№ 1-8/07

ВИРОК

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

26 червня 2007 року.                                                                                                             м. Острог.

Острозький районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Назарука В.А.

при секретарі Черемновій О,В.

з участю

прокурора Гуца О.Л.

потерпілої ОСОБА_1

представника потерпілої ОСОБА_2

представника служби в справах неповнолітніх Федорчука B.C.

потерпілого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Оженин Острозького району Рівненської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, проживаючого в с. Точивики Острозького району Рівненської області, судимого 02.11.2000 року Рівненським міським судом по ст. 142 ч. 3 КК України ( в редакції 1960 р. ) до 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна

у вчиненні злочинів, передбачених ст. 395, ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України

встановив:

ОСОБА_5, щодо якого 06.07.2006 року постановою

Володимирецького районного     суду     Рівненської     області     було     встановлено

адміністративний нагляд строком на два роки, з метою ухилення від адміністративного нагляду в період з кінця серпня 2006 року по 26 жовтня 2006 року самовільно залишив своє місце проживання в с. Точивики Острозького району Рівненської області та виїхав за межі Острозького району Рівненської області без дозволу органу внутрішніх справ в м. Київ і став ухилятися від органів, які здійснюють адміністративний нагляд.

17 листопада 2006 року біля 23 год. ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в приміщенні будинку культури с Хорів Острозького району Рівненської області, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, безпричинно завдав кілька ударів кулаком в обличчя неповнолітній ОСОБА_1 1991 року народження. Продовжуючи свої дії, на вулиці за приміщенням зазначеного будинку культури, ОСОБА_5 вдруге наніс декілька ударів кулаком в обличчя і інших частинах тіла неповнолітньої ОСОБА_1, чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді крововиливу в правій навколо очній ділянці, крововиливу в правій виличній ділянці, крововиливу в лівій поперековій ділянці, крововиливу на передній поверхні лівого плеча, крововиливу на лівій гомілці, осадження на слизовій оболонці нижньої губи по центру, садна на задній поверхні лівого ліктьового суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. При цьому дані дії ОСОБА_5 за своїм змістом відзначаються особливою зухвалістю, оскільки були пов'язані з заподіянням тілесних ушкоджень та тривалий час і вперто не припинялися.

21 грудня 2006 року в період з 00год. до 01 год. ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на вулиці с Оженин Острозького району Рівненської області поблизу кафе " Престиж ", під час суперечки, яка виникла між ним

 

та ОСОБА_3, умисно завдав одного удару кулаком руки в ліву бокову ділянку голови ОСОБА_3, внаслідок чого останній впав на асфальтобетонне покриття дороги, після чого ОСОБА_5 завдав ще біля 5 ударів носками взутих ніг в різні частині тіла ОСОБА_3, заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку середнього ступеня, травматичного розриву барабанної перетинки зліва, лінійного перелому потиличної кістки та правої пірамідки, сударахновдального крововиливу, навколо орбітальних гематом, завушної гематоми зліва, гематоми лівої щоки, підшкірної гематоми в ділянці мастощального відростку зліва, які в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 395, ч. 1 ст. 296 КК України винним себе визнав повністю, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України винним себе визнав частково. При цьому він показав, що 02.11.2000 року вироком Рівненського міського суду був засуджений до б років позбавлення волі. Перед звільненням з місць позбавлення волі йому було доведено до відома, що постановою Володимирецького районного суду щодо нього встановлено адміністративний нагляд строком на 2 роки та встановлено обмеження: заборонено виїзд за межі Острозького району Рівненської обл. без дозволу дільничного інспектора міліції, заборонено виходити з квартири з 22 год. до Об год., заборонено перебувати в ресторанах, кафе, барах та в місцях продажу спиртних напоїв на розлив та обов'язок реєструватися в міліції 4 рази на місяць. Звільнили його з місць позбавлення волі 14.07.2006 року і на обліку він перебував в Острозькому МРВ УМВС та став проживати в своєї сестри ОСОБА_6 в с. Точивики Острозького району. Проти його проживання там була її свекруха і він змушений був поїхати жити до свого брата в с. Оженин Острозького району. В кінці серпня 2006 року він поїхав на заробітки в м. Київ і повернувся через 2 місяці, коли зателефонував брат та сказав, що його шукають працівники міліції. Офіційних документів про роботу в м. Києві немає, так як працював без оформлення документів. В міліцію чи дільничного інспектора з приводу дозволу на виїзд з місця проживання в м. Київ він не звертався, по приїзді на місце на облік в міліції не став.

