КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 квітня 2011 року                                                                                9010/10/1070                                                                                                          

Київський окружний адміністративний суд  в складі головуючого - судді Щавінського В.Р. при секретарі судового засідання - Талалакіну С.М.

за участю представників сторін:

                - від позивача: ОСОБА_1 –представник за довіреністю;

                                         ОСОБА_2 –представник за довіреністю;

                - від відповідача: Комягін С.С.- голова правління,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом     Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області

до Садівницького товариства „Слава”

про  стягнення податкового боргу, -  

В С Т А НО В И В:

ДПІ у Вишгородському районі Київської області звернулася до суду з позовом про стягнення з Садівницького товариства „Слава” податкової заборгованості в сумі 10280,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем було самостійно подано до ДПІ у Вишгородському районі Київської області податковий розрахунок земельного податку на 2009 р. в якому було визначено суму податку на землю яка підлягає сплаті за період серпня –грудня 2009 р., в розмірі 7643,00 грн.

та податковий розрахунок земельного податку на 2010 р., в якому визначено суму податку на землю яка підлягає сплаті за період січня-липня 2010 р. в розмірі 2422,32 грн.

Однак, відповідачем вказаний податок сплачений не був, тому у відповідача утворився податковий борг по земельному податку у розмірі 10065,32 грн.

Вказує, що за несвоєчасне погашення узгодженого податкового зобов’язання відповідно до Інструкції про порядок нарахування та погашення пені, затвердженої наказом ДПА України від 01.03.2001 р. №77 зареєстрованого в Мін’юсті  від 16.03.2001 р. №240/5431 відповідачу було нарахована пеня в розмірі 215,49 грн., яка по теперішній час не сплачена.

Зазначає, що вказана заборгованість виникла у відповідача вважається узгодженою, так як податкове зобов’язання, самостійно визначене у податковій декларації (розрахунку), вважається узгодженим з дня подання такої декларації.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, підтвердили обставини викладені у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях та зазначив, що СТ «Слава» земельний податок сплачено у повному обсязі. Вважає, що вказаний податковий борг є штучним оскільки виник внаслідок методологічної помилки у заповненні декларації яка була подана до ДПІ.

Пояснює, що після виявлення помилки СТ «Слава» подало уточнюючу декларацію, однак, позивачем в порушення вимог не прийнято нові податкові розрахунки земельного податку за 2009 р. та 2010 р., а тому податкового боргу немає.

В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, садівницьке товариство «Слава» зареєстровано 08.10.1997 р. Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області, про що зроблено запис №13341200000000621 про державну реєстрацію юридичної особи, ідентифікаційний код 25296757, згідно копії свідоцтва про державну реєстрацію.

Відповідач зареєстрований платником земельного податку в Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 903303 СТ «Слава», виданого на підставі розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 20.07.2007 року № 552, є власником земельної ділянки площею 19,8959 га. у межах згідно з планом, розташованої за адресою: Київська область, Вишгородський район, Ясногородська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки – ведення садівництва (землі загального користування).

Судом встановлено, що відповідачем подано до ДПІ у Вишгородському районі податковий розрахунок земельного податку на 2009 рік (вх. №947 від 28.01.2008 р.), в якому самостійно визначено суму податку на землю, яка підлягає сплаті за 2009 рік у розмірі 18 343,20 грн.

У подальшому відповідачем також було подано до ДПІ у Вишгородському районі Київської області податковий розрахунок земельного податку на 2010 р. (вх.№3158 від 30.01.2010 р.), в якому сума податку на землю яка підлягає сплаті за 2010 р. становить 3679,07 грн.

Однак, відповідач заперечує той факт що вказана сума підлягає сплаті до бюджету та зазначає, що СТ «Слава» подавало нові розрахунки за 2008 р. та 2009 р. після прийняття звітного розрахунку зі зміною з урахуванням зміни грошової оцінки землі, а відповідно до ст. 14 Закону України «Про плату за землю» зміна грошової оцінки є обов’язковою причиною подання нового податкового розрахунку. Однак, ДПІ у Вишгородському районі повідомляло, що підстав для подання нового звіту за 2008 р. та 2009 р. відсутні.

Згідно з п. 5.1 ст.5 Закону №2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Таким чином, Законом України «Про плату за землю» передбачено подання нової звітної податкової декларації у випадку одержання у власність чи користування нововідведеної земельної ділянки.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ст. 14 Закону України "Про плату за землю" та п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ (далі - №2181-ІІІ), Наказом Державної податкової адміністрації України від 26.10.2001 р. №434, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.11.2001 р. за №963/6154, був затверджений Порядок подання податкового розрахунку земельного податку (далі - Порядок).

Пунктом 5 Порядку встановлено, що у разі зміни протягом року грошової оцінки землі, функціонального використання землі, настання іншої зміни чи виявлення помилок, що змінюють суму земельного податку за звітний(і) місяць(і), платник податку подає новий звітний Розрахунок з виправленими показниками за такий(і) звітний(і) місяць(і) у строки, установлені підпунктом 4.1.4 "а" пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", без застосування штрафів, установлених пунктом 17.2 статті 17 цього Закону.

Так, п.п. 4.1.4. «а» ст. 4 Закону №2181-ІІІ України передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Якщо за результатами подання уточнюючого Розрахунку виникає потреба в поверненні надміру сплаченого податку, то разом з таким уточнюючим Розрахунком платником має бути подана заява про повернення надміру сплаченого податку з дотриманням граничних строків її подання. Якщо строк подання такої заяви закінчився, то уточнюючий Розрахунок не подається (п. 13 Порядку).

