КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-146/10                                                    Головуючий у 1-й інстанції:  Ткаченко С.Є.

Суддя-доповідач:  Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"07" червня 2011 р.                                                                                                 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд  у складі колегії:

                       головуючого судді                           Беспалова О.О.

             суддів                                                Губська О.А., Данилова М.В.,

                     при секретарі                                               Кропивному Є.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в  Чигиринському районі Черкаської області на постанову Чигиринського  районного суду   Черкаської області від 27 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі про зобов»язання здійснити перерахунок та нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

В С Т А Н О В И В:

            Позивачі звернувся до суду з позовом про визнання відмови відповідача у проведенні нарахування та виплати позивачу державної соціальної підтримки дитям війни у вигляді підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01.01.2006р. по 31.12.2009р. у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі на 30% від мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». В подальшому позивачі збільшили позовні вимоги.

Постановою Чигиринського районного суду Черкаської області від 27 жовтня 2010 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивачів.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з’явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду - зміні з таких підстав.       

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позову на підставі рішення Конституційного суду України від 22.05.2008р. по справі 1-28, оскільки в 2006 році Конституційний Суд України не розглядав питання відповідності Конституції України норм ЗУ "Про Державний  бюджет України на 2006 рік" і підвищення пенсії проводиться лише з моменту набрання чинності Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р. До задоволення підлягають вимоги починаючи з  06.04.2010р. по 06.10.2010р.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Даючи правову оцінку обставинам  вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що постанова Чигиринського районного суду Черкаської області від 27 жовтня 2010 року в частині стягнення з відповідача витрат понесених позивачами на оплату правової допомоги підлягає зміні, з огляду на наступне.

Відповідно до  ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

        Згідно зі ст. 12 Закону України «Про адвокатуру»оплата допомоги адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином та юридичною особою (адвокатським об’єднанням) чи безпосередньо адвокатом.  Суд може, враховуючи обсяг допомоги адвоката й витрачений ним час, зменшити розмір відшкодування цих витрат.

        Оскільки Закону, про який йдеться у ст. 90 КАС України, на даний час немає, розмір компенсації з урахуванням обставин конкретної справи, визначає суд відповідно до вимог постанови КМУ від 27.04.2006 р. № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справи і порядок їх компенсації за рахунок держави». Вказаною постановою КМУ передбачений граничний розмір компенсації на правову допомогу у випадку, якщо компенсація сплачується іншою стороною –граничний розмір не перевищує суму, що обчислюється, виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.        

        Відповідно до п. 33 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією при КМУ 01.10.1999р., єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар, який має бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтований за розміром.

        При визначенні обґрунтованого розміру гонорару до уваги беруться такі фактори, як обсяг часу та роботи, які вимагаються для належного виконання доручення, необхідність виїзду у відрядження, важливість доручення для клієнта, роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт, особливі вимоги клієнта щодо строків виконання доручення, професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката, витрати адвоката, пов’язані з виконанням процесуальних дій у справі (копіювання документів, ознайомлення з матеріалами справи, збір доказів тощо).

Оскільки позивачами не подано доказів на підтвердження кількості витраченого часу фахівцями в галузі права на надання правової допомоги в даній справі, то колегія суддів вважає необхідним внести зміни до постанови в частині розподілу судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 201 КАС України підставою для зміни  постанови  або  ухвали  суду  першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим  застосуванням  норм  матеріального  чи  процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 197, 199, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в  Чигиринському районі Черкаської області на постанову Чигиринського  районного суду   Черкаської області від 27 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі про зобов»язання здійснити перерахунок та нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни - відмовити.

Постанову Чигиринського  районного суду   Черкаської області від 27 жовтня 2010 року змінити, виклавши абзац третій  та четвертий резолютивної частини рішення в такій редакції: "Стягнути з Державного бюджету України  на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8  судовий збір в розмірі  1 (одна) гривня 70 копійок кожному".

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

         Головуючий суддя                                                                                    Беспалов О.О.

Суддя                                                                                                          Губська О.А.

Суддя                                                                                                          Данилова М.В.