17 листопада 2006 року біля 22 год. він приїхав на дискотеку в будинок культури с Хорів Острозького району, де випив три стопки горілки. В зв'язку з цим перестав контролювати свої дії і побив дівчину. Потерпілу раніше на знав і бачив вперше. Як саме це сталося і чому це зробив пояснити не може.

20 грудня 2006 року він з друзями перебував в кафе " Престиж ", що в с Оженин, де він вжив спиртне. Після опівночі він з ОСОБА_7 вийшли на подвір'я покурити. Там він підійшов до незнайомих чоловіків, які сказали, що знали його батька і трохи з ними порозмовляв. В подальшому до нього підійшов ОСОБА_3, який став пред'являти йому претензії з приводу того, що він образив дівчат на дискотеці в с Хорів та при цьому брутально лаявся до нього. Після цього вони пішли на дорогу, де стали розмовляти. При цьому ОСОБА_3. знову його обізвав та замахнувшись намагався вдарити його в обличчя. Чи він його вдарив точно стверджувати не може. Одразу після цього ОСОБА_5 вдарив його по підборіддю. Що було далі і чи бив він потерпілого не пам'ятає. Пам'ятає, що його хтось став відтягувати і він пішов від потерпілого. Потім їздив до нього в лікарню.

На досудовому слідстві пояснював, що від удару потерпілого він ухилився.

У вчиненому щиро розкаюється.

Крім власного визнання підсуднім вини по ст.. 395, ч. 1 ст. 296 КК України та часткового визнання вини по ч. 1 ст. 121 КК України і його показань про обставини вчинення злочинів його винність у вчиненні злочинів повністю доведена дослідженими доказами.

Порушення правил адміністративного нагляду.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що проживала в с Точивики Острозького р-ну. На той час з нею проживали внук ОСОБА_9, його співмешканка ОСОБА_6 З липня 2006 року з ними проживав і її брат ОСОБА_5. В кінці серпня 2006 року ОСОБА_5 залишив місце проживання в с Точивики та більше там не з'являвся. Щотижня працівники міліції були в неї вдома та шукали ОСОБА_5.

 

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що працював дільничним інспектором міліції та при цьому на території його обслуговування знаходилось с Точивики Білашівської сільської ради Острозького району. По звільненню з місць позбавлення волі до нього підійшов ОСОБА_5 з сестрою ОСОБА_6 з проханням дозволити проживання ОСОБА_5 в останньої в с. Точивики. Він був ознайомлений з обмеженнями, встановленими щодо нього постановою про встановлення адміннагляду. Спочатку ОСОБА_5 з'являвся для реєстрації як адміннаглядний, а в подальшому не з'явився. В зв'язку з цим був притягнутий до адміністративної відповідальності. В подальшому він взагалі зник з місця проживання. Коли він приходив до сестри ОСОБА_5. з питанням де перебуває брат, то вона відповідала, що з місця проживання він зник і де перебуває їй не відомо.

Окрім показань свідків вина підсудного знайшла своє підтвердження в зібраних на досудовому слідстві та перевірених в судовому засіданні матеріалах справи, а саме:

відповідно до постанови Володимирецького районного суду Рівненської області від 06 липня 2006 року встановлено, що відносно ОСОБА_5 було встановлено адміністративний нагляд з обмеженнями: заборонено вихід з квартири з

22   год. до 06 год.; заборонено виїзд за межі Острозького району Рівненської обл. без

дозволу дільничного інспектора міліції, заборонено перебувати в ресторанах, кафе,

барах та в місцях продажу спиртних напоїв на розлив, зобов'язано реєструватися в

міліції чотири рази на місяць.

