ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/5602/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.
при секретаріСнаговський О.С.
за участю:
Представника від позивача:
представника від відповідача: ОСОБА_1(дов. у справі)
ОСОБА_4 (дов. у справі);
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілес" до Дніпропетровська митниця про визнання недійсними та ксасувати податкове повідомлення - рішення форми "Р" №146 від 13.12.2010р., -
ВСТАНОВИВ:
13 травня 2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТзОВ «Мілес», в якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення форми «Р» №146 від 13.12.2010 року Дніпропетровської митниці.
Разом з позовною заявою до суду надійшло клопотання ТОВ «Мілес» про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що Дніпропетровською митницею неправомірно застосовано резервний метод щодо визначення митної вартості товару на рівні 2,13 США/кг та винесено податкове повідомлення форми «р» № 146, яким визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за платежем «податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» в розмірі 97 316,93 грн. за основним платежем та 4865,85 грн. за штрафними санкціями, оскільки заявлена позивачем у митній декларації вартість товару – 0,952 США/кг була визначена за першим методом – ціною контракту, Дніпропетровською митницею прийнята, митне оформлення проведене, всі належні до сплати платежі сплачені.
Ухвалою суду від 18.05.2011р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а/0470/5602/11 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 02.06.2011р. В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких стверджує, що відповідно до Порядку заповнення рішення про визначенні митної вартості товарів, затвердженого наказом Держмитслужби України від 29.05.09р. №506, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.06.09р. №534/16550, відділом контролю митної вартості та класифікації товарів із застосуванням резервного методу винесено рішення про визначення митної вартості товару «L-лізинг кормовий» з урахуванням вартості сировинної складової від 14.10.10р. №110000006/2010/600654/3, №110000006/2010/600653/3, №110000006/2010/600652/3 на рівні 2,13 дол.США за кг.; на підстав цих рішень та за наслідками перевірки додержання ТзОВ «Мілес» вимог законодавства України з питань митної справи при митному оформлені ВМД, в ході якої виявлено заниження рівня задекларованої митної вартості по оформлених ВМД, чим порушено вимоги ст.81, 88, 264 Митного кодексу України, п.10 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року №1766 (надалі Порядок «1766), в частині незаявлення точних відомостей про товари, що переміщуються через митний кордон України та недотримання порядку декларування їх митної вартості, винесено оскаржуване податкове повідомлення форми «Р» №146 від 13.12.2010 року.
23 червня 2011 року представником відповідача суду надано додаткові заперечення, в яких зазначено перелік документів, які надавались Дніпропетровській митниці під час митного оформлення.
В задоволенні клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову шляхом винесення ухвали про зупинення дії податкового повідомлення рішення форми «р» Дніпропетровської митниці від 13.12.10р. №146 та заборони вчинення дій по виконанню зазначеного податкового повідомлення відмовлено у зв’язку із не обгурнтованість такого клопотання належними та допустимими доказами у справі.
Заслухавши присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зробив висновок, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
24.11.2010 року працівниками Дніпропетровської митниці на підставі наказу Дніпропетровської митниці від 12.11.2010 року №928 проведена камеральна перевірка дотримання вимог митного законодавства України ТзОВ «Мілес» при митному оформленні товару «L-лізин кормовий», за результатами якої складено акт №К62/10/11000000/36568565 від 24.11.2010 року.
В акті перевірки зафіксовано, що за результатами проведеного контролю правильності визначення митної вартості товару «L-лізин кормовий» після здійснення операцій митного оформлення на підставі інформації, що на початку поточного року ціни ринку Південно-Східної Азії на «L-лізин кормовий» 98,5% коливались від 2,13 дол. США/кг., виявлено заниження рівня задекларованої митної вартості по оформлених позивачем ВМД, чим порушено вимоги ст.ст.81, 88, 264 Митного Кодексу України, п.10 Порядку №1766 в частині незаявлених точних відомостей про товари, що переміщуються через митний кордон України та недотримання порядку декларування їх митної вартості.
На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення форми «р» № 146, яким визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за платежем «податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» в розмірі 97 316,93 грн. за основним платежем та 4865,85 грн. за штрафними санкціями.
