Справа №4с-3/07
УХВАЛА
6 липня 2007 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді Макарової Т.Ю.
при секретарі Зубенко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Інгулецького районного суду м. Кривог Рогу скаргу ОСОБА_1 на незаконне рішення посадових осіб державної виконавчої служби у частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною скаргою, посилаючись на те, що в провадженні Державної виконавчої служби в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу /далі виконавчої служби/ перебувало виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчого листа від 2.04.2004 року №2-39 Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу про стягнення з ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» /далі ВАТ «ПГЗК»/ на її користь компенсації за знесений будинок, вилучену земельну ділянку та судових витрат на суму 46532, 02 грн.
У зв, язку з тривалим невиконанням рішення суду вона звернулася зі скаргою до Державної виконавчої служби Дніпропетровської області, яка листом від 20.03.2007 року №Д-328 повідомила, що державним виконавцем відповідно до вимог п.2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова від 12.03.2007 року про закінчення виконавчого провадження, та відповідна постанова направлена сторонам виконавчого провадження.
28.03.2007 року ОСОБА_1 звернулася до виконавчої служби та отримала копію постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.03.2007 року. Ця постанова обґрунтована посиланням на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2007 року про роз, яснення ухвали цього ж суду від 16.11.2006 року по справі Б 29/21/05, якою було затверджено мирову угоду по зведеному виконавчому провадженню між боржником ВАТ «ПГЗК» в особі голови правління Барабанова С. В. з одного боку, та особи, чиї грошові вимоги включені до реєстру вимог кредиторів у справі № Б 29/21/05 про банкрутство боржника, в особі представника голови комітету кредиторів Ковальова С. М. з другого боку. Згідно постанови господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2007 року, яке роз, яснило ухвалу цього ж суду від 16.11.2006 року про затвердження мирової угоди, ця ухвала є обов, язковою до виконання, а вимоги кредиторів, відкриті за рішенням судів, на які розповсюджуються умови мирової угоди, затвердженої судом, підлягають виконанню та погашенню в порядку, визначеному виключно в межах справи про банкрутство боржника. Виконавчі провадження за такими вимогами кредиторів, незалежно від часу відкриття виконавчого провадження, підлягають закінченню на підставі п.2 ст. 37 Закону «Про виконавче провадження», а судові накази підлягають поверненню до суду.
Заявниця вважає, що закінчення провадження незаконно, так як мирові угоди за виконавчими документами виданими загальними судами, підлягають затвердженню загальними судами згідно ст. 372 ЦПК України, тому просить постанову державного виконавця від 12.03.2007 року про закінчення виконавчого провадження визнати незаконною, та зобов, язати виконавчу службу поновити виконавче провадження.
Разом зі скаргою ОСОБА_1 надала заяву про поновлення строку на подання скарги, так як про постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження по її справі від 12.03.2007 року вона дізналася тільки 28.03.2007 року, на цю постанову вона подала адміністративний позов в порядку ст. 181 КАС України, в прийомі якої їй було відмовлено, так як її заява не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Після чого вона
знову звернулася до суду в порядку ЦПК України, а отже вважає, що строк на подання скарги пропущений нею з поважних причин.
Представник державної виконавчої служби в Інгулецькому районі проти скарги заперечує, вважає, що постанова, яка оскаржується заявницею, винесена на законних підставах, які зазначено в ухвалі господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2007 року про роз'яснення ухвали того ж суду від 16.11.2006 року про затвердження мирової угоди. Ці ухвали набрали законної сили, та обов, язкові до виконання. Ухвала про закінчення виконавчого провадження від 12.03.2007 року була їй направлена ОСОБА_1 простою поштою, вдруге, копія цієї ухвали ОСОБА_1 отримала під розпис 28.03.2007 року. Скарга до суду надійшла від позивачки по закінченню встановленого законом 10-ти денного строку, а тому просить в задоволенні скарги відмовити.
Представник боржника - ВАТ «ПГЗК» проти скарги заперечує. Вважає, що постанова виконавчої служби від 12.03.2007 року про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом від 2.04.2004 року №2-39 винесена відповідно до вимог діючого законодавства, а саме Законів України «Про виконавче провадження» та «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та відповідно до ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2007 року по справі № Б 29/21/05, яка є виконавчим документом, обов, язковим до виконання. Крім того, представник боржника вважає, що скарга ОСОБА_1 подана з пропуском встановленого законом 10-ти денного строку, причини, на які посилається заявниця, не можна вважати поважними. Просить в задоволенні скарги відмовити.
Вислухав заявницю ОСОБА_1 та її представника, які просять поновити строк на подання скарги та задовольнити її, представників виконавчої служби та боржника - ВАТ «ПГЗК», ознайомившись з наданими суду матеріалами, суд приходить до наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, про порушення свого права, а саме про винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.03.2007 року ОСОБА_1 дізналася з відповіді Державної виконавчої служби Дніпропетровської області від 20.03.2007 року за № Д-328 , про що заявниця зазначає у своїй скарзі, але не зазначає про це в заяві про поновлення строку на подання скарги /а.с. 1, 4, 7/. Поштовий конверт, в якому надійшла відповідь у заявниці не зберігся.
Постанову від 12.03.2007 року, яку оскаржує заявниця, вона отримала у виконавчій службі особисто 28.02.2007 року, чого сторони не заперечують.
Скаргу на зазначену постанову заявниця направила по пошті, згідно штемпелю на поштовому конверті 17.04.2007 року/ а.с. 11/, до суду скарга надійшла 18.04.2007 року.
Згідно ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.
Як було зазначено вище, вперше заявниця дізналася про порушення свого права з листа виконавчої служби Дніпропетровської області від 20.03 2007 року. Навіть, якщо вважати, що про порушення свого права заявниця дізналася тільки 28.03.2007 року, коли отримала копію оскаржуваної постанови, то строк на її оскарження закінчився 7.04.2007 року.
Причину пропуску строку на подання скарги, як формулює заявниця -недосконалість чинного законодавства, суд не вважає поважною, а тому підстав для поновлення пропущеного строку немає.
Згідно ст. 72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, а тому скаргу заявниці належить залишити без розгляду.
Керуючись ст. ст. 385, 72 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
В поновленні пропущеного процесуального строку на подання скарги на незаконне рішення осіб виконавчої служби ОСОБА_1 відмовити.
Скаргу ОСОБА_1 на незаконне рішення посадових осіб державної виконавчої служби у частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження залишити без розгляду.
Заяву про апеляційне оскарження ухвали може бути подано протягом п, яти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява та скарга подаються до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд.