КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 березня 2011 року 9872/10/1070
Київський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Щавінського В.Р.
при секретарі судового засідання - Талалакіну С.М.
за участю представників сторін:
- від позивача: ОСОБА_1 –представник за довіреністю;
- від відповідача: ОСОБА_2 –представник за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Електропей України”
про стягнення податкової заборгованості, -
в с т а н о в и в:
ДПІ у Подільському районі м. Києва звернулася з позовом до суду з вимогою про стягнення з ТОВ „Електропей України” податкової заборгованості за рахунок активів платника податків у розмірі 352038912,15 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій, прийнятих на підставі акту перевірки до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 352038912,15 грн. за порушення п.1, п.2 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” №265/95-ВР від 06.07.1995 р. (далі – Закон №265/95-ВР). Разом з тим, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ТОВ „Електропей України” оскаржило в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.04.2010 р. у справі № 2а-16046/09/2670 за позовом ТОВ „Електропей України” про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій позов задоволено. Не погоджуючись з позицією Окружного адміністративного суду м. Києва ДПІ у Подільському районі м. Києва подано апеляційну скаргу на постанову від 12.04.2010 р. по справі №2а-16046/09/2670. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010 р. по справі №2а-16046/09/2670 задоволено апеляційну скаргу ДПІ у Подільському районі м. Києва та скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.04.2010 р. Відповідач у добровільному порядку суму штрафних санкцій не сплатив тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкової заборгованості в сумі 352038912,15 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, підтвердив обставини викладені в позовній заяві та просив задовольнити позов.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, у обґрунтування своєї правової позиції вказує, що 16.07.2009 р. за результатами проведеної ДПІ у Подільському районі м. Києва планової виїзної перевірки ТОВ „Електропей України” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 18.12.2006 р. по 31.03.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 18.12.2006 р. по 31.03.2009 р. був складений акт перевірки №123/23-604/34817404 від 29.07.2009 р. На підставі акту перевірки ДПІ у Подільському районі м. Києва було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002812304, яким за порушення п.п. 1, 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР до ТОВ „Електропей Україна” були застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 352038912,15 грн. на підставі п.1 ст. 17 Закону України №265/95-ВР.
Вважає, що ДПІ у Подільському районі м. Києва невірно тлумачить норми ГК України та Закону України „Про порядок погашення зобов’язання платників податків перед бюджетом та державним цільовим фондом” від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ (далі-Закон України № 2181-ІІІ) внаслідок чого заявлені вимоги є безпідставними, а сам адміністративним позов подано з пропуском строків, наслідком чого є залишення його без розгляду.
Пояснює, що на його думку, штрафні (фінансові) санкції накладено на ТОВ „Електропей України” за порушення Закону України №265/95-ВР, який не є законом з питань оподаткування, ДПІ у Подільському районі м. Києва безпідставно розглядає такі санкції як зобов’язання, яке через їх несплату переросли в податковий борг (податкову заборгованість), та поширює на них положення Закону України №2181-ІІІ, зокрема, щодо наслідків їх несплати.
Таким чином, ТОВ „Електропей Україна” вважає, що ДПІ у Подільському районі м. Києва пропущено передбачений законодавством строк для звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення нарахованих штрафних (фінансових) санкцій.
Представники відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог та залишити позов без розгляду
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, у грудні 2009 р. ТОВ „Електропей-України” звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Подільському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.04.2010 р. позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.07.2009 р. №0002812304.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням ДПІ у Подільському районі м. Києва та Прокуратура Подільського району м. Києва подали апеляційну скаргу в якій просили скасувати постанову суду першої інстанції.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги ДПІ у Подільському районі м. Києва та Прокуратури Подільського району м. Києва задоволено.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.04.2010 р. скасовано.
Постановлено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ТОВ „Електропей-України” до ДПІ у Подільському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відмовлено повністю.
Згідно ч.1 ст. 254 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Відповідно до ст. ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду по справі №2а-16046/09/2670 від 02.11.2010 р. встановлені наступні обставини.
Позивач веде господарську діяльність з реалізації електронних ваучерів та електронних одиниць поповнення рахунків абонентів мобільних операторів, Інтернет - провайдерів та деяких інших постачальників послуг, за допомогою системи електронної торгівлі (комерції). Товариство здійснює 100% передплату постачальнику ТОВ «Ізі Софт» за товар. Постачальник постачає товар позивачеві з наданням відповідних підтверджуючих документів шляхом закріплення відповідної кількості та номенклатури товару за товариством. При цьому, товар, який належить позивачу залишається і зберігається до моменту продажу кінцевому споживачу на облікових рахунках в Електронній процесинговій системі («ЕПС»), яка знаходиться на серверах постачальника.
На підставі договору, укладеного між фізичною особою - підприємцем та товариством, підприємець за допомогою програмно-технічних засобів згідно встановлених процедур та правил здійснює відповідне замовлення на отримання товару. На підставі такого замовлення автоматично формується електронна заявка постачальнику на списання частини товару, який закріплений за позивачем. Після цього товар постачається на обліковий рахунок фізичної особи - підприємця в електронному вигляді в мережах ЕПС. Підприємець здійснює прийняття замовлень на продаж товару за допомогою платіжного терміналу самообслуговування (автоматичний електронний програмно-технічний комплекс з інтегрованими пристроями, які дозволяють віддалено здійснювати зв'язок з ЕПС та доступ до прейскурантів товару, виконувати замовлення та здійснювати продаж товару кінцевому споживачу за готівкові кошти – „ПТС”) по каналам зв'язку мережі Інтернет. Апарати з прийому платежів знаходяться у володінні фізичних осіб – підприємців. Кінцевий споживач при користуванні терміналом вказує реквізити та відправляє запит на отримання товару до ЕПС. Після авторизації ПТС, ЕПС відправляє відповідну кількість та номенклатуру товару, що обліковується за фізичною особою - підприємцем, за реквізитами вказаними кінцевим споживачем. Термінал роздруковує квитанцію, ЕПС фіксує продаж товару і обліковує вартість проданого товару. Підприємець розраховується з товариством готівковими коштами, отриманими за реалізацію товару, шляхом їх внесення до каси Товариства. Оприбуткування готівки в касі Товариства від фізичної особи - підприємця за реалізований товар проводиться через готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до пункту 4 Постанови Національного Банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в країні» № 637 від 15.12.2004 року.
Задовольняючи даний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним спірного рішення.
З таким висновком колегія суддів не погоджується та вважає його необґрунтованим з огляду на наступне.
Підпунктами 1, 2 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що застосовувати реєстратори розрахункових операцій та видавати розрахунковий документ зобов'язані суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надані послуги).
За змістом ст. 2 цього Закону розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації Товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Вищезазначена стаття також встановлює, що місце проведення розрахунків - це місце де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Розроблений ДПА України Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій при реалізації товарів (послуг), затверджений наказом від 01.12.2000 року за № 614, містить пункт 2.1, де зазначено, що до реєстрації приймаються реєстратори розрахункових операцій, модифікації яких включено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. Чинний а сьогодні Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом ДПА України від 01.07.2008 року за № 430, містить комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації автоматів іншого призначення, автоматизації збору, обліку і контролю даних реалізуючих послуг.
Встановлено, що для реалізації електронних ваучерів TOB «Електропей Україна» використовувалися платіжні термінали, що належать підприємству на праві власності, в тому числі термінали моделі МТ40.
Для платіжних терміналів такої моделі за бажанням клієнта передбачена можливість встановлення такого обладнання як фіскальний реєстратор. Крім того, можливий роздільний доступ для інкасації готівки та до технічного модуля терміналу зв'язку з встановленням фіскального реєстратора. Тобто, платіжний термінал (апарат прийому платежів) являється програмно-технічним комплексом, який може бути обладнаний реєстратором розрахункових операцій для реалізації скальних функцій та реєстрації розрахункових документів.
Крім того, відповідно до реєстраційних документів одноособовим засновником як TOB «Електропей Україна», так і TOB «Ізі Софт» являється громадянин ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1), що свідчить про те, що дані підприємства є взаємопов'язаними.
Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із тасуванням реєстраторів розрахункових операцій» від 07.02.2001 року за № 121, установлено термін переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій до 01.06.2004 року.
До настання зазначених термінів суб'єкти підприємницької діяльності здійснюють розрахункові операції із застосуванням книг обліку розрахункових операцій, крім тих суб'єктів, форми та умови провадження діяльності яких наведені у пунктах 4, 5 і 7 додатка, що здійснюють розрахункові операції із застосуванням електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем, внесених до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем станом на 31 грудня 2000 року, а також із застосуванням торговельних терміналів, призначених роботи з платіжними картками. Згідно п. 2.1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року за № 614, установлені вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.
Зокрема, одним із обов'язкових реквізитів фіскального касового чека є фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій.
TOB «Електропей Україна» виступало фактичним реалізатором електронних ваучерів, адже відповідно до даних договорів доручення право власності як на товар (електронні ваучери), так і на платіжні термінали (апарати з прийому платежів) до фізичних осіб-підприємців (повірених) не переходить. Вищезгадані договори доручення додані до матеріалів судової справи не містять істотних умов ні договорів купівлі-продажу, ні договорів поставки. Будь-яких доказів на те, що товар (електронні ваучери) реалізується фізичними особами- підприємцями кінцевим споживачам як власниками такого товару TOB «Електропей Україна» ні до перевірки, ні до суду не надало.
Крім того, в даному випадку місцем проведення готівкових розрахунків при продажу приватними підприємцями (повіреними) від імені TOB «Електропей Україна» (довірителя) товару (електронних ваучерів) безпосереднім покупцям-фізичним особам є платіжні термінали підприємства. Місце де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари, місце де зберігаються отримані за реалізовані товари готівкові кошти та місце отримання покупцем (фізичною особою) попередньо оплачених товарів із готівковими коштами співпадають.
Поняття «система електронної торгівлі (комерції)» юридично визначено у постанові Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосування» від 19.04.2005 року за № 137 як сукупність програмно-технічних засобів, процедур і правил, використання яких дає змогу споживачу здійснити віддалений доступ до прейскурантів торговців, виконати замовлення на поставку та оплату замовлених товарів (послуг).
Дія Положення про порядок емісії платіжних карток та здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.04.2005 року за № 137, на яке посилається TOB «Електропей України» поширюється лише на членів та учасників внутрішньодержавних і міжнародних платіжних систем, які є суб'єктами відносин, що виникають під час здійснення операцій, ініційованих за платіжними картками цих платіжних систем.
Тобто, роздрібний продаж електронних ваучерів за готівкові кошти, що здійснюється TOB «Електропей Україна» не підпадає під визначення «система електронної торгівлі (комерції)», що наведений у даному Положенні, оскільки останній поширюється на розрахункові операції із застосуванням платіжних карток (безготівкові розрахунки).
Відповідно до пунктів 1, 2 Постанова Правління Національного банку України від 05.03.2008 року за № 53 «Про врегулювання питань здійснення операцій із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування», операції приймання готівки для подальшого переказу, операції за допомогою спеціальних платіжних засобів та інші операції, пов'язані з рухом коштів, а також отримання інформації щодо стану рахунків із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування, до яких згідно з їх функціональними можливостями належать банківські автомати самообслуговування, депозитні банкомата, платіжні термінали, термінали самообслуговування тощо, можуть здійснювати банки і небанківські фінансові установи, які відповідно до законодавства України отримали відповідну ліцензію/дозвіл щодо переказу коштів органів державної влади, що здійснюють державне регулювання відповідних ринків фінансових послуг, і є платіжними організаціями та/або членами платіжної системи, а також суб'єкти господарювання, які уклали агентські договори з банками.
