ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, місто Київ, вул. Комінтерну, 16 230-31-77
УХВАЛА
"30" червня 2011 р. Справа № 10/047-10
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Альтком-бетон», м. Бориспіль;
про роз’яснення ухвали суду від 16.03.2011р.
у справі № 10/047-10
за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Альтком-бетон», м. Бориспіль;
про стягнння 3 787 165,44 грн.
Суддя Привалов А.І.
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_1., довіреність від 10.01.2011р. № 21;
від відповідача(заявника): ОСОБА_2, довіреність від 01.07.2008р. б/н.
обставини справи:
До господарського суду Київської області звернулось із заявою від 10.06.2011р. б/н товариство з обмеженою відповідальністю «Альтком-бетон», в порядку ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, в якій заявник просить суд роз’яснити ухвалу господарського суду Київської області від 16.03.2011р., якою по справі № 10/047-10 була затверджена мирова угода сторін, в частині відсоткової ставки, що повинна нараховуватися в останній день кожного календарного місяця на залишок заборгованості, починаючи з дати набрання чинності мирової угоди.
Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що в ухвалі суду зазначено, що сторони домовились про те, шо загальна заборгованість відповідача перед позивачем у справі № 10/047-10 становить становить З 602 014,37 грн. (а також проценти, які будуть нараховуватись щомісячно). Відповідно до укладеного між акціонерним комерційним банком «Національний кредит», правонаступником якого є позивач, та товариством з обмеженою відповідальністю «Альтком-бетон» Кредитного договру про відкриття кредитної лінії № 21Ю/2005/02-325/2-1 від 24.06.2005р., відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 25% річних з 01 липня 2009р. Однак, на теперішній час сторони не мають можливості визначити розмір відсотків за договором, оскільки після винесення судом рішення та затвердження мирової угоди, зазначене питання не було чітко відображено у мировій угоді.
Ухвалою від 17.06.2011р. господарський суд призначив розгляд заяви про роз’яснення ухвали суду в судовому засіданні на 30.06.2011р.
В засіданні суду 30.06.2011р. заявник повністю підтримав свою заяву про роз’яснення ухвали суду від 16.03.2011р. у справі № 10/047-10.
Представник позивача проти задоволення заяви відповідача не заперечував.
Розглянувши заяв і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, господарський суд Київської області дійшов висновку, що заява товариства з обмеженою відповідальністю «Альтком-бетон»про роз’яснення ухвали господарського суду Київської області від 16.03.2011р. по справі № 10/047-10 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Рішенням господарського суду Київської області від 01.06.2010р., залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.10.2010р. позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Альтком-бетон» 3025089,00 грн. заборгованості за кредитом, 508223,43 грн. заборгованості за відсотками, 4000,00 грн. плати за надання та управління кредитом, 237950,82 грн. пені за кредитом, 40416,81 грн. пені за відсотками, 299,28 грн. пені за надання та управління кредитом, 13342,31 грн. інфляційних втрат, 4352,51 грн. 3 % річних, а також судові витрати: 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
На виконання вказаного рішення 25.10.2010 р. господарським судом Київської області був виданий відповідний наказ.
Ухвалою суду від 16.03.2011 р. затверджено мирову угоду у справі № 10/047-10, укладену між публічним акціонерним товариством «Банк Національний кредит»та товариством з обмеженою відповідальністю «Альтком-бетон»б/н від 15.03.2011 р. на стадії виконання судового рішення, в наданій сторонами редакції.
Вказана ухвала була винесена у судовому засіданні за участю представників сторін.
Як бачається з матеріалів справи судом були задоволені позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит», які виникли станом на 19.02.2010р. та враховуючи судові витрати, в загальній сумі 3 859 410,16 грн.
За приписами ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, нормами якої встановлені правила відстрочки або розстрочки виконання рішення, зміна способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.
При цьому, мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.
Як вбачається з тексту мирової угоди, підписаної крівниками сторін, що була затверджена ухвалою суду від 16.03.2011р., сторони дійшли згоди щодо умов сплати відповідачем заборгованості в сумі 3 602 014,37 грн., а в іншій частині позивач від своїх вимог відмовився.
На момент затвердження мирової угоди суд перевірив відповідність укладеної сторонами мирової угоди обставинам справи та предмету позову. При цьому, господарський суд не наділенй повноваженнями вносити будь-які зміни в текст мирової угоди, укладеної сторонами, та з затвердження якої у сторін виникають лише господарсько-процесуальні права та обов'язки, пов’язані з виконанням конкретної мирової угоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. суддя за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущенні в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.
Роз’яснення рішення, ухвали –це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта.
У заяві про роз’яснення ухвали суду відповідачем не зазначено в чому саме полягає неясність винесеного судового рішення –ухвали господарського суду Київської області по справі № 10/047-10 від 16.03.2011р.
При цьому, суд також звертає увагу, що умовами мирової угоди сторони передбачили, що набрання чинності цією мировою угодою не тягне за собою припинення зобов`язань сторін за Договором про відкриття кредитної лінії 21Ю/2005/02-325/2-1 від 24.06.2005р., а отже будь-яка заборгованість, що виникає за вказаним договором відповідно регулюється його умовами. Заборгованість, що не була предметом розгляду по справі № 10/047-10, тобто та яка виникла після 19.02.2010р., може бути окремим предметом позовних вимог.
Таким чином, виходячи з викладених обставин, відсутні підстави для задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Альтком-бетон»від 10.06.2011р. б/н про роз’яснення ухвали господарського суду Київської області від 16.03.2011р. по справі № 10/047-10.
Беручи до уваги вище викладене та керуючись ст.ст. 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Альтком-бетон»в задоволенні заяви від 10.06.2011р. б/н про роз’яснення ухвали господарського суду Київської області від 16.03.2011р. по справі № 10/047-10.
Суддя А.І. Привалов