КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-250/11                                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Кривов’яз А.П.

Суддя-доповідач:  Аліменко В.О.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"06" липня 2011 р.                                                                                 м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду  у складі:

головуючого судді                               Аліменка В.О.,

суддів                                                    Василенка Я.М., Парінова А.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва на Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 04.02.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання бездіяльності щодо місячного підвищення до пенсії як дитині війни, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва, в якому просив визнати дії відповідача неправомірними відносно нарахування та здійснення перерахування раніше призначеного щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов’язати відповідача перерахувати та сплатити їй в повному обсязі як дитині війни недоплачене щомісячне підвищення до пенсії виходячи з із розміру 30% від мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2006 року по дату винесення рішення з урахуванням проведених виплат, зобов’язати усунути порушення, а саме призначити їй щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та стягнути на її користь кошти, затрачені на правову допомогу в розмірі 300,00 грн.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 04.02.2011 року позовні вимоги– задоволено частково.

Визнано відмову Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва щодо виплати позивачу щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з червня 2010 року незаконною, зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва нарахувати та виплатити позивачу щомісячну державну соціальну 30% надбавку до пенсії як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України «про соціальний захист дітей війни», за період червня 2010 року та стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 300 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність рішення суду, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.

Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни»відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється ЗУ «Про державний бюджет України»на відповідний рік.

ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 року –695,00 грн., з 01.04.2010 року –706,00 грн., з 01.07.2010 року –709,00 грн.  

 На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

Однак, висновок суд першої інстанції щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 витрат зі сплати судового збору в розмірі 300,00 грн., колегія суддів , вважає необгрунтованим, з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Однак, суд першої інстанції не взяв до уваги Постанову Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року №590 «Про граничні розміри компенсації витрат пов’язаних з розглядом цивільних адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави»передбачено, що у разі якщо компенсація витрат на правову допомогу відповідно до закону сплачується за рахунок держави, то граничний розмір витрат обчислюється виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується 5% розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що Постанова Святошинського районного суду м. Києва від 04.02.2011 року підлягає скасуванню в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача витрат зі сплати судового збору в розмірі 300,00 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.   

Керуючись ст.ст. 2, 9, 41, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,  

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва –задовольнити частково.

Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 04.02.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання бездіяльності щодо місячного підвищення до пенсії як дитині війни –скасувати в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 витрат зі сплати судового збору в розмірі 300,00 грн.

Постановити в цій частині нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання бездіяльності щодо місячного підвищення до пенсії як дитині війни щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 витрат зі сплати судового збору в розмірі 300,00 грн. –відмовити.

В решті Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 04.02.2011 року –залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

                              Головуючий суддя                                                  В.О. Аліменко          

                              Судді                                                                      Я.М. Василенко

                                                                                                    А.Б. Парінов