2-1949/11

РІШЕННЯ

Іменем   України

24 червня 2011року          м. Донецьк

Київський районний суд м. Донецька
у складі- головуючого судді -   Л.М. ПАВЛЕНКО
при секретарі          -   П.П. КАРПОВІ

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду Київського райсуду м. Донецька справу за позовом ОСОБА_1  до  Донецької міської  ради про визнання права власності на  самочинно збудоване нерухоме майно

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Донецька з позовом до Донецької міської  ради про визнання права власності на  самочинно збудоване нерухоме майно.

В позові вказала, що  11.10. 2006 року між нею у якості покупця та ОСОБА_2 у  якості продавця  було укладено договір купівлі-продажу квартири за адресою АДРЕСА_1. Відповідно до договору вона  набула права власності на цю квартиру. 23.10.2006р.  це право було зареєстровано КП БТІ м. Донецька у реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Протягом 2008 - 2010 років цю квартиру було переобладнано нею  у вбудоване нежитлове приміщення з улаштуванням окремого входу. Оскільки це переобладнання, перепланування вона  робила без отримання дозволу інспекції ДАБК на виконання будівельних робіт (цей дозвіл є останнім дозвільним документом, який потрібно оформити для провадження будівництва), таке будівництво є самочинним.

29.03.2011 р. фахівцями КП БТІ м. Донецька була проведена технічна інвентаризація, згідно якої на неї,  як на власника було проінвентаризовано нежитлове приміщення, переобладнане з квартири АДРЕСА_1 .

У відповідності з висновком Державного підприємства судової адміністрації України «Судовий будівельно-експертний центр»про технічний стан вказане вбудоване нежитлове приміщення з окремим входом знаходиться у задовільному стані і не містить загрози руйнування, приміщення придатне для подальшої безопасної експлуатації, переобладнання квартири не погіршує стан основних несучих конструкцій будинку і не створює незручностей для жильців, не впливає не функціонування будинку та можливість обслуговування інженерних мереж, роботи з переобладнання виконані з додерженням будівельних норм, об'ємно-планувальні рішення відповідають будівельним нормам та функціональному призначенню, застосовані будівельні матеріали і конструкції відповідають вимогах санітарного законодавства і не вчинюють шкідливого впливу на оточуюче середовище .

Вважає, що  відповідно до ч.ч. З, 5 ст. 376 ЦК  позивач  має  право вимоги про визнання права власності на означене переобладнане з квартири №НОМЕР_1 вбудоване нежитлове приміщення з улаштуванням окремого входу за адресою АДРЕСА_1 з огляду на такий юридичний склад.

Позивач   має право власності на квартиру, що було переплановано, у багатоквартирному будинку, під розміщення якого земельна ділянка була виділена (Рік будови - 1965, факт виділення землі не потребує доказування як загальновідомий).

Визнанням права власності суд не порушить право жодної особи. Її суміжні сусіди ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 дали свою згоду на переобладнання квартири у нежитлове приміщення.  Технічний стан приміщення відповідає будівельним нормам і правилам, стандартам у галузі будівництва, архітектурного проектування, іншій нормативній документації у цій сфері.

Вона  зверталась  з усною заявою про введення приміщення у експлуатацію, де було усно роз'яснено, що можливим є введення у експлуатацію лише самочинно збудованих житлових будинків, які були зведені до 1 січня 2008 року, і що це питання зараз не відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», прийняття в експлуатацію збудованих до 31 грудня 2009 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, здійснюється безоплатно інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади за питань будівництва та архітектури. Однак, на даний момент цей порядок ще не прийнятий відповідним міністерством. Через вказані обставини оформити право власності шляхом прийняття нежитлового приміщення у експлуатацію є неможливим на даний момент.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 р. № 923 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів»(у чинній редакції зі змінами від 29.12.2010) не передбачена можливість прийняття у експлуатацію самочинно збудованих об'єктів нерухомості взагалі, тому у неї  відсутня можливість оформити сертифікат відповідності будівельним нормам, акти прийняття в експлуатацію та свідоцтво про право власності у адміністративному (шляхом звернення до відповідного державного органу чи органу місцевого самоврядування) порядку. Однак законом, а саме ст. 376 ЦК України, передбачена можливість оформлення самочинно збудованого нерухомого майна шляхом визнання на нього права власності.