Банки і небанківські фінансові установи мають забезпечувати видачу первинного розрахункового документа (квитанції ПТКС), роздрукованого на паперовому носії за допомогою засобів ПТКС, який містить обов'язкові реквізити документа на переказ готівки і підтверджує внесення/видачу відповідної суми готівки до/з цього ПТКС та здійснення ініціювання операцій з переказу готівки. Проте, квитанція ПТКС не є розрахунковим документом у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Під дію вищевказаної постанови № 53 не підпадає здійснення торгівельних операцій через ПТКС, а саме: продаж товарів (кави, напоїв, тощо). Роз'яснення з цього питання надані листами Національного банку України від 24.12.2008 року за № 25/210/2841-18468, від 30.10.2009 року за № 25-213/2617-20338.
Підприємство незалежно від способу проведення інкасації виручки із ПКТС (самостійно або фізичною особою суб'єктом господарювання згідно договору) зобов'язано, у разі здійснення торгівлі електронними ваучерами, застосовувати спеціалізовані автомати, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Оскільки TOB «Електропей Україна» не є членом банківський платіжної системи в Україні, агентські договори з банківськими установами не укладало та не має відповідної ліцензії на здійснення переказу небанківськими фінансовими установами, то при здійсненні продажу електронних ваучерів за період з 18.12.2006 року по 131.03.2009 року TOB «Електропей Україна» не були виконані умови вищенаведеного визначення системи електронної торгівлі (комерції). Отже у TOB «Електропей Україна» не було підстав не проводити готівкові розрахунки в сумі 70407782,43 грн. через реєстратори розрахункових документів, включених до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, те не роздруковувати відповідні розрахункові документи, фіскальні касові чеки.
Таким чином, застосовані штрафні (фінансові) санкції складають за період з 18.12.2006 року по 14.07.2008 року - 278231155,00 грн., за період з 15.07.2008 року по 31.03.2009 року - 73807757,15 грн., а всього 352038 912,15 грн.
Як встановлено судом, працівниками ДПІ у Подільському районі м. Києва була проведена планова виїзна перевірка TOB «Електропей Україна» (код за ЄДРПОУ - 34817404) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства (в т.ч. законодавства у сфері готівкових розрахунків, наявності патентів та ліцензій) за період з 18.12.2006 року по 31.03.2009 р.
Перевіркою виявлено, порушення TOB «Електропей Україна» вимог п. 1, 2 ст. 3 Закону України №265/95-ВР, а саме TOB «Електропей Україна» за період з 18.12.2006 р. по 31.03.2009 р. були реалізовані за готівкові кошти без застосування реєстраторів розрахункових операцій та видачі розрахункових документів електронні ваучери, які не є продукцією власного виробництва підприємства на загальну суму 70 407 782,43 грн. (в т.ч. за період з 15.07.2008 р. по 31.03.2009 р. на суму 14 761 551,43 грн.).
Згідно із записами у касовій книзі, оборотно-сальдовими відомостями аналітичного та синтетичного обліку, які були відображені при обліку готівкових операцій за рахунком 301 перевіряючими встановлено, що за період з 18.12.2006 року по 31.03.2009 року TOB «Електропей Україна» здійснював продаж електронних ваучерів (попередньо придбаних у TOB «Ізі Софт») через мережу платіжних терміналів, в які безпосереднім покупцем (фізичною особою) вводиться готівка та отримується паперовий чек із секретним кодом. В подальшому отримана готівка вилучалась фізичними особами - підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, з якими TOB «Електропей Україна» уклало договори доручення, та здавалась до каси TOB «Електропей Україна» з оформленням прибуткових ордерів.
При здійсненні продажу вищезгаданих ваучерів TOB «Електропей Україна» не були виконані умови визначення системи електронної торгівлі (комерції) і як наслідок у TOB «Електропей Україна» не було підстав не проводити готівкові розрахунки на загальну суму 70 407 782,43 грн. через реєстратори розрахункових операцій, або не ввести книги обліку розрахункових операцій (розрахункові книжки).
За результатами вищевказаної перевірки складено акт перевірки від 16.07.2009 року за № 123/23-604/34817404 та винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.07.2009 року за № 0002812304 на суму 352 038 912,15 грн.
Згідно ст. 1 Закону України №265/95-ВР, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти».
Відповідно до ст. 2 Закону України №265/95-ВР, реєстратор розрахункових операцій — пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
При цьому, згідно ст. 2 Закону України №265/95-ВР, автомат з продажу товарів (послуг) - реєстратор розрахункових операцій який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів, тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості.
