Комінтернівський районний суд Одеської області

Справа №  2-1774/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2011смт. Комінтернівське

                    Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

       Головуючого судді - Барвенко В. К.,

       при секретарі – Мельниковій В. М.,

       за участю представника позивача – ОСОБА_1,

   розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, позовну заяву ОСОБА_2 до Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, за участю третьої особи Об’єднання садоводів «Степове» Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, про  визнання права приватної власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,   -

ВСТАНОВИВ:    

    Позивач звернувся із позовом до відповідача, яким просив визнати за ним право приватної власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_3.

    В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

    Відповідач у судове засіданні не з’явився, проте у листі № 16/ср-20-458/693 від 21.06.2011 року  позовні вимоги визнав, просив справу розглянути за відсутності свого представника, тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

    Третя особа у справі в судові засідання, призначені  на 17.06.2011 року та 22.06.2011 року, не з’явилась, хоча повідомлялась про дату, час та місце розгляду судової справи в порядку, визначеному ст. 74 ЦПК України, про причини своєї неявки суду не повідомила, тому суд вважає можливим розглянути справу за відсутності третьої особи або її представника.

     Розглянувши доводи та пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо,  а також достатність та взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову виходячи з наступного:

     В судовому засіданні встановлено, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, про що в книзі реєстрації смертей Першого Приморського відділу реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції  здійснено актовий запис № 06 (свідоцтво про смерть, видане Першим Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції серії НОМЕР_1 від 02.01.2009 року /а.с. 2/

      Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно:

    - земельна ділянка площею 0,060 га, що розташована на території АДРЕСА_1, цільове призначення земельної ділянки – для ведення садівництва, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності  на земельну ділянку серії  І-ОД № 018481, виданого 02.03.2001 року Головою Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області /а.с . 10/

       Відповідно до ст. 6 Земельного Кодексу України   № 561-ХІІ від 18.12.1990 року громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок в тому числі для ведення садівництва.

       Відповідно до ст. 22 Земельного Кодексу України  № 561-ХІІ від 18.12.1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

        Як встановлено судом, згідно акту від 30 січня 2001 року  проведено обстеження і встановлення (відновлення) в натурі меж земельної ділянки, наданої громадянці ОСОБА_3

        Враховуючи положення наведених норм Земельного Кодексу України в редакції 1990 року, суд приходить до висновку, що за життя спадкодавець набув право власності на земельну ділянку площею 0,060 га, що розташована на території АДРЕСА_1, на відповідній правовій підставі, земельна ділянка була виділена у встановленому законом порядку.

        За життя, 14.06.2001 року ОСОБА_3 склала заповіт  на ім’я ОСОБА_2, яким, на випадок своєї смерті, заповіла йому усе своє майно, де б воно не знаходилось, та з чого воно б не складалось, та взагалі усе те, що на день її смерті буде їй належати. Зазначений заповіт посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 2280,  та на день смерті спадкодавця не змінювався та не скасовувався.

       Після смерті ОСОБА_3 позивач у встановлений законом строк  звернувся до  третьої Одеської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак у зв’язку із тим, що кадастровий номер  земельній ділянці належній ОСОБА_3 не присвоювався, нотаріус не взмозі видати спадкоємцю свідоцтво про право власності на спадкове майно.

       Матеріалами спадкової справи судом встановлено, що інші спадкоємці щодо майна померлої ОСОБА_3 за законом або за заповітом відсутні.

       Листом № 13-13-04/1068 від 20.06.2011 року відділ держкомзему у Комінтернівському районі Одеської області повідомив про те, що  за громадянкою ОСОБА_3  значиться державний акт на право власності серії І-ОД № 018481, на земельну ділянку для ведення садівництва за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,060 га, цільове призначення – для ведення садівництва,  проте кадастровий номер  даній земельній ділянці не присвоювався.

       Згідно із положенням ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

       До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок її смерті.

       Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

       У відповідності до а. г ч. 1 ст. 81 Земельного Кодексу України  в редакції Закону № 2905-ІІІ від 20.12.2001 ВР, 2002 № 12-13, громадяни України набувають права власності  на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

       Відповідно до ч. 1. ст. 126 Земельного Кодексу України в редакції Закону № 2905-ІІІ від 20.12.2001 ВР, 2002 № 12-13 право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

       Таким чином, суд приходить до висновку про те, що заявлені ОСОБА_2 вимоги про визнання за ним права власності на майно, що залишилось після смерті ОСОБА_3 знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи по суті, є обгрунтованими, тому  підлягають задоволенню в повному обсязі.    

       На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 316, 328, 1216, 1217, 1218, 1235, 1268 ЦК України, а. г  ч. 1. ст. 81, ст. 126 Земельного Кодексу України  в редакції Закону № 2905-ІІІ від 20.12.2001 ВР, 2002 № 12-13,  ст. ст. 6, 22 Земельного Кодексу України   № 561-ХІІ від 18.12.1990 року ст. ст. 10, 11, 15, 57-61,  208, 212, 215, 218, 223, 293, 294, 296 ЦПК України,  суд,   -

ВИРІШИВ:

       Позовні вимоги ОСОБА_2  - задовольнити.

        Визнати за ОСОБА_2 право приватної власності  на земельну ділянку НОМЕР_2 площею 0,060 га,  цільове призначення  для ведення садівництва, яка розташована по вулиці Центральній в Об’єднанні садоводів «Степове» Куліндоровського масиву Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, що залишилась після смерті  ОСОБА_3.

       Рішення  набирає законної сили після  закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

        У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення, якщо його   не   скасовано,  набирає  законної  сили  після  повернення апеляційної скарги,  відмови у відкритті апеляційного  провадження або  набрання  законної  сили  рішенням за наслідками апеляційного провадження.

        Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області протягом  десяти днів з часу його проголошення через Комінтернівський районний суд Одеської області.        

Суддя   В. К. Барвенко