На даний момент вказаним вище становищем порушуються її охоронювані законом інтереси, оскільки через відсутність оформленого права власності вона  не має змоги розпорядитися (продати, передати у іпотеку) своїм майном.

Відповідно до рішення Конституційного суду України за справою N 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) Поняття "охоронюваний законом інтерес", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних потреб. Саме за захистом законного інтересу вона  звернулась  до суду і просить  визнати за нею, ОСОБА_1, право власності на вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 29,3 кв. м. переплановане та переобладнане з квартири № НОМЕР_1 з улаштуванням окремого входу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Сторони до судового засідання не з*явились, про день слухання справи повідомлені належним чином, надали до суду заяви, в яких просять справу розглянути без їхньої участі,   в зв’язку з чим суд вважає можливим відповідно до положень ст.169 ЦПК України розглянути справу без участі сторін  на підставі наявних даних.   

Судом встановлено, що позов обґрунтований, та підлягає задоволенню з наступних підстав.

11.10. 2006 року  на підставі  договору купівлі-продажу квартири  позивач ОСОБА_1 набула права власності на   квартиру за адресою АДРЕСА_1.   23.10.2006р.  це право було зареєстровано КП БТІ м. Донецька у реєстрі прав власності на нерухоме майно (а.с. 5,7). Протягом 2008 - 2010 років цю квартиру було переобладнано позивачем у вбудоване нежитлове приміщення з улаштуванням окремого входу. Оскільки це переобладнання, перепланування вона  робила без отримання дозволу інспекції ДАБК на виконання будівельних робіт, таке будівництво є самочинним.

29.03.2011 р. фахівцями КП БТІ м. Донецька була проведена технічна інвентаризація, згідно якої на неї,  як на власника було проінвентаризовано нежитлове приміщення, переобладнане з квартири АДРЕСА_1 .(а.с.3-4).

У відповідності з висновком Державного підприємства судової адміністрації України «Судовий будівельно-експертний центр»про технічний стан вказане вбудоване нежитлове приміщення з окремим входом знаходиться у задовільному стані і не містить загрози руйнування, приміщення придатне для подальшої безопасної експлуатації, переобладнання квартири не погіршує стан основних несучих конструкцій будинку і не створює незручностей для жильців, не впливає не функціонування будинку та можливість обслуговування інженерних мереж, роботи з переобладнання виконані з додерженням будівельних норм, об'ємно-планувальні рішення відповідають будівельним нормам та функціональному призначенню, застосовані будівельні матеріали і конструкції відповідають вимогах санітарного законодавства і не вчинюють шкідливого впливу на оточуюче середовище . (а.с.11-25).  

Крім цього, суміжні сусіди  позивача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 дали свою згоду на переобладнання квартири у нежитлове приміщення, що підтверджується їх заявами, посвідченими нотаріусом.   (а.с.8-10).

Проаналізувавши усі докази, суд дійшов висновку, що перепланована квартира АДРЕСА_1,  що належить позивачу ОСОБА_1 не порушує чиїхось прав, а ОСОБА_1 згідно з ч.ч. З, 5 ст. 376 ЦК     України набула право власності на  вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 29,3 кв. м. переплановане та переобладнане з квартири № НОМЕР_1 з улаштуванням окремого входу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Керуючись ст. ст. ст.3,11,60,118,130,174,212,213,214,215,218, ЦПКУ, ст. 376  ЦК України, суд,

ВИРІШИВ

Позов ОСОБА_1  задовольнити у повному  обсязі.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 29,3 кв. м. переплановане та переобладнане з квартири № НОМЕР_1 з улаштуванням окремого входу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ                                                                                                Л.М. ПАВЛЕНКО