У Х В А Л А

06 липня 2011 р.  Справа № 2а/0470/7859/11

          Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В.,  розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до  Прокурора м. Кривий Ріг  про визнання незаконною бездіяльності, -

ВСТАНОВИВ

05.07.2010 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує дії прокурора стосовно невиконання рішення Центрально-Міського районного суду, який прийняв постанову про скасування постанови прокурора м. Кривого Рогу про відмову в порушенні кримінальної справи.

Згідно статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.   

Виходячи зі змісту позовних вимог, викладених у позовній заяві позивачем, суд приходить до висновку, що позовну заяву не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Справою адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа), відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України - є переданий на  вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до приписів зазначених норм до компетенції адміністративних судів відносяться публічно-правові спори.

Відповідно до частини 2 статті 2  Кодексу адміністративного судочинства  України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.   

Статтею 4  Кодексу адміністративного судочинства  України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.   

Відповідно до ст.1 Кримінально-процесуального кодексу України діяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури, суду щодо порядку провадження у кримінальних справах, регламентується Кримінально-процесуальним кодексом України. Кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.

З наведеного слідує, що оскільки фактично позивач  оскаржує  дії прокурора, з питання правомірності та законності  яких, згідно з нормами кримінально-процесуального закону, має  розглядатись в порядку кримінального судочинства, можливість розгляду поданого позивачем позову в порядку адміністративного судочинства виключається.

Як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні № 6-рп від   23 травня 2001 року, кримінальним судочинством є врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу –підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.

Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії та бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду. Але таке оскарження може здійснюватися у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки процесуальна діяльність має свої особливості і не належить до управлінської діяльності.

Враховуючи вищенаведене та суть правовідносин, що склалися між сторонами,  суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим, у відкритті провадження у справі слід відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 17, 21, 50, 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №2а/0470/7859/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до прокурора м. Кривого Рогу про визнання незаконною бездіяльності.

Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя                        В.В. Кальник