Таке податкове повідомлення форми «Р» позивач просить визнати недійсним та скасувати.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (ст.81 Митного кодексу України).
Декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори (ч.2 ст.88 Митного кодексу України).
Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч.1 ст.264 Митного кодексу України).
Як вбачається зі справи, між позивачем (покупець) та «CATHAY FALCONS GROUP LIMITED» (продавець) укладено зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу №№ MIL-UKR37 від 22.09.2009 року, згідно умов якого продавець продає, а покупець купляє товари, вказані в замовленні на закупівлю від покупця. Найменування, кількість та ціни для кожної окремої партії товару визначаються замовленнями на закупівлю від покупця, які є невід’ємною частиною договору. Продавець пред’являє покупцю рахунки за поставлений товар в доларах США у відповідності з цінами, обумовленими в договорі.
Також сторонами підписано додатки до договору №123/1 від 30.10.2009 року, №70 від 30.10.2009 року, №21 від 22.09.2009 року, згідно яких продавцем повинно поставитися відповідно 165 00 кг по ціні 23,80 доларів США на суму 15708 доларів США, 15500 кг по ціні 23,80 доларів США на суму 14756 доларів США, 16500 кг по ціні 23,80 доларів США на суму 15708 доларів США «L -лізин кормовий».
ТзОВ «Мілес» заявило до митного оформлення товар «Органічні хімічні сполуки-амінокислоти L-Лізин MONO HCL 98-98,5%, FEED GRADE - кормовий. Країна виробництва - Китай,СN», який ввезено на територію України згідно зовнішньоекономічного контракту від 22.09.2009 № MIL-UKR37 з «CATHAY FALCONS GROUP LIMITED».
Митне оформлення зазначеного товару (код УКТЗЕД 29224100) було здійснено за: ВМД від 13.01.10р. №110010001/2010/000035 з митною вартістю 0,952 дол.США/кг (курс валюти станом на 13.01.10р. - 7,985 грн. за дол.США), вага нетто 16500,00 кг, загальна митна вартість по товару - 125428,38 грн.; ВМД від 26.01.10р. №110010001/2010/000191 з митною вартістю 0,952$/кг (курс валюти станом на 26.01.10р. - 8,0084 грн. за дол.США), вага нетто 15500,00 кг, загальна митна вартість по товару - 118171,95 грн.; ВМД від 22.02.10р. №110010001/2010/000542 з митною вартістю 0,952$/кг (курс валюти станом на 22.02.10р. - 7,998 грн. за дол.США), вага нетто 16500,00 кг, загальна митна вартість по товару - 125632,58 грн.
Відповідно до ст.86 Митного кодексу України подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.
Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу.
Постановою Кабінету Міністрів України №80 від 01.02.06р. затверджено перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, згідно якого документами, обов’язковими для подання, є: митна декларація; товарно-транспортний документ на перевезення (залізнична накладна (УМВС (СМГС), ЦІМ (СІМ)), авіаційна накладна (Air Waybill), коносамент (Bill of Lading) тощо, зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), рахунок (Invoice) або інший документ, який визначає вартість товару.
З зазначених до ВМД додатків та наданих в судовому засіданні відповідачем роз’яснень кодів цих додатків вбачається, що за ВМД від 13.01.10р. №110010001/2010/000035 позивачем надані наступні документи: облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (код 1602) від 06.11.2009 №11001/1/09/100770; акт про проведення митного огляду товарів (код 1701) від 08.01.2010; повідомлення про намір увезення (код 1802) від 24.12.2009 № 10000006.2009.602089.001; автомобільна накладна (код 2731) від 08.01.2010 №037167; коносамент (код 2761) від 12.11.2009 № О№Р080072; лист про транспортні витрати (код 3000) від 11.01.2010; рахунок-фактура (інвойс) (код 3105) від 01.11.2009 №471612434; зовнішньоекономічний договір (код 4100) від 22.09.2009 №МІL-URK37; доповнення до зовнішньоекономічного договору (код 4103) від 22.09.2009 №21; екологічна декларація (код 5000) від 30.12.2009 №1; довідка про проведення декларування валютних цінностей ДПІ у м. Дніпродзержинську від 23.11.2009 №241; сертифікат про походження товару невизначеної форми (код 7000) від 01.11.2009 №ССРІТ 083801007; лист про відсутність експортної декларації (код 9000) від 11.01.2010; рішення про визначення коду товару (код 1503) від 13.01.2010 №КТб 110-0054-10.
