Справа №1-197/07

ПОСТАНОВА

ПОПЕРЕДНЬОГО  СУДОВОГО  ЗАСІДАННЯ про повернення кримінальної справи для проведення додаткового розслідування

14 червня 2007 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі головуючого судді: Павліва СП.

при секретарі:                       Мороз О.М.

з участю прокурора:             Федюка В.П.

та адвоката                            ОСОБА_1

розглянувши кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця села Довге,  Іршавського району Закарпатської області,  проживавшого в АДРЕСА_1  українця,  громадянина України,  позапартійного,  з середньо-спеціальною освітою,  одруженого,  судженого 14 травня 2002 року Іршавським районним судом Закарпатської області за  ст.  94 КК України (1960р.) до 11 років позбавлення волі,

-   в скоєні злочину передбаченого  ст.  345 ч. 2 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 обвинувачується в тому,  що будучи засудженим за вчинення злочину передбаченого  ст.  94 КК України (в редакції 1960р.),  відбуваючи покарання в Дрогобицькій виправній колонії № 40,  20 грудня 2006 року вчинив умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень в зв"язку з виконанням цим працівником службових обов"язків,  а саме,  ОСОБА_3 - начальнику відділення СПС № 6 даної установи.

Дії ОСОБА_2. досудовим слідством кваліфіковано за  ст.  345 ч.2 КК України. Під час  попереднього судового  засідання захисник обвинуваченого  адвокат ОСОБА_1 заявив клопотання про повернення справи на додаткове розслідування,  подавши суду клопотання в письмовому вигляді.

Прокурор з даним клопотанням захисника не погодився і вважає,  що маються всі підстави для призначення справи до судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_1 погодився з клопотанням захисника ОСОБА_1 щодо повернення справи на додаткове розслідування. Стосовно думки прокурора щодо призначення справи до судового розгляду,  висловив категоричне заперечення.

Вислухавши думку учасників процесу,  оглянувши матеріали особової справи засудженого ОСОБА_2.,  та вивчивши матеріали кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_2. за  ст.  345 ч.2 КК України,  суд приходить до переконання,  що справу слід повернути на додаткове розслідування,  так як під час досудового слідства порушено ряд вимог КПК України,  а саме:

як вбачається з клопотання адвоката ОСОБА_3 (а.с.  153),  то при пред"явленні обвинувачення 25.04.2007 року,  ОСОБА_1 дивно себе поводив. Не розумів суті пред"явленого обвинувачення,  розповідав про обставини,  які не мають жодного відношення до даної справи. Розповідав,  що відбуває покарання за підробку документів,  що у справі маються неправильні анкетні дані,  його життю загрожує небезпека,  просить призначити адвоката - підполковника міліції Д.Д.Балогу з Іршавського РВ

Закарпатської області,    просив  щоб  справу  розслідував  слідчий  СБУ України,  а також наводив багато інших подібних обставин. Адвокат в клопотанні від 25.04.2007 року,  просив призначити обвинуваченому стаціонарну судово-психіатричну експертизу для визначення його осудності.

Постановою слідчого від 25.04.2007 року,  в задоволенні клопотання було відмовлено,  з покликанням на довідку медичної частини Дрогобицької ВК № 40 на засудженого ОСОБА_2.,  що він на диспансерному обліку у психіатра не перебуває,  і крім того засуджений вирок Іршавського районного суду від 14.05.2002 року за  ст.  94 КК України до 11 років позбавлення волі і примусових заходів лікування не потребує.

Однак,  відповідно до  ст.  204 КПК України,  слідчий повинен був задоволити клопотання адвоката,  в якого виникли сумніви щодо психічного стану та осудності обвинуваченого.

Суд в попередньому судовому засіданні переконався в тому,  що є сумніви щодо правильності розуміння та вчинення своїх дій обвинуваченим ОСОБА_2.,  який протягом тривалого часу направляє клопотання неадекватного змісту в різні інстанції.

В судовому засіданні заявляє,  що подав позови на суддів,  прокурорів,  міністрів та працівників адміністрації.

Відповідно до  ст.  148 КПК України,  досудовим слідством не було обрано ОСОБА_2 міру запобіжного заходу.

Крім цього,  обвинуваченому ОСОБА_2 не в повній мірі було забезпечено право на захист під час досудового слідства,  як це передбачено  ст.  ст.  43,  44 КПК України і роз"яснено Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 8 „Про застосування законодавства,  яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві".

Під час додаткового розслідування необхідно:

допитати в установі засуджених,  які з ОСОБА_2. утримуються,  працівників медчастини та інших працівників адміністрації,  членів його родини,  про особливості взаємовідносин і поведінки з ними і оточуючими,  зажадати відповідні документи;

призначити судово-психіатричну експертизу ОСОБА_2; забезпечити право на захист відповідно до вимог  ст.  ст.  43,  44 КПК України;

вирішити питання щодо обрання міри запобіжного заходу. Беручи до уваги,  що неповнота і неправильність досудового слідства не можуть бути   усунені   в   судовому   засіданні,    справу   слід   повернути   для   додаткового розслідування.

Керуючись  ст.  ст.  237,  ч.б  ст.  244,  246 КПК України,  суд,  -

постановив:

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 за  ст.  345 ч. 2 КК України повернути Львівському прокурору з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах,  для додаткового розслідування.

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду Львівської області протягом семи діб з дня її винесення.