Пунктами 1 та 2 ст. 3 Закону України №265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
- застосовувати реєстратори розрахункових документів, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Розроблений ДПА України Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій при реалізації товарів (послуг) (наказ від 01.12.2000 року за № 614) містить пункт 2.1, де зазначено, що до реєстрації приймаються реєстратори розрахункових операцій, модифікації яких включено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. Чинний на сьогодні Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом ДПА України від 01.07.2008 року за № 430, містить комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації автоматів іншого призначення, автоматизації збору, обліку і контролю даних реалізуємих послуг.
При цьому, для реалізації електронних ваучерів TOB «Електропей Україна»
використовувалися платіжні термінали (належать підприємству на праві власності), в т.ч.
термінали моделі МТ40. Зокрема, згідно інформації про опис технічних характеристик платіжних терміналів, що розміщена на сайті TOB «Ізі Софт» (за електрон, адресою www.easysoft.iia), для платіжних терміналів такої моделі за бажанням клієнта передбачена можливість встановлення такого обладнання як фіскальний реєстратор. Крім того, можливий роздільний доступ для інкасації готівки та до технічного модуля термінали зв'язку з встановленням фіскального реєстратора.
Тобто, платіжний термінал (апарат прийому платежів) являється програмно-технічним комплексом, який може бути обладнаний реєстратором розрахункових операцій для реалізації фіскальних функцій та реєстрації розрахункових документів.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» від 07.02.2001 року за № 121, установлено термін переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій – 01.06.2004 року.
До настання зазначених термінів суб'єкти підприємницької діяльності здійснюють розрахункові операції із застосуванням книг обліку розрахункових операцій, крім тих суб'єктів, форми та умови провадження діяльності яких наведені у пунктах 4, 5 і 7 додатка, що здійснюють розрахункові операції із застосуванням електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем, внесених до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем станом на 31 грудня 2000 p., а також із застосуванням торговельних терміналів, призначених для роботи з платіжними картками.
Також, ст. 2 Закону України №265/95-ВР , встановлено, що розрахунковий документ -документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Згідно п. 2.1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року за № 614 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року), установлені в даному Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не; є розрахунковим.
Зокрема, одним із обов'язкових реквізитів фіскального касового чека є фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, при продажу за готівкові кошти електронних ваучерів TOB «Електропей Україна» реєстратори розрахункових операцій не застосовувалися, книги обліку розрахункових операцій не велися, відповідні розрахункові документи безпосереднім покупцям товару не видавалися.
Так, п. 12 ст. 9 Закону України №265-95/ВР встановлено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля). При цьому, Законом не звільнено суб'єктів підприємницької діяльності від застосування реєстраторів розрахункових операцій під час проведення розрахунків у готівковій формі.
Для реалізації електронних ваучерів TOB «Електропей Україна» укладався ряд типових договорів доручення з фізичними особами-підприємцями (один із таких договорів додано до матеріалів позовної заяви) згідно яких Повірені (фізичні особи-підприємці) зобов'язуються вчинити від імені та за рахунок Довірителя (TOB «Електропей Україна») юридичні дії: укладати від імені Довірителя договори з користувачами апаратів з прийому платежів (платіжних терміналів) метою яких є поповнення рахунків операторів мобільного зв'язку; здійснювати за допомогою апаратів з прийомі платежів (платіжні термінали) прийом готівкових коштів від користувачів апаратів з прийому платежів; здійснювати самостійно чи з залученням необхідної кількості осіб обслуговування наданих програмно-апаратних комплексів (в т. ч. здійснювати виймання грошей у разі заповнення відповідних ємностей апарату з прийому платежів).
До основних обов'язків Довірителя входить: надати Повіреному апарати з прийому платежів (програмно-апаратні комплекси) у кількості необхідній для виконання доручення за такими договорами; забезпечити Повіреного товаром (електронними ваучерами, що призначені для поповнення рахунків операторів мобільного зв'язку); негайно прийняти від Повіреного кошти одержані ним у зв'язку з виконання доручення, виплатити Повіреному плату (винагороду), у розмірах та на умовах, визначених у договорах, тощо.
