ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2011 р.  Справа № 2а/0470/4632/11

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                                                       Рябчук О.С.

при секретарі                                                                                Грушко Н.В..

представника позивача                                                               Гусарова В.О.

представника відповідача                                                           Винокурова В.Ю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом  Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська логістична група" про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2011 року Державна податкова інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська логістична група» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська логістична група» коштів з рахунків в обслуговуючих банках в розмірі податкового боргу з  орендної плати за землю в сумі 110310,06 грн.

24 червня 2011 р. в судовому засіданні представник позивача надав заяву про зміну позовних вимог, вказавши, що в зв’язку з розстрочкою податкового боргу у розмірі 110310,06 грн., не сплаченим є податковий борг в сумі 527949,72 грн., про стягнення якого просить позивач. В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, що у зв’язку з не сплатою орендної плати за землю у підприємства виникла податкова заборгованість в розмірі 527949,72 грн. На теперішній час заборгованість відповідачем не погашена.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська визнав у повному обсязі, проти задоволення позову не заперечував та просив допустити відстрочку виконання рішення до 25 квітня 2012 року, розстрочити виконання рішення на один рік, починаючи з 26 квітня 2012 року, шляхом виплати  Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська логістична група» щомісячних платежів рівними частинами по 43995 грн. 81 коп., з відображенням розстрочки в особовому рахунку товариства.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача суд приходить до наступного висновку.

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська логістична група» зареєстроване як юридична особа 15.11.2007 року, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців України за ідентифікаційним кодом 34734192.

Відповідач є платником орендної плати за землю, перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська.

23.06.2011 року  Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська логістична група» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) якою визначено суму орендної платні за землю як 527949 грн. 72 коп.

На виконання вимог 6 ст. Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на момент виникнення правовідносин, 25.12.2009 року Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська сформовано та надіслано відповідачу першу податкову вимогу № 1/1058 від 25.12.2009 року яка вручена головному бухгалтеру Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська логістична група» 25.12.2009 року про що, свідчить відмітка на корінці податкової вимоги. 29 січня 2010 року Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська сформовано та надіслано відповідачу другу податкову вимогу № 2/54 від 29.01.2010 року яка вручена головному бухгалтеру підприємства, про що свідчить відмітка на корінці податкової вимоги.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.   

Відповідно до статті 2 Закону України "Про плату за землю" №2535-ХІІ від 03.07.1992 року, чинному на момент виникнення правовідносин, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Статтею 15 Закону України "Про плату за землю" №2535-ХІІ від 03.07.1992 року встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (стаття 14 Закону України "Про плату за землю" №2535-ХІІ від 03.07.1992 року).

Згідно статті 27 Закону України "Про плату за землю" №2535-ХІІ від 03.07.1992 року, контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Законом України "Про систему оподаткування" №1251-ХІІ від 25.06.1991 року встановлено, що земельний податок є обов’язковим платежем, а платниками податків та зборів (обов’язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законодавством покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі) у встановлені законом строки.

          Згідно ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданнями органів державної податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів) та подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п. 41.5. ст. 41 Податкового Кодексу України органами стягнення є виключно  органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.   

Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення правовідносин) визначено податковий борг (недоїмку), як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

          Відповідно до п.20.1.18. Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010р. органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

          Згідно пп. 5.1.1 п. 5.1 ст. Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цілющими фондами» - податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

          Згідно п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»-«в» підпунктах 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

          Згідно пп. 6.2.1. п. 6.2  ст. 6 зазначеного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги: а) першу податкову вимогу - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) другу податкову вимогу - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.

          Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів. Що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого  цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Враховуючи скрутний фінансовий стан підприємства суд вважає за необхідне встановити строки виконання рішення шляхом відстрочення та розстрочення сплати боргу.

           Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська є обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Керуючись ст.ст. 11, 14, 51, 70, 71, 86, 137, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-  

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська логістична група» про стягнення коштів – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська логістична група» (р/р 26004301160 в ПАТ «Банк Форум», МФО 322948, назва валюти - долар США; р/р 26004301160 в ПАТ «Банк Форум», МФО 322948, назва валюти – українська гривня; р/р 26003010038833в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767, назва валюти – російський рубль; р/р 26003010038833в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767, назва валюти – долар США; р/р 26003010038833 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767, назва валюти – євро; р/р 26004301160368 в ПАТ «Банк Форум», МФО 322948, назва валюти – долар США; р/р 26004301160368 в ПАТ «Банк Форум», МФО 322948, назва валюти – українська гривня) податковий борг з орендної плати за землю у розмірі 527949,72 грн. (п’ятсот двадцять сім тисяч дев’ятсот сорок дев’ять гривень 72 копійки) та перерахувати його на користь місцевого бюджету (р/р 33211812700008, код платежу 13050200, отримувач УДК у Красногвардійському районі  м. Дніпропетровська ГУДКУ у Дніпропетровській області, код 24244847, банк отримувач ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012).

Допустити відстрочку виконання рішення до 25 квітня 2012 року, розстрочити виконання рішення на один рік, починаючи з 26 квітня 2012 року, шляхом виплати  Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська логістична група»  щомісячних платежів рівними частинами по 43995 грн. 81 коп. та зобов’язати Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська здійснити відображення суми боргу в особовому рахунку платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська логістична група» та здійснити винесення за картку особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська логістична група» суми боргу в розмірі 527949,72 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.   

          Постанова у повному обсязі виготовлена 30.06.2011 року.

Суддя                       

О.С. Рябчук