Справа № 2а-40/2011
ПОСТАНОВА
Іменем України
06 січня 2011 року суддя Ленінського районного суду м.Луганська розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленiнському районi міста Луганська про визнання бездіяльності незаконною, зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, 3-я особа ГУ ДКУ у Луганській області, -
ВСТАНОВИВ:
В 2010 році позивачка звернулася з адміністративним позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду Ленiнському районi мiста Луганська в якому зазначила, що вона має правовий статус „дитини війни”, відповідачем її не виплачувалося підвищення до пенсії в повному обсязі, передбачене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів з 01.01.2010 року та по теперішній час, визнати неправомірною бездіяльність відповідача та зобов’язати Управління Пенсійного фонду в Ленiнському районi мiста Луганська нарахувати та виплатити підвищення до пенсії як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з січня по грудень 2009 - 2010 роках в сумі 2927 гривень 20 копiйок та в подальшому провадити нарахування згідно до Закону довічно.
Позивач до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Представник вiдповiдача Управлiння Пенсiйного фонду України Ленiнському районi м. Луганська надав суду заперечення, в яких просив розглядати справу за його вiдсутностi та посилався на наступне. Вiдповiдно до ч. 1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Протягом 2010 року позивачевi проводиться пiдвищення до пенсiї як дитинi вiйни у розмiрi, згiдно з нормами чинного законодавства. Просить суд вiдмовити в задоволеннi позовних вимог. Представник третьої особи не з’явився.
Ухвалою від 06.01.2011 року було визначено провести письмовий розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Позивач –ОСОБА_1., ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесений до категорії дітей війни (а.с.678).
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№107-VI від 28.12.2007 року були внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме стаття 6 була викладена в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№107-VI від 28.12.2007 року зазначені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнаються і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 1 листопада 1996 року визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивач як особа що має правовий статус «дитина війни», має право на підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії з 01 січня 2010 на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті зазначеного підвищення передбаченого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у відповідний період є незаконними.
Згідно ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч.1 ст. 2 закону України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується до встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»не передбачено обмежень щодо застосування положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та крім цього ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Відповідно до Закону України №1715-VI від 06.11.2009 року “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” статтю 54 після частини першої доповнено новою частиною такого змісту: установити з 1 листопада 2009 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 701 гривня та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років-632 гривні; дітей віком від 6 до 18 років- 776 гривень; працездатних осіб-744 гривні; осіб, які втратили працездатність- 573 гривні. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Враховуючи, що позивачу починаючи з 01 січня по 31 грудня 2009 року сплачувалося підвищення до пенсії у розмірі 49 грн.80 коп., за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року відповідач зобов’язаний здійснити перерахунок пенсії позивача по справі та виплатити заборгованість.
Статтею 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 року за № 2154-VI, який набрав чинності з 01 січня 2010 року, встановлений прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність: з 01 січня -695 грн.; 01.04.-706 грн., з 01.07. -709 грн., з 01.10.-723 грн.
Виплата позивачу підвищення пенсії повинна відбуватися за рахунок коштів Державного бюджету України, оскільки статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
Згідно положень ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
У зв’язку з цим, суд вважає неможливим розглядати вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії в майбутньому –зобов’язання виплачувати допомогу довічно, у зв'язку з вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій, і тому суд відмовляє у задоволенні зазначеної вимоги.
За таких, підстав суд частково задовольняє позовні вимоги.
Згідно частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень. Суд присуджує всі здійсненні нею документально підтвердженні судові витрати з Державного бюджету України (або відповідно місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.) Позивачем був оплачено при подачі позову 3 гривень 40 копійок, у зв’язку з частковим задоволенням позову підлягає відшкодуванню 1 гривня 70 копійок.
На підставі Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 року, №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, керуючись ст.ст. 3, 6-12, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Поновити пропущений строк ОСОБА_1 для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2009 року по теперішній час.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ленiнському районi м. Луганська щодо не нарахування та невиплати щомісячної соціальної допомоги ОСОБА_1 згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»неправомірною.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленiнському районi м. Луганська здійснити за рахунок коштів Державного бюджету України перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01 січня 2010 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично отриманих сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору, що було сплачено останнім при подачі позовної заяви у розмірі 1 гривень 70 копійок.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення.
Суддя: О.В. Бугера