Справа №1-28, 2007р.

ВИРОК

ІМ"ЯМ УКРАЇНИ

16 травня 2007 року Лисянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого-судді           Смілянця Е.С.

при секретарі                                   Бесараб Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.  Лисянка справу про обвинувачення ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 звинуваченого за ч. 2  ст.  125 КК України,

ВСТАНОВИВ Підсудний ОСОБА_1 24 квітня 2006 року близько 14 години 30 хвилин на цвинтарі в с Верещаки Лисянського району Черкаської області під час сварки з ОСОБА_2навмисно наніс останній удар кулаком в обличчя,  заподіявши легкі тілесні ушкодження,  що спричинили короткочасний розлад здоров'я у вигляді забійної рани і крововиливу на нижній губі,  крововиливу на лівій боковій поверхні грудної клітки,  перелому двох передніх різців на верхній щелепі.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе не визнав і пояснив,  що 24 квітня 2006 року він з дружиною повернулись додому і побачили,  що на цвинтарі щось горіло. Вони пішли на цвинтар і по дорозі почули,  що ОСОБА_2говорила,  що підпалила листя на цвинтарі його дружина,  почала ображати його дружину,  а потім і ОСОБА_1. Крім того ОСОБА_2умисно рукою вдарила його по обличчі,  як чоловік він не витерпів такої поведінки ОСОБА_2і вдарив її рукою по обличчю також,  внаслідок чого остання впала на землю. ОСОБА_1 пояснив,  що вдарив потерпілу захищаючись,  а також для того щоб вона більше його не била,  хоч міг ОСОБА_2і не бити. Вину свою не визнає мотивує,  що діяв в стані необхідної оборони.

Не зважаючи на те,  що ОСОБА_1 свою вину в скоєному злочині не визнав,  винність його в завданні тілесних ушкоджень ОСОБА_2в судовому засіданні доведена:

-показами потерпілої ОСОБА_2про те,  що 24 квітня 2006 року вона була на цвинтарі в с Верещаки,  побачила що горіло сміття на території цвинтаря,  разом з іншими людьми вони потушили полум'я і вона висловила припущення,  що запалити могла ОСОБА_3. В цей час на цвинтар прийшли подружжя ОСОБА_1 почали ображати її,  висловлювались в її адресу нецензурними словами,  а потім ОСОБА_1 схопив її за одежу сказав що зариє її в землю. Вона захищаючись можливо і ударила його,  а ОСОБА_1 кулаком ударив її в обличчя від чого вона упала на землю,  у неї з рота пішла кров. ОСОБА_1 вибив її два зуба і перебив протез,  який у неї був у роті;

-показами свідка ОСОБА_4 про те,  що 24 квітня 2006 року вона були на цвинтарі в с Верещаки бачили,  що там щось горіло,  а потім чули як ОСОБА_1 кричав на ОСОБА_2а потім ударив ї кулаком в обличчя від чого та впала на землю,  сама потерпіла його не била.

-показами свідка ОСОБА_5 яка пояснила,  що 24 квітня 2006 року вона прийшла на цвинтар в с Верещаки де згрібала листя,  на краю цвинтаря вона побачила сміття який підпалила. Побачивши що когось хоронять,  вона пішла туди,  а сміття сильно розгорівся і люди стали тушити. ОСОБА_2побачивши на цвинтарі подружжя ОСОБА_1 почала їх ображати,  говорити що це запалила ОСОБА_3,  підбігла до ОСОБА_1 і ударила його по обличчю після чого стала та почала з нього сміятися. ОСОБА_1 після цього також вдарив її кулаком в обличчя від чого ОСОБА_2впала на землю.

-даними висновку судово - медичної експертизи від 11 вересня 2006 року відповідно до якої,  у ОСОБА_2виявлені тілесні ушкодження у вигляді забійної рани і крововиливу на нижній губі,  крововиливу на лівій боковій поверхні грудної клітки,  перелому коронок двох передніх різців на верхній щелепі,  які відносяться до легких тілесних ушкоджень,  що спричинили короткочасний розлад здоров'я;

Оцінюючи зібрані по справі докази суд вважає,  що винність підсудного в нанесенні   тілесних   ушкоджень   потерпілій   доведено   повністю.   Дії   підсудного

необхідно кваліфікувати за ч. 2  ст.  125 КК України,  як навмисне заподіяння легкого тілесного ушкодження,  що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Що стосується позиції підсудного про те,  що він діяв в стані необхідної оборони,  то суд до цього відноситься критично,  оскільки зі сторони потерпілої не було нападу,  що реально загрожував життю чи здоров"ю ОСОБА_1,  про що свідчать покази свідків та самого підсудного.

Обираючи покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину,  особу підсудного який за місцем проживання характеризується посередньо та обставини,  що пом'якшують покарання.

Обставини що обтяжують покарання суд в діях підсудного не вбачає.

Як пом'якшуючі покарання обставини суд враховує,  що злочин він вчинив вперше.

Тому суд вважає,  що виправлення його можливе при обранні покарання не пов'язаного з ізоляцією від суспільства,  застосувавши  ст.  75 КК України.

Потерпілою заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 143 гривні 29 коп.3атрати на лікування,  проведення експертизи та поїздки до суду. Однак потерпіла в судовому засіданні надала докази матеріальних витрат тільки на суму 108, 24 грн.,  саме її необхідно стягнути з підсудного.

Потерпіла також просить стягнути моральну шкоду в сумі три тисячі гривень,  мотивуючи це тим,  що в результаті нанесення тілесних ушкоджень їй заподіяно фізичний біль,  вона вимушена була лікуватися,  їздити в міліцію та суд. Суд вважає,  що враховуючи обставини справи та те,  що поведінка потерпілої стала причиною завдання їй тілесних ушкоджень,  тому моральна шкода підлягає задоволенню в сумі п"ятсот гривень.

На підставі викладеного та керуючись  ст.  323,  324 КПК України,  суд

ЗАСУДИВ Визнати винним ОСОБА_1 в скоєні злочину передбаченого  ст.  125 ч. 2 КК України та призначити йому покарання один рік обмеження волі.

На підставі  ст.  75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробовуванням,  якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього зобов'язання передбачене п.п. 2,  4  ст.  76 КК України,  а саме:

-    періодично з'являтися    для реєстрації в органи кримінально - виконавчої

системи та не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без

дозволу згаданих органів.

Цивільний позов задоволити частково: стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2

матеріальну шкоду в сумі 108 гривні 24 коп: та моральну шкоду в сумі п"ятсот

гривень.

До набрання виром чинності міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.

На вирок може бути подано апеляцію апеляційному суду Черкаської області на протязі п'ятнадцяти діб з моменту проголошення.

Головуючий - підпис