13.07.2011                                                                                                                                                      .

                                                                                                                          Справа № 2-312\2011 рік    

                                                              Рішення

                                                        іменем України

    13 липня  2011 року, Тетіївський районний суд, Київської області в складі :

                    головуючого судді :   Архангельського А.М..

                    при секретарі :            Мирончук О.Р.

                    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми,

                                                      встановив :

           ОСОБА_1 звернувся до суду з названим позовом в якому просить усунути перешкоди, які чинить йому відповідачка ОСОБА_2 у спілкуванні з рідними дітьми. Позовні вимоги мотивує тим, що він з 2001 року по 2008 рік перебував в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою, від якого в них народилося 2 неповнолітніх дітей: дочка ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з матір’ю. Не зважаючи на те, що він є батьком дітей відповідачка після розлучення, в супереч діючому законодавству про сім’ю, всіляко перешкоджає йому спілкуватися з дітьми та приймати участь у їх вихованні. Перевозить дітей з одного місця на інше, не повідомляючи його, як батька про те, де перебувають діти, таким чином порушуючи його права та обов’язки батька неповнолітніх дітей. Також відповідачка не виконує висновку органу опіки і піклування Дніпровської районної державної адміністрації у м. Києві від 24.03.2010 року, яким відповідачку зобов’язано надавати йому можливість спілкуватися з дітьми: І та ІІІ суботи з 10.00 до 17.00 години і ІІ та ІV неділі з 10.00 до 17 год. З часу винесення висновку відповідачка на протязі 5 місяців перешкоджає йому спілкуватися з дітьми.  

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, крім того суду пояснив, що він не має письмових доказів, які б підтвердили, що відповідачка  чинить перешкоди у спілкуванні з дітьми та у їх вихованні.

           Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не прибула про те в заяві просить справу слухати без її участі позовних вимог не визнає і крім того пояснила, що про висновок органу опіки і піклування їй стало відомо після виклику до суду. Вона не перешкоджала і не заперечувала проти участі позивача у спілкуванні та вихованні дітей.

           Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та дослідивши письмові докази вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи із наступних підстав.

         В судовому засіданні встановлено, що сторони з 2001 року по 2008 рік перебували в зареєстрованому шлюбі і від шлюбу мають двох дітей: доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2. При розгляді справи про розлучення вирішено, що неповнолітні діти будуть проживати з відповідачкою і питання на день розгляду справи про розлучення про місце проживання дітей позивачем не оспорювало ся. В 2010 році позивач звернувся до комісії з питань захисту прав дитини з заявою про те, що відповідачка чинить перешкоди йому у вихованні дітей та спілкуванні з ними. Висновком органу опіки і піклування Дніпровської районної державної адміністрації у м. Києві від 24.03.2010 року відповідачку ОСОБА_2 зобов’язано надавати можливість позивачу ОСОБА_1 спілкуватися з дітьми: І та ІІІ суботи з 10.00 до 17.00 години і ІІ та ІV неділі з 10.00 до 17 год.

         Установлені обставини підтверджуються: частково поясненнями позивача, копіями свідоцтв про народження дітей( а.с. 7,8),копією висновку від 24.03.2010 року (а.с.6), копією паспортів відповідачки та позивача (а.с. 31,32),

         Аналізуючи установлені обставини суд вважає, що при розгляді даної справи не знайшов свого підтвердження факт перешкоджання відповідачкою у реалізації позивачем свого законного права на спілкування та виховання своїх дітей.

Так, відповідно до ст.159 Сімейного кодексу України, якщо той із батьків з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому із батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Позивач ОСОБА_1 стверджуючи, що відповідачка ОСОБА_2 ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування  та на протязі 5 місяців перешкоджає йому у спілкуванні з своїми дітьми, не надав суду жодних доказів, якими спростував заперечення цього факту відповідачкою та довів порушення нею його права на спілкування та виховання рідних дітей.

Крім того, із письмових пояснень відповідачки вбачається, що вона про існування висновком органу опіки і піклування Дніпровської районної державної адміністрації у м. Києві від 24.03.2010 року дізналася лише 27.04.2011 року, коли її запросили до суду, на засідання органу опіки і піклування вона не запрошувалася, чим порушено п.27 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866 про "Порядок провадження органами опіки і піклування діяльності пов’язаної із захистом прав дитини".

Суд вважає, що по скільки під час розв'язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини участь батьків обов’язкова, а відповідачка не була запрошена та не була присутня на засіданні органу опіки і піклування, їй не був відомий висновок органу опіки і піклування де встановлювався час спілкування позивача з своїми дітьми, то застосування до відповідачки положень ст.159 Сімейного кодексу України є неправомірним.

В силу вищенаведених обставин суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.79,88,89,157-159, 208-210,212-218 ЦПК України, ст.ст. 157-159 Сімейного Кодексу України, суд

                                                                 Вирішив:

         Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми.

         Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області протягом

протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

       Суддя:                                        А. Архангельський.