Справа № 1-75/07

ВИРОК

ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

27 червня 2007 року.                                                                                                         м. Острог.

Острозький районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Назарука В.А.

при секретарі Черемновій О.В. з участю

прокурора Гуца О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Верхів Острозького району Рівненської області, українки, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженої, приватного підприємця, проживаючої в АДРЕСА_1, не судимої

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 222, ч. З ст. 358 КК України

встановив:

16 травня 2007 року ОСОБА_1, будучи зареєстрованою як підприємець, з метою отримання споживчого кредиту подала в Острозьке відділення Рівненської філії ЗАТ КБ " Приватбанк ", що розташоване в м. Острог Рівненської області, разом з необхідним для отримання кредиту переліком документів завідомо неправдиву інформацію, а саме довідку про свої доходи на посаді товарознавця з постійною формою працевлаштування у приватного підприємця ОСОБА_2, і на підставі поданих до банківської установи документів отримала в тимчасове користування на умовах повернення в установлений строк зі сплатою відсотків кредитні кошти в сумі 2200 гривень, які знаходились на відкритому на її ім'я банківському рахунку, доступ до якого вона мала через видану кредитну картку.

16 травня 2006 року ОСОБА_1 використала завідомо підроблений документ, а саме довідку про свої доходи на посаді товарознавця з постійною формою працевлаштування у приватного підприємця ОСОБА_2, який вона разом з необхідним для отримання кредиту переліком документів подала в Острозьке відділення Рівненської філії ЗАТ КБ " Приватбанк ", що в м. Острог Рівненської області.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 222, ч. З ст. 358 КК України винною себе визнала повністю. При цьому вона показала, що в травні 2006 року вона була приватним підприємцем та реалізовувала алкогольні та тютюнові вироби в магазині " Продукти ", що в м. Острог по вул. Мацути, 4 а. Власником магазину був ОСОБА_2. В зазначений період їй були необхідні кошти для лікування і в зв'язку з цим для отримання кредиту вона звернулась в Острозьке відділення Рівненської філії ЗАТ КБ " Приватбанк ", що знаходиться біля магазину. Працівник банку Габрук С пояснила їй, що для отримання кредиту вона має надати документи: паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, та довідку про доходи з місця роботи за останні 6 місяців. В зв'язку з тим, що приватним підприємцем вона працювала менше 6 місяців, то звернулась до ОСОБА_2 з проханням видати їй довідку про доходи. Останній на це погодився і видав для неї довідку про її доходи на посаді товарознавця за останні 6 місяців, хоча дійсно в трудових відносинах з ОСОБА_2 вона не перебувала. Зазначені документи, разом з довідкою про доходи, яку їй надав ОСОБА_2 вона подала разом з заявою, яку власноручно заповнила для отримання кредиту. Після цього їй було видано кредитну картку на рахунку якої було 2200 грн. На даний час зазначений кредит вона погашає.

У вчиненому ОСОБА_1 щиро розкаюється і просить суворо не карати.

В зв'язку з тим, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, за згодою учасників судового розгляду дослідження доказів щодо цих обставин визнано недоцільним.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати по ч. 1 ст. 222 КК України, тобто надання громадянином-підприємцем завідомо неправдивої інформації банкам з метою отримання кредиту та по ч. З ст. 358 КК України, тобто використання завідомо неправдивого документа.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого та зокрема те, що відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. З ст. 358 КК України кваліфікується як злочин невеликої тяжкості і передбачає альтернативу видів покарань, злочин, передбачений ч. 1 ст. 222 КК України кваліфікується як злочин невеликої тяжкості і передбачає альтернативу видів покарання.

Беручи до уваги особу підсудної, суд враховує, що ОСОБА_1 по місцю проживання характеризується позитивно, раніше не судима. Відповідно до ст.. бб КК України як пом'якшуючі покарання обставини суд враховує щире каяття підсудної та те, що вона активно сприяла розкриттю злочину. Окрім цього, суд враховує, що обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 немає.

За таких обставин суд вважає за можливим призначити ОСОБА_1 мінімальне покарання, передбачене відповідними статтями КК України.

З довідки Острозького пологового будинку вбачається, що ОСОБА_1 на час розгляду справи є вагітною терміном 8 тижнів.

Відповідно до ст. 1 п. " в " Закону України " Про амністію " підлягають звільненню від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань не пов'язаних з позбавленням волі, жінки, засуджені за умисні злочини, за які законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше п'яти років, які на день набрання чинності цим Законом є вагітними.

Оскільки ОСОБА_1 просить застосувати щодо неї Закон України " Про амністію " і вона підпадає під його дію, то ОСОБА_1 слід звільнити від покарання.

Вирішуючи питання про судові витрати суд виходить з того, що кошти, які затрачені на проведення почеркознавчої експертизи є судовими витратами по справі і відповідно до ст. 91 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Рівненській області.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, ст.. 1 п. " в " Закону України про амністію ", суд

засудив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 222, ч. З ст. 358 КК України та призначити їй покарання

за ч. 1 ст. 222 КК України у виді штрафу розміром вісім тисяч п'ятсот гривень

за ч. З ст. 358 КК України у виді штрафу розміром п'ятсот десять гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України покарання ОСОБА_1 призначити за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді штрафу розміром вісім тисяч п'ятсот гривень.

Звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання на підставі    ст. 1 п. " в " Закону України " Про амністію".

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_1 підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Рівненській області 521 грн. 34 коп. судових витрат.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.