справа № 0670/2342/11
категорія 8.2.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2011 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Семенюк М.М. ,
при секретарі - Корольовій О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_1
до Державна податкова інспекція у м. Житомирі
про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м.Житомирі № 0009271702/0 від 10.11.2010 року, №0009271702/1, №0009921702/1 від 09.12.2010 року.
В обґрунтування позову зазначає, що позивач до 01.07.2009 року була зареєстрована як платник податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 22.07.2008 року №НОМЕР_1. Вказала на те, що 03.06.2009 року вона звернулася до ДПІ у м.Житомирі із заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з липня 2009 року, відповідно до якої у визначений Наказом ДПА України від 29.10.1999 року №599 строк відповідачем фактично було видано свідоцтво про сплату єдиного податку №НОМЕР_2, а не надано мотивовану відмову у видачі свідоцтва про сплату єдиного податку (на яку посилається ДПА у Житомирській області - вихідний номер 38692/Г/12-2 від 05.06.2009 року). Свідоцтво про сплату єдиного податку було видане позивачу без печатки та повернуто для її проставлення. У встановлений законом строк, не отримавши письмової відмови у видачі свідоцтва про право застосування спрощеної системи оподаткування, позивач 24.06.2009 року подала заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ, в якій причиною анулювання вказала підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість". З даних підстав 30.06.2009 року відповідач прийняв самостійне рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ №НОМЕР_1 від 22.07.2008 року. Позивач зазначила, що вона цілком законно вважала, що перебуває на спрощеній системі оподаткування.
Представник позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представники відповідача проти позовних вимог заперечували, вказавши на те, що документальною перевіркою позивача було встановлено, що згідно з поданою звітністю за 9 місяців 2008 року валовий дохід фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перевищив 500 тис. грн., в зв"язку з чим було прийнято податкове повідомлення-рішення №0009271702/0 від 10.11.2010 року про сплату 71445,00грн. податку на додану вартість і 35723,00грн. застосованих фінансових санкій.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
У період з 18.10.2010 року по 29.10.2010 року посадовими особами ДПІ у м.Житомирі проведено документальну планову перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року.
Проведеною перевіркою встановлено порушення п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.3.1 п.7.3 п.7.3, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7, п.п.9.4 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого підприємцем занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 71445,00грн., в тому числі: за серпень 2009 року на 30,00грн., за вересень 2009 року на 35119,00грн., за жовтень 2009 року на 33720,00грн., за листопад 2009 року на 2576,00грн.
За результатами перевірки ДПІ у м.Житомирі прийнято податкове повідомлення-рішення №0009271702/0 від 10.11.20102 року, яким позивачу визначено податкове зобов"язання (з урахування штрафних фінансових санкцій) з податку на додану вартість в сумі 107168,00грн.
ДПІ у м.Житомирі рішенням від 09.12.2010 року №72503/10/25-003, прийнятим за розглядом первинної скарги позивача залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 10.11.2010 року №0009271702/0 та збільшила на 155,00грн. суму застосованої фінансової санкції.
На підставі рішення ДПІ прийнятого за розглядом первинної скарги позивачу були направлені податкові повідомлення-рішення від 09.12.2010 року №0009271702/1 про сплату 71445,00грн. податку на додану вартість та 35723,00грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції та №0009921702/1 про сплату 155,00грн. застосованої штрафної санкції.
В порядку адміністративного узгодження позивач оскаржувала вказані рішення до ДПА у Житомирській області та ДПА України, однак податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Житомирі за результатами розгляду скарг були залишені без змін, а скарги - без задоволення.
Підставою для нарахування вказаних зобов"язань стало те, що ФОП ОСОБА_1 не зареєструвалася платником податку на додану вартість після здійснення операцій з поставки товарів з використанням розрахункового рахунку за період з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року на суму, що перевищує граничний розмірі (300 тис. гривень без урахування податку на додану вартість), зазначений в п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 була зареєстрована як платник податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №НОМЕР_1 від 22.07.2008 року. 03.06.2009 року вона звернулася до податкового органу з заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з липня 2009 року, на що відповідачем було видано свідоцтво про сплату єдиного податку №НОМЕР_2.
Однак, як вбачається з матеріалів позову, вказаний бланк свідоцтва серії Є за №НОМЕР_2 про право сплати єдиного податку виписаний помилково та списаний актом на списання бланків суворої звітності від 30.10.2009 року.