За ВМД від 26.01.2010 № 110010001/2010/000191 позивачем надані наступні документи: рішення про визначення коду товару (код 1503) від 12.01.2010 №КТб 110-0054-10; облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (код 1602) від 06.11.2009 №11001/1/09/100770; акт про проведення митного огляду товарів (код 1701) від 22.01.2010; повідомлення про намір увезення (код 1802) від 22.01.2010 №110000005.2010.600077.001; накладна СМЯ (код 2730) від 22.01.2010 № 037050; коносамент (код 2761) від 27.11.2009 № УМШМ230126372; лист про транспортні витрати (код 3000) від 25.01.2010; рахунок-фактура (інвойс) (код 3105) від 12.11.2009 № КМ9БВ10348; зовнішньоекономічний договір (код 4100) від 22.09.2009 №МІL-URK37; доповнення до зовнішньоекономічного договору (код 4103) від 30.10.2009 №70; екологічна декларація (код 5000) від 17.01.2010 №219; довідка про проведення декларування валютних цінностей ДПІ у м. Дніпродзержинську від 23.11.2009 № 241; сертифікат аналізу (код 6000) від 03.11.09р.; сертифікат проходження товару невизначеної форми (код 7000) від 12.11.2009 №G0093100223260627; лист про відсутність експортної декларації (код 9000) від 11.01.2010; рішення про визначення коду товару (код 1503) від 26.01.2010 №КТб 110-0159-10.
За ВМД від 22.02.2010 № 110010001/2010/000542 позивачем надані наступні документи: рішення про визначення коду товару (код 1503) від 12.01.2010 №КТб 110-0054-10; облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (код 1602) від 06.11.2009 № 11001/1/09/100770; акт про проведення митного огляду товарів (код 1701) від 18.02.2010 № 110000005/2010/600209; повідомлення про намір увезення (код 1802) від 11.02.2010 № 110000005.2010.600209.001; автомобільна накладна (код 2731) від 08.02.2010 №1774; коносамент (код 2761) від 31.12.2009 №DNFF080083; лист про транспортні витрати (код 3000) від 22.02.2010; рахунок-фактура (інвойс) (код 3105) від 01.12.2009 № 4716-12805; зовнішньоекономічний договір (код 4100) від 22.09.2009 №МІL-URK37; доповнення до зовнішньоекономічного договору (код 4103) від 30.10.2009 № 123/1; екологічна декларація (код 5000) від 16.02.2010 № 632; довідка про проведення декларування валютних цінностей ДПІ у м. Дніпродзержинську від 29.01.2010 № 241; лист про відсутність експортної декларації (код 9000) від 22.02.2010; сертифікат аналізу (код 6000) від 03.11.2009; сертифікат про походження товару невизначеної форми (код 7000).
Судом з’ясовано, що зазначені вище ВМД були прийняті Дніпропетровською митницею, про що свідчить відмітка митниці в графі «D» вантажно-митних декларацій; усі належні до сплати платежі (ввізне мито та податок на додану вартість) по цим ВМД сплачені позивачем, що сторонами не заперечується.
Статтею 11 Митного кодексу України передбачено, що на митні органи України покладено завдання здійснення захисту економічних інтересів України, контролю за додержанням законодавства України з питань митної справи, в тому числі, контроль за правильністю визначення товарів, що імпортуються в Україну.
Не погоджуючись із заявленою позивачем митною вартістю товарів відповідачем прийнято за результатами камеральної перевірки оскаржуване рішення, згідно з яким митним органом самостійно визначено митну вартість, застосувавши при цьому резервний (шостий) метод визначення митної вартості товарів.
