КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 січня 2011 року 7342/10/1070
Київський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Щавінського В.Р. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Княжицьке” про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в:
УПФ України у Броварському районі Київської області звернулось до суду з позовом про стягнення з ТОВ „Княжицьке” про стягнення недоїмки за несвоєчасну сплату страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 46792,24 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач несвоєчасно сплачував страхові внески до УПФ України у Броварському районі Київської області, а тому станом на 30.07.2010 р. утворилась недоїмка за травень 2010 р. в сумі 46992,24 грн.
В судове засідання представник позивача не з’явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановленою, що відповідач перебуває на обліку в УПФ у Броварському районі Київської області, а отже є страхувальником в розумінні положень Закону України № 1058-IV.
Згідно з ч.1 ст.15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон України № 1058-IV), платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст.14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч. 1 ст. 12 цього Закону. Ч. 3 та ч.4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду.
Відповідно до абз. 6 ч. 2 ст. 17 та ч. 6 ст. 20 Закону України № 1058-IV, страхувальник,
яким є відповідач, зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Пунктом 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за №64/8663 (надалі - Інструкція) встановлено, що обчислення страхових внесків здійснюється щомісячно за ставками, що визначаються відповідно до п. п. 4.1., 4.2. пункту 4 Інструкції та відповідно до ст.4 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»: 33,2 відсотки для суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднань, які використовують працю найманих працівників від суми фактичних витрат на оплату плати працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних витрат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці».
Згідно частин 6, 12 ст.20 Закону України №1058–IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.
Судом встановлено, що відповідач несвоєчасно сплатив страхові внески до УПФ України у Броварському районі Київської області, а тому станом на 30.07.2010 р. утворилась недоїмка за травень 2010 р. в сумі 46792,24 грн. Однак, вказана сума відповідачем сплачена не була.
Позивачем на підставі ст. 106 Закону України № 1058-IV відповідачу була направлена вимога про сплату боргу від 01.07.2010 р.
Зазначена вимога була отримана відповідачем, що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення корінця вимоги. Вказана вимога протягом 10 робочих днів після її отримання відповідачем оскаржена не була, заборгованість не погашена, отже борг вважається узгодженим.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст.20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій, розмір яких визначено пунктами 8, 9 ст. 106 цього Закону.
Згідно абз. 8 ч. 3 ст. 106 Закону України № 1058–IV у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
На час розгляду справи та винесення рішення по суті доказів про сплату зазначеної суми відповідачем не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Княжицьке” на користь Управління Пенсійного фонду України в Броварському районі Київської області заборгованість зі сплати страхових внесків в розмірі 46792,24 (сорок шість тисяч сімсот дев’яносто дві тисячі) 24 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.
Суддя Щавінський В. Р.