Отримавши свідоцтво про сплату єдиного податку, позивачем було встановлено, що воно видане без проставлення печатки, в зв"язку з чим воно було повернуто до ДПІ у м.Житомирі для виправлення недоліків. Враховуючи Наказ ДПА України від 29.10.1999 року №599, дочекавшись десятиденного строку після подання заяви 03.06.2009 року про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з липня 2009 року та не отримавши відмови у видачі свідоцтва, позивач 24.06.2009 року подала заяву до ДПІ у м.Житомирі про анулювання реєстрації платника ПДВ, в якій причиною анулювання вказано підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість". З даних підстав, 30.06.2009 року, відповідно до абз. 13 п.9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п.25.2 п.25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 року №79, відповідач прийняв рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ №НОМЕР_1 від 22.07.2009 року.
З пояснень відповідача вбачається, що податковий орган вважає, що оскільки у період з 01.07.2009 року по 31.12.2009 року ФОП ОСОБА_1, не отримавши свідоцтва про сплату єдиного податку та анулювавши реєстрацію платника податку на додану вартість, повинна була перейти на загальну систему оподаткування та одночасно зареєструватися платником податку на додану вартість, в зв"язку з чим було донараховано зобов"язання з податку на додану вартість. З такою позицією податкового органу суд не погоджується з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 9.8 статті 9 Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:
а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;
б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);
в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;
г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону;
ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання;
д) установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними;
е) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.
Податковий орган не може відмовити в анулюванні реєстрації у разі існування підстав, визначених у підпунктах "а" - "б" цього пункту, та зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "в" - "е" цього пункту.
Згідно Наказу Державної податкової адміністрації від 01.03.2000 р. № 79 "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість", у разі відсутності підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість або якщо особа відповідає критеріям, згідно з якими реєстрація її платником податку на додану вартість є обов'язковою, надається письмове пояснення (відмова в анулюванні реєстрації) та повертається Свідоцтво разом із засвідченими копіями Свідоцтва під розписку платника податку на додану вартість (Представника платника) або направляється поштою з повідомленням про вручення за рахунок такого платника податку на додану вартість.
Згідно Наказу Державної податкової адміністрації від 29.10.1999р. № 599 "Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі", підставою для видачі Свідоцтва є подання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою письмової заяви згідно з додатком 1 до цього Порядку та платіжного документа (квитанція, копія платіжного доручення з відміткою банківської установи) про сплату (перерахування) єдиного податку за період не менше ніж календарний місяць. Заява має бути подана не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу, з якого він обирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви.
Орган державної податкової служби за місцем державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи за наявності платіжного документа про сплату єдиного податку зобов'язаний протягом десяти робочих днів після отримання заяви безоплатно видати Свідоцтво або надати письмову мотивовану відмову.
Згідно п.25 Наказу Державної податкової адміністрації від 01.03.2000р. № 79 "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.
При цьому рішення про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість як за ініціативою платника податків, так і за ініціативою податкового органу, приймається податковим органом.
Таким чином, 30.06.2009 року відповідач прийняв самостійне рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ №НОМЕР_1 від 22.07.2008 року, при цьому за результатами розгляду заяви ф.№3-ПДВ, не встановивши причин для відмови в анулюванні, відповідач не надав відмови в анулюванні у зв"язку з тим, що ПП ОСОБА_1 відповідає критеріям, згідно з якими реєстрація її платником податку на додану вартість є обов"язковою (на сайті ДПА України 30.06.2009 року - ПП ОСОБА_1 зареєстрована як платник єдиного податку).
З огляду на викладене, у позивача були всі підстав вважати, що вона являється платником єдиного податку, а не платником ПДВ.
Крім того, податковим повідомленням-рішенням №0009271702/1 від 09.12.2010 року на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами № №2181-ІІІ від 21.12.2000 року застосовані штрафні санкції у сумі 35723,00грн., а в податковому повідомленні-рішенні №0009921702/1 від 09.12.2010 року на підставі п.п.17.1.2 п.17.1 ст.17 застосовані штрафні санкції у розмірі 155,00грн. Тобто штрафні санкції застосовані за неподання або затримку податкової декларації у строки, визначені законодавством.
Оскільки, до дати реєстрації платником податку на додану вартість особа (у тому числі і несвоєчасної реєстрації) не має права на подання податкової декларації, то штрафні санкції, передбачені п.17.1 статті 17 Закону за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість фізичною особою-підприємцем, який не подав до органу податкової служби заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість, не мають застосовуватися.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про протиправність прийнятих ДПІ у м.Житомирі податкових повідомлень-рішень від 10 листопада 2010 року №0009271702/0 та від 09 грудня 2010 року №0009271702/1, №0009921702/1 та скасовує їх.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд,-
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0009271702/0 від 10.11.2010 року, № 0009271702/1 від 09.12.2010 року та № 0009921702/1 від 09.12.2010 року.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: М.М. Семенюк
Повний текст постанови виготовлено: 22 червня 2011 р.