КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

17 березня 2011 року                                                                                6300/10/1070                                                                                                          

Київський окружний адміністративний суд  в складі:

головуючого -                                        судді Щавінського В.Р.

при секретарях судового засідання -           Дейнеці І.С., Талалакіну С.М.

за участю представників сторін:    

- від позивача:  ОСОБА_1 –представник за довіреністю;

                          ОСОБА_2 –представник за довіреністю;

- від відповідача: ОСОБА_3 –представник за довіреністю          

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом   Управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області  

до   Відкритого акціонерного товариства „Укргазбуд”

про     стягнення  заборгованості, -  

в с т а н о в и в:

Управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області звернулося до суду з позовом (з урахуванням уточнень до позовних вимог) про стягнення з ВАТ „Укргазбуд” заборгованості по сплаті фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 156590,82 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач є  платником  страхових внесків, відповідно до  п.1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»  та виходячи з норм абз. 4 п.1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» повинно відшкодовувати 100% фактичних витрат  на виплату і доставку пенсій, призначених  відповідно до пунктів «а»,  «б» -«з»  ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».  За  період 01.02.2006 р. по 30.06.2010 р. відповідач має  заборгованість по  відшкодуванню фактичних витрат на  виплату  і доставку пільгових пенсій  по списку № 1  та списку №2  у розмірі 156590,82 грн. Відповідач у добровільному порядку  заборгованість не  сплатив, тому позивач звернувся до суду.

В судовому засіданні представник позивача (з урахування уточнень до позовних вимог) підтримав позовні вимоги у повному обсязі, підтвердив обставини викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач пояснив, що ухвалою господарського суду м. Києва від 31.12.2008 р. порушено провадження у справі №49/18-б про визнання банкрутом АТФ „Укргазбуд”. Відповідно до п. 4 зазначеної ухвали суду: з моменту порушення провадження у справі введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника відповідно до ст. 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” №2343-ХІІ від 14.05.1992 р. (далі-Закон №2343-ХІІ). Зупинено виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів, строк виконання яких настав до введення мораторію). Мораторій діє на весь час провадження справи про банкрутство.

Відповідно до п. 4 ст. 12 Закон №2343-ХІІ мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

-          забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

-          не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів). Вказує, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.08.2010 р. №23/668-б-15/518-б затверджено мирову угоду.

З моменту затвердження мирової угоди Господарським судом м. Києва, виконавчі провадження, які було відкрито боржниками за виконавчими документами кредиторів які заявили свої вимоги до боржника в процедурі банкрутства після закінчення строку, встановленого для їх подання, а також кредиторів, які не заявляли свої вимоги до боржника взагалі, та до кредиторів вимоги яких не були визнані судом, - підлягають закінченню відповідно до п. 8 ч.1 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження”.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 14 Закон №2343-ХІІ, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку їх подання, або не заявлені взагалі, вважаються погашеними і не розглядаються, про що зазначається в ухвалі господарського суду, якою затверджено реєстр кредиторів. Дана ухвала по справі 49/18-б про визнання банкрутом АТФ „Укргазбуд” було винесено 20.07.2009 р.

Відповідач вважає, що вимоги позивача, що виникли до 31.12.2008 р. є погашеними і не можуть розглядатися адміністративним судом.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме за період січень 2009 р. по червень 2010 р., в решті позовних вимог просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від  09.07.2003 р. № 1058-ІV страхувальниками визнаються роботодавці – підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 ст. 15 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у ст. 14 Закону.

 Судом встановленою, що відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Макарівському району Київської області, а отже є страхувальником в розумінні положень Закону України № 1058-IV.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів ПФУ. Відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених згідно «а», «б»-«з»  ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, значеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно абз. 4  п.1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», “б" — “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до абзацу 3 п. 1 ст 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР, для платників збору, визначених п.п.1 та 2 ст. 1 цього Закону встановлюються ставки збору в  розмірі  100 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим п. 1 ст. 2 цього Закону.

Відповідно до пункту 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (далі - Інструкція), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.  

Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області було вручено  відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, спис. №1 та №2 призначених  відповідно до пунктів «б»-«з»  ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»  які підлягають відшкодуванню за період 01.01.2006 р. по 30.06.2010 р.  в розмірі  156590,82  грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.12.2008 р. порушено провадження у справі №49/18-б про визнання банкрутом АТФ „Укргазбуд”. Відповідно до п. 4 зазначеної ухвали суду: з моменту порушення провадження у справі введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника відповідно до ст. 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Зупинено виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів, строк виконання яких настав до введення мораторію). Мораторій діє на весь час провадження справи про банкрутство.

Відповідно до п. 4 ст. 12 Закону №2343-ХІІ мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

-          забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

-          не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів).

-          Відповідно до п. 7 ст. 12 Закону №2343-ХІІ, дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.  Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.08.2010 р. №23/668-б-15/518-б затверджено мирову угоду.

З моменту затвердження мирової угоди Господарським судом м. Києва, виконавчі провадження, які було відкрито боржниками за виконавчими документами кредиторів які заявили свої вимоги до боржника в процедурі банкрутства після закінчення строку, встановленого для їх подання, а також кредиторів, які не заявляли свої вимоги до боржника взагалі, та до кредиторів вимоги яких не були визнані судом, - підлягають закінченню відповідно до п. 8 ч.1 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження”.

Відповідно до п.п. 1,2 ст. 14 Закону №2343-ХІІ конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, — не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Як  вбачається з матеріалів справи ухвала по справі 49/18 –б про визнання банкрутом АТФ „Укргазбуд” була винесена 31.12.2008 р. Отже, вимоги позивача, що виникли до 31.12.2008 р. є погашеними і не можуть розглядатися адміністративним судом.

Однак, що стосується заборгованості по страхових внесках яка виникла за період січень 2009 р. – червень 2010 р. у сумі 88575,70 грн. вона підлягає стягненню з ВАТ фірми „Укгазбуд”.

Отже, загальна сума заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій 88575,70 грн. Дану заборгованість відповідач не сплатив.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.9,69-71, 97,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

1.  Позов задовольнити частково.  

2. Стягнути з ВАТ „Укргазбуд” на користь Управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області заборгованість по відшкодуванню  фактичних витрат на виплату  і доставку пільгових пенсій в сумі 88575 (вісімдесят вісім тисяч п’ятсот сімдесят п’ять) грн. 70 коп.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністартивного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні –протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя                                                                                                    Щавінський В. Р.