Повірений в свою чергу зобов'язаний вчиняти юридичні дії, зазначені вище відповідно до вказівок Довірителя; інформувати Довірителя про хід виконання доручення за договором, не змінювати будь-яким чином місцезнаходження апаратів з прийому платежів, а по закінченню терміну дії договору - повернути Довірителю протягом визначеного строку апарати з прийому платежів, що були надані Довірителем.
Будь-які положення про перехід прав власності як на товар (електронні ваучери), так і на платіжні термінали від TOB «Електропей Україна» (Довіритель) до фізичних осіб-підприємців (Повірені) у наданих до планової перевірки та в суді договорах дорученнях -відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 1000 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинить від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
За договорами доручення укладених між TOB «Електропей Україна» та вищезгаданими фізичними особами-підприємцями реалізація товару фактично здійснюється від імені TOB «Електропей Україна» та всі отримані за реалізацію електронних ваучерів готівкові кошти належать саме TOB «Електропей Україна».
Відповідно до ч. 1 ст. 1002 Цивільного кодексу України передбачено, що повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Вищезгадані фізичні особи-підприємці за виконання договору доручення отримували встановлену ставку винагороди та жодних прав на отриману суму від реалізації товару (електронних ваучерів) не мали.
Таким чином, TOB «Електропей Україна», а не вищезгадані фізичні особи-підприємці виступало фактичним реалізатором електронних ваучерів, адже відповідно до даних договорів доручення право власності як на товар (електронні ваучери), так і на платіжні термінали (апарати з прийому платежів) до фізичних осіб-підприємців (Повірених) не переходить.
Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України №265/95-ВР, місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Так, в даному випадку місцем проведення готівкових розрахунків при продажу приватними підприємцями (Повіреними) від імені TOB «Електропей Україна» (Довірителя) товару (електронних ваучерів) безпосереднім покупцям-фізичним особам є платіжні термінали підприємства. Місце де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари, місце де зберігаються отримані за реалізовані товари готівкові кошти та місце отримання покупцем (фізичною особою) попередньо оплачених товарів із готівковими коштами співпадають.
Поняття «система електронної торгівлі (комерції)» юридично визначено у постанові Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосування» від 19.04.2005 року за № 137 як сукупність програмно - технічних засобів, процедур і правил, використання яких дає змогу споживачу здійснити віддалений доступ до прейскурантів торговців, виконати замовлення на поставку та оплату замовлених товарів (послуг).
Дія Положення про порядок емісії платіжних карток та здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженого постановою Правління НБ України від 19.04.2005 року за № 137, на який посилається TOB «Електропей України» поширюється лише на членів та учасників внутрішньодержавних і міжнародних платіжних систем, які є суб'єктами відносин, що виникають під час здійснення операцій, ініційованих за платіжними картками цих платіжних систем (п. 1.4 розд. 1).
Тобто, роздрібний продаж електронних ваучерів за готівкові кошти, що здійснюється TOB «Елетропей Україна» не підпадає під визначення «система електронної торгівлі (комерції)», що наведений у даному Положенні, оскільки останній поширюється на розрахункові операції із застосуванням платіжних карток (безготівкові розрахунки).
Відповідно до пунктів 1, 2 Постанова Правління Національного банку України від 05.03.2008 року за № 53 «Про врегулювання питань здійснення операцій із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування» (далі - Постанова № 53), операції (приймання готівки для подальшого переказу, операції за допомогою спеціальних платіжних засобів та інші операції, пов'язані з рухом коштів (далі - операції), а також отримання інформації щодо стану рахунків) із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), до яких згідно з їх функціональними можливостями належать банківські автомати самообслуговування, депозитні банкомати, платіжні термінали, термінали самообслуговування тощо, можуть здійснювати банки і небанківські фінансові установи, які відповідно до законодавства України отримали відповідну ліцензію/дозвіл щодо переказу коштів органів державної влади, що здійснюють державне регулювання відповідних ринків фінансових послуг, і є платіжними організаціями та/або членами платіжної системи, а також суб'єкти господарювання, які уклали агентські договори з банками (далі - небанківські фінансові установи).