З довідки про оголошення особі, яка звільняється з місць позбавлення волі, постанови судді про встановлення адміністративного нагляду вбачається, що 17 липня 2006 року така постанова була оголошена ОСОБА_5.

З довідки ОСОБА_5 про звільнення встановлено, що вона містить штамп про встановлення щодо останнього адміністративного нагляду та містить записи про проведення з ОСОБА_5 профілактичної бесіди 26 липня 2006 року.

Відповідно до реєстраційного листа адміннаглядного ОСОБА_5 встановлено, що даний лист містить перелік обмежень, встановлених щодо ОСОБА_5 постановою про встановлення адміністративного нагляду та вказує на те, що піднаглядний з'являвся для реєстрації в Острозький МРВ УМВС України в Рівненській області тільки з 26 липня 2006 року по 23 серпня 2006 року.

Хуліганство.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні показала, що 17 листопада 2006 року в неї був день народження і вона перебувала з подругами на дискотеці в клубі с Хорів Острозького району. Біля 23 год. вона побачила, що в приміщення клубу забіг ОСОБА_5 і запитав в неї за якогось хлопця. Коли вона відповіла, що не знає де він, то ОСОБА_5 вдарив її кулаком в обличчя, робивши губу. Вона злякалась та вийшла на подвір'я і пішла з подругами за приміщення клубу витерти кров. В той час ОСОБА_5 знову прийшов до неї та почав бити. Він вдарив її кулаком в обличчя, а коли вона впала, то став бити ногами по спині та обличчі. Вона попросила хлопців, які були неподалік і вони забрали її від ОСОБА_5. після цього ОСОБА_5 просив в неї вибачення.

Допитана в якості свідка ОСОБА_2 показала, що 17 листопада 2006 року відпустила свою племінницю ОСОБА_1, в якої був день народження на дискотеку в клуб с Хорів. Коли вона біля 12 год. не повернулась додому, то зателефонувала племіннику, який сказав, що ОСОБА_1 буде ночувати в нього. Коли наступного дня побачила її, то в неї були наявні тілесні ушкодження.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що 17 листопада 2006 року біля 23 год. була на дискотеці в будинку культури в с Хорів Острозького району і бачила як в приміщення будинку культури зайшов ОСОБА_5 і вдарив в обличчя ОСОБА_1 до 5 разів і вона впала на вікно, а далі вибігла з приміщення, а він побіг за нею. В подальшому вона чула крики ОСОБА_1 на вулиці і бачила, що до машини в яку її посадили підходив ОСОБА_5, але його до неї не пустили.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що 17 листопада 2006 року біля

23   год. була на дискотеці в будинку культури в с Хорів Острозького району, то від

когось почула, що ОСОБА_5 побив ОСОБА_1 водночас була свідком того, що коли

вона з ОСОБА_13 пішли на подвір'ї будинку культури за його приміщення, то там була

ОСОБА_1, обличчя якої було в крові. В той час до них підбіг ОСОБА_5 та вдарив

 

ОСОБА_1 в обличчя рукою. Тоді вона з ОСОБА_13 покликали на допомогу хлопців,    які її забрали від ОСОБА_5.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показала, що 17 листопада 2006 року біля 23 год. була на дискотеці в будинку культури в с Хорів Острозького району. В той час до неї підійшла ОСОБА_12 і сказала, що ОСОБА_5 побив ОСОБА_1 Разом вони пішли за клуб і побачили там потерпілу, яка плакала. В неї біля віска та губи була кров. Пізніше ОСОБА_5 знову перестрів їх та схватив за одяг. Вона вирвалась від нього і побігла по допомогу до хлопців, які забрали ОСОБА_1 від ОСОБА_5. Зазначила, що ОСОБА_5 бив потерпілу по нирках ногами та по обличчю кулаком. ОСОБА_5 перебував в стані алкогольного сп'яніння.

