КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-283/10                                                       Головуючий у 1-й інстанції:   Добровольський В.В.  

Суддя-доповідач:  Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" липня 2011 р.                                                                                                           м. Київ

      Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду  у складі:

головуючого судді                               Аліменка В.О.,

суддів                                                    Василенка Я.М., Парінова А.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача Управління Пенсійного фонду України в Мурованокуриловецькому районі Вінницької області а на Постанову Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 08.11.2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Мурованокуриловецькому районі Вінницької області про оскарження бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2010 року позивачі звернулися Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Мурованокуриловецькому районі Вінницької області  недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни забезпечити йому виплату за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по день розгляду справи судом.

Постановою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 08.11.2010 року позовні вимоги про зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни за період з 24.04.2010 року по  08.11.2010 року –задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, судове рішенням та закрити провадження по справі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

      Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.

Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни»відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється ЗУ «Про державний бюджет України»на відповідний рік.

ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 року –695,00 грн., з 01.04.2010 року –706,00 грн., з 01.07.2010 року –709,00 грн.  

 На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

          За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції –без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів,-  

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Управління Пенсійного фонду України в Мурованокуриловецькому районі Вінницької області  і –залишити без задоволення.

Постанову Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області 08.11.2010 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

                                  Головуючий суддя                                                  В.О. Аліменко          

                              Судді                                                                      Я.М. Василенко

                                                                                                    А.Б. Парінов