Банки і небанківські фінансові установи мають забезпечувати видачу первинного розрахункового документа (квитанції ПТКС), роздрукованого на паперовому носії за допомогою засобів ПТКС, який містить обов'язкові реквізити документа на переказ готівки і підтверджує внесення/видачу відповідної суми готівки до/з цього ПТКС та здійснення ініціювання операцій з переказу готівки. Проте, квитанція ПТКС не є розрахунковим документом у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
При цьому, під дію Постанови № 53 не підпадає здійснення торгівельних операцій через ПТКС, а саме: продаж товарів (кави, напоїв, тощо). Роз'яснення з цього питання надані листами Національного банку України від 24.12.2008 року за № 25/210/2841-18468, від 30.10.2009 року за № 25-213/2617-20338 (наявний в матеріалах справи).
Враховуючи вищевикладене, підприємство незалежно від способу проведення інкасації виручки із ПКТС (самостійно або фізичною особою суб'єктом господарювання згідно договору) зобов'язано, у разі здійснення торгівлі електронними ваучерами, застосовувати спеціалізовані автомати, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
TOB «Електропей Україна» не є членом банківський платіжної системи в Україні, агентські договори з банківськими установами не укладало та не має відповідної ліцензії на здійснення переказу небанківськими фінансовими установами.
Таким чином, при здійсненні продажу електронних ваучерів за період з 18.12.2006 року по 31.03.2009 року TOB «Електропей Україна» не були виконані умови вищенаведеного визначення системи електронної торгівлі (комерції), відповідно у TOB «Електропей Україна» не було підстав не проводити готівкові розрахунки в сумі 70 407 782,43 грн. через реєстратори розрахункових документів, включених до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, те не роздруковувати відповідні розрахункові документи, фіскальні касові чеки.
Як встановлено п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у разі непроведения розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій суму вартості проданих товарів та не роздрукування відповідних розрахункових документів, що підтверджує виконання розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів, на які виявлено невідповідність.
Відповідачем були реалізовані за готівковий розрахунок без застосування реєстратора розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій, розрахункової книжки) та видачі відповідних розрахункових документів електронні ваучери, які не є продукцією власного виробництва за період з 18.12.2006 року по 31.03.2009 року на загальну суму 70 407 782,43 грн. (в т.ч. за період з 15.07.2008 року по 31.03.2009 року на суму 14 761 551,43 грн.).
Таким чином застосовані штрафні (фінансові) санкції складають за період з 18.12.2006 року по 14.07.2008 року 278 231 155,00 грн. (55 646 231,00 грн.х5), за період з 15.07.2008 року по 31.03.2009 року 73 807 757,15 грн. (14 761 551,43 грн.х5), всього 352 038 912,15 грн.
Отже, постановою Київського апеляційного адміністративного суду, законність і обґрунтованість якого суд не вправі ставити під сумнів, встановлено, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.07.2009 р. №0002812304 винесено позивачем правомірно.
Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з п. 1 , п. 4 ст. 17 Закону України №265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірі: 1) у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки; 4) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.
Як вбачається з матеріалів справи загальна сума штрафних (фінансових) санкцій складає 352 038 912,15 грн.
Відповідно до ст. 25 Закону України №265/95-ВР суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій. Однак, штрафні (фінансові) санкції в сумі 352 038 912,15 грн. відповідачем на даний час не сплачено, тому вказана сума підлягає стягненню.
Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах , міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Керуючись ст.ст.9,69-71, 97,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
п о с т а н о в и в:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Електропей України” (код 34817404) до Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва штрафні (фінансові) санкції в сумі 352038912 (триста п’ятдесят два мільйони тридцять вісім тисяч дев’ятсот дванадцять) грн. 15 коп. (на р/р 34129999700008 одержувач : УДК у Подільському районі м. Києва, банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 2607793).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністартивного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні –протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Щавінський В. Р.
Постанова у повному обсязі виготовлена 29 березня 2011 року.