КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-243/10/1026 Головуючий у 1-й інстанції: Кравець О.А.
Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"29" червня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.,
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області на постанову Тетіївського районного суду Київської області від 17 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області про поновлення пропущеного строку звернення до суду та зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області провести перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної пенсії, -
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати бездіяльність відповідача неправомірною та зобов’язати відповідача підвищити позивачу пенсію на 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату з липня 2007 року по 31 грудня 2008 року.
Постановою Тетіївського районного суду Київської області від 17 листопада 2010 року вказаний адміністративний позов було задоволено частково –визнано відмову відповідача щодо перерахунку та виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії як дитині війни за період з 01.07.2008 р. по 31.12.2008 р. неправомірною та зобов’язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачці за період з 01.07.2008 р. по 31.12.2008 р. відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Не погоджуючись із постановою суду від 17 листопада 2010 року відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було допущено неповне застосування норм матеріального права, не надано повної оцінки діючому законодавству та обставинам, що мають істотне значення для вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, виплачується у розмірі, встановленому постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28 травня 2008 року.
Особи, які беруть участь у справі, з клопотаннями про розгляд справи за їх участю –не зверталися. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов’язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача –задовольнити, постанову Тетіївського районного суду Київської області від 17 листопада 2010 року –скасувати, адміністративний позов ОСОБА_2 залишити без розгляду виходячи із наступного.
У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право отримання підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за 2008 рік.
Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач є дитиною війни у розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ст. 6 вказаного Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений у абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Проте, відповідач всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачував позивачу щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі, який встановлений постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28 травня 2008 року.
Також колегія суддів вважає за необхідне вказати на те, що будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, у зв’язку з чим відсутні підстави не застосовувати для розрахунку підвищення пенсії, як дитині війни, розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Разом з тим, адміністративний позов був задоволений поза межами строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України.
У відповідності до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
З огляду на те, що колегією суддів не встановлено підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду та враховуючи дату подачі даного адміністративного позову позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають залишенню без розгляду.
Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було невірно встановлено фактичні обставини справи. За таких обставин колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області –задовольнити, постанову Тетіївського районного суду Київської області від 17 листопада 2010 року –скасувати, адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області про поновлення пропущеного строку звернення до суду та зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області провести перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної пенсії –залишити без розгляду
Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 167, 195, 197, 198, 202, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області –задовольнити частково.
Постанову Тетіївського районного суду Київської області від 17 листопада 2010 року – скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області про поновлення пропущеного строку звернення до суду та зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області провести перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної пенсії –залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.Є.Пилипенко
Судді Я.Б.Глущенко
С.Б. Шелест