням працювали у відкритому акціонерному товаристві "Оріана", призначено та виплачується пенсія науковим працівникам.
Згідно вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" об’єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Абзацом 1 та 6 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100- відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Відповідно до абзацу 7 пункту 2 Прикінцевих положень вказаного Закону виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Суд зазначає, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 2 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування", пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".
Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, із змінами та доповненнями (надалі – Інструкція), встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно положень пункту 6.1. Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:
- 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
- 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році для платників, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що працівникам відповідача призначено пенсію на пільгових умовах у відповідності до пункту "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплата та доставка якої здійснена позивачем в березні 2011 року в загальному розмірі 1350694,04 грн., в тому числі по списку №1 у розмірі 996001,94 грн., по списку №2 у розмірі 354692,10 грн.
Внаслідок чого, за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню понесених позивачем витрат на виплату і доставку у березні 2011 року пільгових пенсій за списком №1 та №2 в розмірі 1350694,04 грн.
Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно пункту 6.8 вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до вимог статті 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року за №372, затверджено Порядок фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших нормативно-правових актів, на яку мають право зазначені особи (далі - Порядок). Частиною 2 Порядку передбачено, що за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.
Згідно із частиною 5 Порядку розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.
В судовому засіданні встановлено, що працівникам відповідача призначено пенсію згідно Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", виплата якої здійснена позивачем в березні 2011 року на суму 10042,60 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та пенсій науковим працівникам покладено на позивача, відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається відповідачу.
Позивач на адресу відповідача надсилав розрахунки фактичних витрат на виплату до доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" листами за № 2730/04 від 21.03.2011 року та за № 2729/04 від 21.03.2011 року, а також повідомлення про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, листом за № 2171/04 від 09.03.2011 року.
Однак, відповідачем у передбачені строки не відшкодовано суму понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, та пенсій науковим працівникам.
Таким чином, суд приходить до висновку, що несплата відкритим акціонерним товариством "Оріана" заборгованості з відшкодування сум витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в сумі 1350694,04 грн., та пенсій науковим працівникам в сумі 10042,60 грн. вчинена всупереч частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України та статті 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", а позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Оріана" (ЄДРПОУ 05743160), вул. Промзона, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300 на користь управління Пенсійного фонду України в м. Калуші заборгованість в сумі 1360736,64 грн. (один мільйон триста шістдесят тисяч сімсот тридцять шість гривень шістдесят чотири копійки).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ Панікар І.В.
Постанова складена в повному обсязі 20.06.2011 року.