З системного аналізу вказаних норм випливає, що подання нового звітного розрахунку з виправленими показниками можливе за умови настання відповідних подій, подання розрахунку за відповідний місяць та дотримання платником податку відповідного строку.

Відповідач вважає, що має право на подання уточнюючого розрахунку у зв’язку із зміною протягом року грошової оцінки землі.

Крім того, уточнені розрахунки були подані не за відповідний місяць, що є також порушенням п. 5 Порядку, а отже подані з порушенням строків встановлених п.п. 4.1.4. «а» ст. 4 Закону №2181-ІІІ.

Порядок узгодження сум податкових зобов'язань регулюється Законом №2181-ІІІ. Відповідно до п. 17.2 цього Закону платник податків має право подати уточнюючий податковий розрахунок, в разі самостійно виявленої помилки, що міститься у раніше поданому ним розрахунку, до початку його перевірки контролюючим органом.

Як вже зазначалось вище, питання ставиться у визначенні розміру ставок плати за землю, а питання виявлення помилок у показниках раніше поданих податкових декларацій за 2009 р., 2010 р. СТ «Слава» не ставиться.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що  СТ «Слава» не мало підстав для подання нових звітних податкових декларацій за 2008 р. та 2009 р., а  отже у ДПІ у Вишгородському районі були відсутні законні підстави для прийняття від СТ «Слава» нового звітного розрахунку з виправленими показниками за вказані роки.

Судом встановлено, що відповідачем не вжито жодних заходів щодо оскарження в адміністративному чи судовому порядку відмови позивача у прийнятті нових податкових декларацій.

Водночас, пунктом 15 Порядку встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податку, вважається узгодженим з дня подання Розрахунку земельного податку до державного податкового органу і не може бути оскаржене платником в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з вимогами ст. 67 Конституції України, ст. 206 Земельного кодексу України, ст. 2 Закону України "Про плату за землю" кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом,

За приписами п.п. 4.2.3 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181-ІІІ обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених п.п. 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених у п. 4.3 цієї статті.

Камеральною перевіркою податкової декларації (розрахунку) (акт від 15.06.2009 року № 506/15-3/25296757) було встановлено порушення ст. ст. 8, 13 Закону України «Про плату за землю», а саме: платником невірно визначено об’єкт оподаткування (площу земельної ділянки), ставку податку та невірно застосовано грошову оцінку площі ріллі по області.

Таким чином, виходячи з п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181-ІІІ, саме платник податків повинен довести в суді, якою земельною ділянкою він насправді користується, а відтак яку суму земельного податку повинен сплачувати, проте позивач не оскаржував в судовому порядку дії ДПІ у Вишгородському районі щодо визначення йому суми земельного податку.

Відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про плату за землю", податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

Стаття 26 вищевказаного Закону передбачає, що за порушення Закону України "Про плату за землю" платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України.

Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф.

Пунктом 1.3 ст. 1 зазначеного вище Закону визначено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Преамбулою Закону №2181-ІІІ визначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Підпунктами 16.1.1. та 16.1.2. «а» Закону №2181-ІІІ встановлено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня, що  при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що відповідачем у запереченнях не були наведені обставини, які б підтверджувались достатніми доказами, які б свідчили про необґрунтованість позовних вимог. Докази, подані відповідачем, не підтверджують обставини, на які відповідач посилається в обґрунтування своїх заперечень проти позову, та якими б були спростовані доводи позивача.

З приводу самого існування податкової заборгованості у відповідача суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.06.2010 р. по справі №2а-1519/10/1070 за позовом Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області до Садівницького товариства «Слава» про стягнення податкової заборгованості вказаний позов було задоволено та стягнуто з відповідача на користь бюджету суму податкової заборгованості по сплаті земельного податку за період квітня-липня 2009 р. в розмірі 6081,59 грн.

Вказана постанова оскаржувалась СТ «Слава» у апеляційному порядку, однак була  залишена без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2011 р., а отже набрала законної сили.

Відповідно до довідки-розрахунку суми податкового боргу СТ «Слава» станом на 13.09.2010 року (довідка № 3003/9/24-040/639 від 13.09.2010 р.) заборгованість по земельному податку, з урахуванням переплати та залишку несплаченої пені, становить 10065,32 грн., а саме за серпень-грудень 2009 р. -7643,00 грн., січень-липень 2010 р. - 2422,32

Працівниками ДПІ у Вишгородському районі була проведена камеральна перевірка податкового розрахунку земельного податку на 2008 рік, під час якої встановлено порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ.

За результатами перевірки складено акт № 506/15-3/25296757 від 15.06.2009 р. На підставі вказаного акту позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0004631503/0 від 09.07.2009 р., яким визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 19,14 грн., у тому числі 2,14 грн. основного платежу, 17,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За несвоєчасне погашення узгодженого податкового зобов’язання відповідно до Інструкції про порядок нарахування та погашення пені, затвердженої наказом ДПА України від 01.03.2001 р. №77 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.03.2001 р. №240/5431 відповідачу була нарахована пеня в розмірі 215,49 грн., яка відповідачем не сплачена.  

Заступником начальника ДПІ у Вишгородському районі було прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу №7 від 16.02.2009 р.

Таким чином, заборгованість відповідача перед місцевим бюджетом становить 10280,81 грн., і вказана сума підлягає стягненню до Державного бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.9,69-71, 97,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

1.  Позов задовольнити.

2. Стягнути з Садівницького товариства „Слава” до Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області заборгованість в сумі  10280 (десять тисяч двісті вісімдесят) грн. 81 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністартивного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні –протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя                                                                                                    Щавінський В. Р.

Постанова у повному обсязі виготовлена  19 квітня 2011 року.