Окрім показань потерпілої та свідків вина підсудного підтверджується висновком судово-медичної експертизи відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у вигляді крововиливу в правій навколо очній ділянці, крововиливу в правій виличній ділянці, крововиливу в лівій поперековій ділянці, крововиливу на передній поверхні лівого плеча, крововиливу на лівій гомілці, осадження на слизовій оболонці нижньої губи по центру, садна на задній поверхні лівого ліктьового суглобу, які могли утворитися 17 листопада 2006 року і відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що 20 грудня 2006 року в вечірній час він з ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 відпочивали в кафе " Престиж ", що в с. Оженин Острозького району, де вживали спиртне. Вночі 21 грудня 2006 року він вирішив вийти на вулицю і біля виходу побачив свого знайомого ОСОБА_5., який стояв окремо від інших відвідувачів з дівчиною. Він з ним привітався та запитав навіщо ОСОБА_5 побив дівчат в клубі с Хорів. На це ОСОБА_5 запропонував йому відійти в сторону та поговорити. Коли вони обоє вийшли на дорогу, то ОСОБА_5 несподівано сильно вдарив його кулаком в голову. Сам він ОСОБА_5 ніяк не погрожував та не бив його. Після цього він впав та втратив свідомість. Прийшов в себе наступного дня в лікарні. Лікувався він спочатку в травматологічному відділенні Острозької ЦРЛ, а в подальшому в нейрохірургічному відділенні Рівненської ЦМЛ. Зазначив, що ОСОБА_5 йому відшкодовано матеріальні збитки і претензій він не має.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що 20 грудня 2006 року ввечері перебувала разом з ОСОБА_5 та його друзями в кафе " Престиж " в с Оженин Острозького району. Вже коли була 1 год. ночі вони двоє вийшли на двір. Там в той час перебували незнайомі чоловіки до яких ОСОБА_5 підійшов привітатись. В той час з кафе вийшов ОСОБА_3, який був в стані сп'яніння, підійшов до них та привітався з ОСОБА_5, а потім став говорити навіщо ОСОБА_5 побив дівчат в клубі в с Хорів Острозького району. При цьому він брутально обізвав ОСОБА_5. на що останній запропонував відійти від кафе в сторону. Вони вийшли на дорогу. Хто першим вдарив кого вона не бачила. Бачила лише, що ОСОБА_5 бив лежачого ОСОБА_3 ногами, але куди саме вона не бачила. В подальшому ОСОБА_16, який вийшов з кафе став відтягувати ОСОБА_5. під час чого вони обоє впали на землю. Після цього ОСОБА_5 прийшов до неї, вона купила воду та допомагала йому обмитися від крові.

Покази ОСОБА_7 в частині черговості нанесення ударів суд визнає суперечливими та відноситься критично, так як на досудовому слідстві вона показувала, що ОСОБА_5 першим вдарив ОСОБА_3 після чого останній зразу впав, зазначаючи, що те, що відбувалось між ОСОБА_5 та ОСОБА_3. їй було дуже добре видно. При цьому суд виходить з того, що свої покази ОСОБА_7 підтвердила під час очної ставки з ОСОБА_5 та при відтворенні обставин та обстановки події і вони були послідовними та не суперечать іншим доказам.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показав, що з ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_3 20 грудня 2006 року відпочивали в кафе " Престиж " в с Оженин. Біля 1 год. ночі вони порозходились по кафе і через деякий час він вирішив вийти на вулицю. Коли вийшов на вулицю, то побачив, що на дорозі біля їх автомобіля лежить на землі ОСОБА_3. а над ним стоїть ОСОБА_5 та б'є його ногами. При цьому ОСОБА_5 знаходився зі сторони голови ОСОБА_3 і бив його в район потилиці, шиї та спини, а останній на землі не рухався. Всього при ньому ОСОБА_5

 

наніс Обухівському біля 3-4 ударів ногами. Він підбіг до ОСОБА_5. та став його відтягувати від ОСОБА_3 і вони впали на землю. ОСОБА_3. вони з друзями забрали в автомобіль та відвезли до лікарні.

