КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 квітня 2011 року 7670/10/1070
Київський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Щавінського В.Р.
при секретарі судового засідання - Талалакіну С.М.
за участю представників сторін:
- від позивача: ОСОБА_1 –представник за довіреністю;
- від відповідача: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу
за позовом
Київського обласного віддалення фонду соціального захисту інвалідів
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Діскаунтленд”
про стягнення адміністративно –господарських санкцій та пені, -
в с т а н о в и в:
Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось з позовною заявою до суду, в якій просить стягнути з ТОВ „Діскаунтленд” адміністративно – господарські санкції та пені у сумі 194851,32 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 р. №875-ХІІ (далі – Закон №875-ХІІ) підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 20 Закону №875-ХІІ підприємства (об’єднання), установи і організації, в тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбачений ст. 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичної особі, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Позивач зазначає, що відповідач, на підставі наведених положень Закону України та згідно акту від 03.11.2009 р. № 148 по контролю за використанням нормативу працевлаштування інвалідів, своєчасним та повним надходженням штрафних санкцій до Державного бюджету, мав працевлаштувати 13 інваліда, однак працевлаштував лише 7.
Отже, оскільки у відповідача не було створено 6 робочих місць для інвалідів, який, відповідно не працевлаштований, то згідно ст. 20 Закону ТОВ „Діскаунтленд” зобов’язане сплатити адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 168908,28 грн., однак цього не зробив, в результаті чого утворилась пені за порушення строків сплати зазначеної суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 25943,04 грн., що разом складає 194851,32 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, заперечень на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Спеціальним Законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливості інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами є Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ.
Частиною 1 статті 4 Закону № 875-ХІІ передбачено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові та соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров'я, матеріального забезпечення, посильній трудовій та громадській діяльності.
Згідно з ч. 9 ст. 19 Закону № 875-ХІІ, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Судом встановлено, що відповідач ТОВ „Діскаунтленд” зареєстроване у Київському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.
Відповідно до положень частини 1 та 2 статті 19 Закону № 875-ХІІ, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 19 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Виконанням нормативу робочих місць, відповідно до змісту частини 5 статті 19 Закону №875-ХІІ, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, може бути зараховано забезпечення роботою інвалідів на підприємствах, в організаціях громадських організацій інвалідів шляхом створення господарських об'єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань (частина 6 статті 19 Закону).
У ч. 3 ст. 18 Закону України № 875-ХІІ , чітко визначено зобовязання підприємства , що використовує найману працю: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року №420 «Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення», формою звітності про наявність вакантних місць на підприємстві є форма №3-ПН «Звіт про наявність вакансій», яка подається підприємствами щомісячно до державної служби зайнятості .
Відповідно до розрахунку позивача, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2008 році становила 325 осіб. У відповідності до ст. 19 Закону України №875-ХІІ норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів для відповідача становить – 13 особа, відповідачем працевлаштував лише 7 інвалідів.
Як підтверджується матеріалами, ТОВ „Діскаунтленд” відповідно до наведених положень законодавства мало створити 13 робоче місць і працевлаштувати 13 інваліда. Відповідач за вказаний період працевлаштував 7 інваліда.
Таким чином, Відповідач не виконав норматив по створенню робочих місць по працевлаштуванню інвалідів.
Ст. 20 Закону № 875-ХІІ встановлено обов’язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону № 875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Частинами 3 та 4 ст. 20 Закону № 875-ХІІ передбачено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені ст. 250 Господарського кодексу України.
Відповідно до звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 р., середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2009 році становила 325 особи, фонд оплати праці штатних працівників відповідача складає 9149200,00 грн.
Відтак, наданий Позивачем розрахунок розміру штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць із розрахунку середньої заробітної плати за рік обґрунтовано складає 168908,28 грн. (9149200,00:325=28151,38 грн.), (28151,38 х 6-0=168908,28 грн.) та пені 25943,04 грн. (168908,28 грн. х 0,03%) х 512 дн. = 25943,04 грн.
Загальна сума до сплати – 168908,28 грн.+25943,04 грн.=194851,32 грн.
У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом (ч. 5 ст. 20 Закону).
За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.9,69-71, 97,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
п о с т а н о в и в:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Діскаунтленд” до Державного бюджету України в особі Київського обласного віддалення фонду соціального захисту інвалідів заборгованість в розмірі 194851 (сто дев’яносто чотири тисячі вісімсот п’ятдесят одна) грн. 32 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністартивного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні –протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Щавінський В. Р.