КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-136/11                                              Головуючий у 1-й інстанції:   Савенко О.М.  

Суддя-доповідач:  Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"08" липня 2011 р.                                                                                                           м. Київ

           Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді                        Сорочко Є.О.

Суддів:                                            Бистрик Г.М.

                                                        Дурицька О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області на постанову                         Городищенського районного суду Черкаської області від  01 лютого 2011  року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області  про зобов’язання здійснити нарахування і виплату щомісячної державної допомоги як дитині війни,-

   В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_3 звернулась до Городищенського районного суду Черкаської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області (далі –УПФУ в Городищенському районі) про здійснення перерахування і виплати щомісячної державної допомоги як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов’язання сплатити відповідні виплати за період з 01.01.2009 р. по 31.10.2010 р. в сумі 2727 грн. 80 коп.

          Постановою Городищенського районного суду Черкаської області від  01 лютого 2011  року позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність УПФУ в Городищенському районі щодо не здійснення перерахування і виплати пенсії позивачу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов’язано здійснити такі виплати за період 18.07.2010 р. по 31.10.2010 р. за мінусом вже виплачених сум.

          На вказану постанову УПФУ в Городищенському районі подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального  права.

Частиною першою статті 183-2 КАС України, яка є імперативною нормою встановлюється перелік адміністративних справ щодо яких обов’язково застосовується скорочене провадження, а тому, порушення судом першої інстанції особливості провадження справи, а саме розгляд її не у скороченому провадженні, не є перешкодою для апеляційного її розгляду в порядку письмового провадження, в зв’язку з чим і оскарження постанови суду першої інстанції здійснюється в порядку, передбаченому частинами восьмою-десятою ст.183-2 КАС України. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          ОСОБА_3 є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»і отримує пенсію за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення в матеріалах справи.

          Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районним управлінням Пенсійного фонду України, яке є розпорядником бюджетних коштів по вказаним виплатам, за місцем проживання пенсіонерів, а тому УПФУ в Городищенському районі є належним відповідачем по справі.

          Відповідно ст. 6 Закону України від 18.11.2004 р. № 2195-IV «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Пунктом 41 Розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів»було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в наслідок чого право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено та встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

          Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року вказане положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів»було визнано неконституційним.

          Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

          Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

          Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.04.2010 року –706,00 грн., з 01.07.2010 року –709,00 грн., з 01.10.2010 року –723,00 грн., з 01.12.2010 року  –734 грн.

          Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась в розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530.

          З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

          Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, а тому апеляційну скаргу УПФУ у Городищенському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Городищенського районного суду Черкаської області від  01 лютого 2011  року без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 207 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Городищенському районі Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Городищенського районного суду Черкаської області від  01 лютого 2011  року –без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.

                Головуючий суддя                                                                       Сорочко Є.О.

                  Судді:                                                                                              Бистрик Г.М.

                                                                                                               Дурицька О.М.