Окрім показань свідків вина підсудного знайшла своє підтвердження в зібраних на досудовому слідстві та перевірених в судовому засіданні матеріалах справи, а саме:

з протоколу огляду місця події, план-схеми та ілюстративної таблиці до нього встановлено, що кафе " Престиж " знаходиться в с. Оженин Острозького району Рівненської області по вул.. Мирна, 18. З фасадної сторони територія огороджена сіткою, яка вільно проглядається. З фасадної сторони за огорожею знаходиться тротуар та проїжджа частина дороги з асфальтобетонним покриттям.

З висновку судово-медичної експертизи вбачається, що ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку середнього ступеня, травматичного розриву барабанної перетинки зліва, лінійного перелому потиличної кістки та правої пірамідки, сударахнощального крововиливу, навколо орбітальних гематом, , завушної гематоми зліва, гематоми лівої щоки, підшкірної гематоми в ділянці мастоїдального відростку зліва, які в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент заподіяння. З зазначеного висновку вбачається, що враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень виникнення їх при самопадінні на асфальтобетонне покриття виключається повністю.

В зв'язку з наявним висновком судово-медичної експертизи про наявність в потерпілого не відкритої, а закритої черепно-мозкової травми, суд виключає з обвинувачення ОСОБА_5 данні про спричинення потерпілому такого тілесного ушкодження.

Обставини, зафіксовані в протоколі допиту ОСОБА_7 знайшли своє підтвердження під час відтворення з її участю обставин та обстановки заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3.

Обставини, зафіксовані в протоколах допитів свідка ОСОБА_16 та потерпілого ОСОБА_3 знайшли своє підтвердження під час відтворення з їх участю обставин та обстановки заподіяння тілесних ушкоджень останньому ОСОБА_5, не суперечать їх показам в судовому засіданні та є послідовними.

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи ОСОБА_5. встановлено, що він на час скоєння інкримінованого йому діяння психічним захворюванням, яке позбавляло б його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними не страждав, в тимчасово хворобливому стані не знаходився.

Оцінивши сукупність доказів, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати по ст.. 395 КК України як порушення правил адміністративного нагляду, що виразилося в самовільному залишені особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, ч. 1 ст. 296 КК України як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого і зокрема те, що відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ст.. 395 КК України кваліфікується як злочин невеликої тяжкості та те, що за вчинення даного злочину не передбачено інших видів покарань окрім арешту, злочин, передбачений ч. 1 ст. 296 КК України кваліфікується як злочин невеликої тяжкості і передбачає альтернативу видів покарання, злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України кваліфікується як тяжкий злочин і не передбачає інших видів покарання окрім позбавлення волі.

Як обтяжуючі покарання обставини суд враховує рецидив злочинів та вчинення злочинів, передбачених ст.. 296 ч. 1, 121 ч. 1 КК України в стані алкогольного сп'яніння.

Беручи до уваги особу підсудного, суд враховує, що він в більшості характеризується позитивно, хворіє на остеохондроз поперекового відділу хребта з корінцевим синдромом.

Відповідно до ст.. 66 КК України як пом'якшуючі покарання обставини суд враховує щире каяття ОСОБА_5 та відшкодування ним матеріальних збитків потерпілому ОСОБА_3. по епізоду обвинувачення за ч. 1 ст. 121 КК України. Таким чином, існує декілька обставин, які пом'якшують покарання, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та свідчать про позитивні дані щодо особи підсудного,  а тому дають можливість прийти до  висновку про доцільність

 

призначення йому покарання на підставі ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 121 КК України.

Одночасно суд вважає можливим перевиховання і виправлення ОСОБА_5 лише в умовах ізоляції від суспільства.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 395, ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання

за ст. 395 КК України у виді арешту строком один місяць,

за ч. 1 ст. 296 КК України у виді арешту строком три місяці,

за ч. 1 ст. 121 КК України з застосуванням ст.. 69 КК України у виді позбавлення волі строком три роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України покарання ОСОБА_5 призначити за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком три роки.

Строк покарання рахувати ОСОБА_5 з 27 січня 2007 року, зарахувавши у строк відбуття покарання строк перебування під вартою.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_5 тримання під вартою.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_5 в

цей же строк з моменту отримання копії вироку.