Справа №  2-а-1252/11

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

11 липня 2011 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючий –                    суддя Ільєва Т.  Г. ,

при секретарі –                    Сливка А.В.,

за участю позивача – ОСОБА_1  ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва про перерахунок пенсіїтест

В С Т А Н О В И В:

   Позивач звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача, просить зобов’язати  відповідача здійснити подальшу виплату її пенсії  за віком по заробітній платі та стажу у відповідності до ст.40, ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік – 1650, 43 гривень з 01.04.2011 р. без зазначення кінцевого строку. В обґрунтування своїх вимог позивач також посилається на те, що є пенсіонером за віком, перебуває на обліку у відповідача, одержуючи державну пенсію за віком, подовжувала працювати і відпрацювавши встановлений законом час у відповідності до ч.1, 2 ст.40, ч.4. ст.42 вказаного Закону, в травні 2011 року звернулася з заявою до відповідача про перерахунок пенсії за віком по стажу та заробітній платі,так як  перерахунок було проведено відповідачем з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік у розмірі 1197, 91 гривня, а не за показником за 2009 рік – за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії як це передбачено Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». У зв’язку з чим, позивач отримує пенсію нижчу, ніж це передбачено вказаним Законом.

В судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги, зазначивши період, за який просить провести перерахунок пенсії, а саме, починаючи з 08.12.2011 року.  Позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідач через канцелярію суду подав письмові заперечення проти позову у яких  зазначив, що дії відповідача з перерахунку є правомірними, оскільки у зв’язку з визнанням змін, внесених до ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення», неконституційними, виникла правова колізія, яка полягає в тому, що норми статей 40,42 Закону втратили чинність, а рішення щодо відновлення дії попередньої редакції зазначених норм не приймалося. У зв’язку з цим, перерахунок пенсії проводяться відповідно до підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 «Про деякі питанні соціального захисту окремих категорій громадян» та роз’яснень Мінпраці та пенсійного фонду України від 11.03.2009 щодо проведення перерахунку пенсії із застосування показника середньої заробітної плати, який вже склався до винесення рішення КСУ.  

На підставі наявних в матеріалах справи даних, судом встановлені наступні обставини: позивач ОСОБА_1 є пенсіонером за віком та перебуває на обліку у відповідача, одержуючи державну пенсію за віком.

Постановою суду від 01 квітня 2011 року позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача зробити перерахунок пенсії за віком по заробітній платі та стажу у відповідності до ст.40, ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік – 1650, 43 гривень за період з 08 листопада 2010 року по 01 квітня 2011 року були задоволенні.

Ухвалою суду від 11 липня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 до  Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та  стягнення недоплаченої суми пенсії за період з 08 грудня 2010 року  по 31 грудня 2010 рік було залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.155 КАС України.    

Стосовно позовних вимог позивача про здійснення в подальшому їй виплату пенсії та зобов’язання відповідача утриматись від самостійного відходу від встановленого судом порядку нарахування пенсії, то вони задоволенню не підлягають як безпідставні, оскільки право позивача на дану соціальну виплату встановлено та гарантовано законом і здійснюється у встановленому законом порядку, а відповідно до ст.ст.1, 3 ЦПК України судом здійснюється захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів, що виключає їх захист на майбутнє.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.  

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно  до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.  

Згідно ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах та відповідно до законів України.

Суд звертає увагу на те, що усі рішення та дії суб’єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів  владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:..3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Цей критерій вимагає від суб’єкта владних повноважень врахувати як обставини, на обов’язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Частиною 1 статті 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності  сторін та свободи в надані ними суду своїх доказів у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються  її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги позивача не  ґрунтуються на вимогах закону, тому в позові необхідно відмовити.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.40 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 11, 17, 18, 94, 99, ч.1 ст.160, ст.ст.161-163, ч.1 ст.167, 184-186 КАС України, суд ,

П О С Т А Н О В И В:

   В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва про перерахунок пенсії – відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову суду подається Київському апеляційному адміністративному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.   

Суддя                                                                                                              Т. Г. Ільєва