РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2011 року Справа № 5004/66/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Дужич С.П.
судді Юрчук М.І. ,
судді Іоннікова І.А.
при секретарі Ткач Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: ОСОБА_1 (дов. № 1493 від 24.05.2011 року)
розглянувши апеляційну скаргу відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Волинської області від 01.04.11 р. у справі № 5004/66/11 (суддя Філатова С.Т.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Морефрост 2004"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
про стягнення в сумі 170 000 грн. 00 коп.
Судом роз’яснено представнику відповідача права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ:
01 квітня 2011 року рішенням господарського суду Волинської області за позовом ТОВ "Морефрост 2004" до підприємця ОСОБА_3 про стягнення в сумі 170 000,00 грн. було задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь ТОВ "Морефрост 2004" 130 000,00 грн. - боргу, 862,62 грн. - витрат по сплаті державного мита та 119,75 грн. - платежу за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 40 000,00 грн. провадження припинено.
Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення повністю та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, вважаючи, що воно не відповідає фактичним обставинам справи та підлягає скасуванню, оскільки відповідач жодним чином не ухилявся від підписання акту звірки взаємних розрахунків, та заперечує факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 130 000,00 грн. Належних доказів щодо уточнення позивачем позовних вимог суду не подавалось.
Відповідач не скористався своїм правом надання заперечення на апеляційну скаргу.
25 травня 2011 року, відповідач в судове засідання не прибув, проте подав клопотання про перенесення справи на іншу дату, зазначивши, що на 22 квітня 2011 року борг перед позивачем складає 68 101,84 грн.
25 травня 2011 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду дане клопотання було задоволено і розгляд справи відкладено на 08 червня 2011 року з повторним повідомленням сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе провести судове засідання за відсутності їх представників.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
19 травня 2009 року між ТзОВ "Морефрост 2004" та ФОП ОСОБА_3 був укладений Договір поставки №МР/9-42, за умовами якого позивач зобов’язався поставляти продукцію, а відповідач - приймати та оплачувати поставлений товар. (а.с. 9-10, т.1)
Оплата товару, згідно акту розбіжностей по Договору, здійснюється на умовах відстрочки платежу 21 календарний день з моменту поставки товару. Розрахунки за поставлений товар здійснюються покупцем в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Водночас, п.2.8 Договору передбачено, що за згодою сторін розрахунки за договором можуть здійснюватися і у іншій формі.(а.с. 11, т.1)
18 травня 2009 року по розрахунковій накладній №МР/003-000422 від 18 травня 2009 року (до укладення Договору) відповідачем було поставлено позивачу товар на суму 264 000,00 грн., з передоплатою, частину товару було повернуто 01 вересня 2009 р. на суму 30 360,00 грн. по видатковій накладній №0-00000001 (розрахункова накладна №МР/003-000422 від 18 травня 2009 року). (а.с. 23, т.1).
Згідно банківських виписок за 15 червня 2009 року та 19 червня 2009 року з призначенням платежу "за рибу згідно накладної №422 від 18 травня 2009р." оплачено 24 000,00 грн., 10 000,00 грн., 12 500,00 грн., 35 000,00 грн, всього - 81 500,00 грн.(т.1, а.с.29-30).
На виконання зобов'язань по договору позивач поставив відповідачу товари по розхідній накладній №МР/003-000566 від 07 липня 2009 року на суму 138 999,84 грн. (а.с.24, т.1)
Згідно банківських виписок від 25 серпня 2009 року, 09 вересня 2009 року, 10 вересня 2009 року з призначенням платежу "за рибу згідно накладної №003-566" здійснено оплату в сумі 42000,00 грн., 5000,00 грн. та 5 738,00 грн., всього на суму 52 738,00 грн. (а.с. 26-28, т.1)
Борг за товар, отриманий по Договору №МР/9-42 від 19 травня 2009 року, склав 46 261,84 грн.
Борг за товар, поставлений згідно накладної №МР/003-000422 від 18 травня 2009 року склав 152 140,00 грн.
У строк визначений Договором відповідач свої зобов'язання не виконав. Тому, позивач звернувся до відповідача з претензією №11 від 17 березня 2010 року, 29 березня 2010 року та вимогою про здійснення оплати цінним листом від 16 березня 2011 року (т. 2: а.с.42-43; т.1: а.с.12,13)
Відповідач оплату в установлений законом термін не здійснив.
20 травня 2010 року, позивач звернувся до господарського суду Волинської області з позовом до ФОП ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у розмірі 170 000,00 грн. та судових витрат по справі.
01 квітня 2011 року рішенням господарського суду Волинської області за позовом ТОВ "Морефрост 2004" до підприємця ОСОБА_3 про стягнення в сумі 170 000,00 грн. було задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь ТОВ "Морефрост 2004" 130 000,00 грн. - боргу, 862,62 грн. - витрат по сплаті державного мита та 119,75 грн. - платежу за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 40 000,00 грн. провадження припинено.
Давши оцінку доказам по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 172 ЦК України, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач оплату в установлений законом термін не здійснив.
29 березня 2011 року та 01 квітня 2011 року, під час розгляду даної справи у суді першої інстанції, відповідачем оплачено 40 000,00 грн., що стверджується ксерокопіями платіжного доручення №595 від 29 березня 2011 року на суму 10 000,00 грн. з призначенням платежу "за рибу зг.дог. №МР/9-42 від 19 травня 2009 року", квитанції №55131000574061301391468 від 29 березня 2011 року на суму 10 000,00 грн. з призначенням платежу "за товари рибу зг.дог. №МР/9-42 від 19 травня 2009 року" та квитанції №55131000574061301656297 від 01 квітня 2011 року про сплату 20000,00 грн. з призначенням платежу "за товари рибу зг.дог. №МР/9-42 від 19 травня 2009 року". (а.с.62-63,71, т.1)
Згідно ч.1 ст. 33, ч.1 ст. 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Докази про проведення оплати у готівковій формі представниками відповідача правильно не прийняті судом, оскільки, відповідно до "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затверджених постановою Правління Національного Банку України №72 від 19 лютого 2001 року, платежі понад 10 000,00 грн. проводяться виключно в безготівковій формі, гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства з іншим протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлена у розмірі 10 000,00 грн, а у наявних в матеріалах справи нотаріально посвідчених заявах кошти значно перевищують граничну суму.
А ксерокопія акту взаєморозрахунків від 31 березня 2010 року, яким стверджується відсутність боргу, заперечується позивачем, не обґрунтована первинними бухгалтерськими документами та відсутністю оригіналу акту.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок, що позов слід задоволити частково, стягнути з відповідача на користь ТзОВ "Морефрост 2004" 130 000,00 грн. - боргу, 862,62 грн. - витрат по сплаті державного мита та 119,75 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а в частині стягнення 40 000,00 грн провадження слід припинити.
Враховуючи вище викладене, апеляційний господарський суд вважає рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 43 ГПК України із всебічним, повним і об’єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм процесуального та матеріального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Волинської області від 01.04.2011 року у справі № 5004/66/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - без задоволення. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Справу №5004/66/11 повернути господарському суду Волинської області.
Головуючий суддя Дужич С.П.
Суддя Юрчук М.І.
Суддя Іоннікова І.А.