Основні засади визначення митної вартості товарів врегульовані розділом 10 Митного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами з митної справи. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Відповідно до статей 264, 265 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
У п.2 Порядку №1766 передбачене визначення митної вартості товарів як сукупність дій, які вчинюються декларантом та/або митним органом з метою визначення вартості товарів відповідно до положень Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до п. 6 цієї Постанови передбачено, що декларант самостійно заповнює декларацію митної вартості, за винятком граф, призначених для відміток митниці.
Відповідно до п. 11 Порядку для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.
В даному випадку жодних додаткових документів відповідачем від позивача не вимагалось.
Зі змісту частин 1-5 ст. 266 Митного кодексу України вбачається, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1.) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2.) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3.) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4.) на основі віднімання вартості; 5.) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6.) резервного. Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Цією ж статтею передбачено, що основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі якщо не можливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст.273 Митного Кодексу України.
Митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Разом з тим, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обгрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Суд вважає за необхідне зазначити, що митниця не надала доказів, які б підтверджували відсутність зазначених вище підстав для визначення митної вартості за першим методом, а лише усно пояснила в судовому засіданні, що методи 1, 2 станом на 14.10.10р. не було можливості застосувати через відсутність інформації щодо митного оформлення ідентичних товарів, а методи 4,5 – через відсутність доказів ціни від виробника.
Однак, позивач купив спірний товар не у виробника безпосередньо, а у фірми «CATHAY FALCONS GROUP LIMITED», як вбачається з контракту, зокрема, згідно ВМД від 13.01.10р. №110010001/2010/000035 та ВМД від 22.02.10р. №110010001/2010/000542 фірмою-виробником є ChangChun Dahe Bio Technology Development Co.LTD, Відправником: Bio-Chem Technology (HK), Ltd, Сhina, Китай; за ВМД від 26.01.10р. №110010001/2010/000191 - фірмою-виробником є Shanghai Freemen Chemicals Co., Відправником: Shanghai Freemen Chemicals Co., Ltd, Сhina, Китай.
Лише у разі неможливості визначити договірну ціну товару митні органи повинні застосовувати наступні методи визначення митної вартості товару з дотриманням їх послідовності.
При митному оформлені позивачем надано зовнішньоекономічний контракт згідно якого за першим методом і повинна здійснюватись визначення митної вартості.
Додатково, в обґрунтування правомірності застосування першого методу визначення митної вартості товару, позивачем надано суду лист його контрагента від 22.09.09р., в якому вказано, що останній на вказану дату може запропонувати позивачу Lisin MONOHCL 98-98,5 dslcjnrf FREED GRADE по ціні 0,95 дол. США на 1 кг продукту на умовах поставки СРТ м.Дніпропетровськ. Всі умови по поставці та оплаті товару залишаються незмінними в рамках підписаного між ними контракту № МІL-URK37від 22.09.09р.
За наведених вище обставин, суд вважає, що митний орган безпідставно застосував метод №6 (резервний) визначення митної вартості товару, оскільки митним органом не доведено наявність підстав для застосування резервного методу.
Не приймаються до уваги судом посилання відповідача на рішення про визначення митної вартості товару «L-лізин кормовий», з урахуванням вартості сировинної складової, від 14.10.10р. №110000006/2010/600654/3, №110000006/2010/600653/3, №110000006/2010/600652/3 на рівні 2,13 дол. США/кг, оскільки такі рішення не є предметом даного оскарження.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб’єкт владних повноважень не надав доказів та не довів обґрунтованості визначення ним митної вартості з застосуванням шостого (резервного) методу, тому у суду є підстави задоволили позовні вимоги.
На підставі статей 94, 98 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому в сумі 3,40 грн.
Керуючись ст.ст.2, 8-12, 69, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ТзОВ “Мілес” задоволити повністю.
Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення форми «Р» Дніпропетровської митниці №146 від 13.12.2010 року, яким визначено суму податкового зобов’язання з урахуванням штрафних санкцій за платежем податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб’єктами підприємницької діяльності, в розмірі 97 316,93 грн. за основним платежем та 4865, 85 грн. за штрафними санкціями.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Мілес» 3,40 грн. судового збору.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 30.06.11р.
Суддя
С.В. Ніколайчук