Торезький міський суд Донецької області    

                            Справа № 2-14/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2011 року Торезький міський суд Донецької області в складі:

Головуючої-судді                                                                                       Чапланової О.М.

При секретарі                                                                                                 Кононенко Л.І.

За участю: представника позивача                                                                Утушкіна О.О.

представника  відповідача ОСОБА_3                                                      ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тореза цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_5   про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

02.06.2010 р. Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5   про стягнення заборгованості за кредитним договором

        Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного кредитного договору № 219861-СRЕD від 09.04.2008 року ОСОБА_3 09.04.2008 р. отримала кредит у розмірі 6000 доларів США шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок, відкритий ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк»згідно договору № 219861 - САRD від 09.04.2008 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.06.2009 р.

У порушення ст.ст. 526,527,530 ЦК України та умов договору ОСОБА_3  зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконала.  

Станом на 28 квітня 2010 року загальна заборгованість ОСОБА_3 перед позивачем за Кредитним договором складає 4967,13 доларів США, з яких:

-          3141,49 доларів США –заборгованість за кредитом;

-          1559,09 доларів США  - заборгованість за відсотками за користування кредитом;

-          31,53 доларів США  –штраф (фіксована частина);

-          235,03 доларів США –штраф (процентна складова).  

      Зобов’язання за вказаним договором забезпечено договором поруки, укладеним з поручителем  ОСОБА_5 Вимога, що була пред’явлена до поручителя щодо виконання забезпеченого зобов’язання, залишена без задоволення.  

     Позивач просить стягнути  з відповідачів солідарно на його користь заборгованість в сумі

4967,13 доларів США та судові витрати.

      Відповідачка ОСОБА_5 надала свідоцтво про шлюб згідно із яким 10.12.2008 р. вона зареєструвала шлюб зі ОСОБА_6 Прізвище після реєстрації шлюбу дружини –ОСОБА_5. Крім цього, надала паспорт на ім’я ОСОБА_5 (а.с.22,25).

      Ухвалою суду від 10.09.2010 р. провадження у справі №2-4032/10 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_5  про стягнення заборгованості за кредитним договором зупинено до набрання законної сили рішення по цивільній справі № 2-7157/10 за позовом ОСОБА_3 до ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк»про захист прав споживачів та визнання умов кредитного договору такими, що не відповідають діючому законодавству.

        Ухвалою від 10.05.2011 р. провадження по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_5  про стягнення заборгованості за кредитним договором – відновлено.

      Відповідачі –ОСОБА_3  та ОСОБА_5,  належним чином та завчасно сповіщені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилися, причини неявки суду не повідомили. Надали письмові заяви про розгляд справи у їх відсутності.

       За ухвалою суду розгляд справи проведено у відсутності  відповідачів.

       Представник позивача в судовому засіданні 23.06.2011 р. позовні вимоги підтримав,  дав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

     У судовому засіданні 23.06.2011 р. представник відповідача ОСОБА_3 –ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності (а.с.59), пояснила суду, що у судовому засіданні 09.06.2011 р. позивач надав розрахунок заборгованості за кредитним договором номер якого відрізняється від номеру спірного кредитного договору, та від інших номерів кредитного договору, указаного у попередніх роздрукуваннях. З указаною у позові сумою заборгованості за кредитом погодитись неможливо. Згідно додатку №1 до кредитного договору № 219861-СRЕD від 09.04.2008 року –графіку погашення кредиту і процентів, платіжним квитанціям і наданому 09.06.2011 р. розрахунку заборгованості, ОСОБА_3 по грудень 2008 р. не тільки добросовісно виконувала обов’язки по кредитному договору, але і вносила платежі у більшому розмірі. Однак, у наданому розрахунку заборгованості у колонці «загальна заборгованість за процентами»(накопичувальним підсумком) з 05.05.2008 р. указана заборгованість в сумі 115,91 долар США. Щомісяця з травня по листопад 2008 р. включно ОСОБА_3 вносила суми більше, ніж передбачено договором, графік платежів не переглядався, банк користувався сумою 4,5 долар США х6 =27 дол. США.  Ця сума банком у розрахунку заборгованості врахована 08.12.2008 р. Не враховані банком оплачені та підтверджені квитанціями суми: 12.08.2008 р. –10 грн., 04.09.2008 р. –10 грн., 26.01.2009 р. –200 грн., 18.03.2009 р. –1770 грн., 26.03.2009 р. –170 грн., 09.04.2009 р. –800 грн. 06.04.2010 р. –1000 грн., всього: 3960 грн. Банк намагається через суд притягнути ОСОБА_3 до подвійної відповідальності за одне і теж порушення. Пунктами 5.1 і 5.10 кредитного договору передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, а саме: пеня у розмірі 0,02% від своєчасно не оплаченої суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної ставки НБУ, і штрафу у розмірі 250 грн.+5% від суми позову. Тобто, за одне і теж порушення зобов’язання передбачена подвійна відповідальність одного виду, що протирічіть діючому законодавству. З урахуванням положень ст.. 551 ЦК просить суд зменшити розмір пенні і прийняти до уваги, що ОСОБА_3 була вимушена терміново взяти кредит для лікування, знаходячись на стаціонарному лікуванні, вона є інвалідом-Чорнобильцем, а також були інші важки моменти у її житті, як фінансова криза, народження онуки з пороком серця. ОСОБА_3 бажає повернути кредит і чекає рішення суду.             

      В судове засідання 08.07.2011 р. представник позивача ОСОБА_3 –ОСОБА_4, не з’явилась, повідомивши по телефону про захворювання. Заяву про оголошення перерви у розгляді справи не надала.

     Враховуючи, що ОСОБА_4 була присутня у судових засіданнях по розгляду цієї справи, давала пояснення, задавала питання представнику позивача, знайомилась з наданими позивачем розрахунками, що у її присутності були досліджені матеріали справи, за ухвалою суду розгляд справи закінчено у відсутності представника відповідача  ОСОБА_3 - ОСОБА_4   

    У  судовому засіданні 08.07.2011 р. представник позивача додатково пояснив, що  у судовому засіданні 09.06.2011 р. він надав розрахунок заборгованості за кредитним договором, укладеним позивачем з відповідачкою. У вказаному розрахунку указаний електронний реєстровий номер кредитного договору, тому він відрізняється від номеру кредитного договору, указаного у паперовому договорі. Умовами кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачкою, не передбачено дострокове погашення частини кредиту, можливо тільки повне дострокове погашення кредиту. Якщо позичальник погашає частину суми достроково, то гроші переходять на погашення відсотків, або йдуть на особистий рахунок позичальника.  Пеня у розмірі 0,02% від своєчасно не оплаченої суми за кожен день прострочки відповідачці позивачем не нараховувалась і до суми заборгованості, указаної у позові не включена. Банком враховані  всі суми перераховані відповідачкою в рахунок погашення заборгованості, це вбачається з наданих розрахунків та витягів по особовому рахунку відповідачки. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.  

      Вислухавши представника позивача, представника відповідача ОСОБА_3 –ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини.

     Частиною 3 ст.61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

     Рішенням Торезького міського суду від  24 листопада 2010 року, постановленим по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» за участю третьої особи ОСОБА_5, про визнання кредитного договору недійсним, яке ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 15.02.2011 р. залишено без змін та набрало чинності, встановлено, що 02 квітня 2008 року позивачем надана заявка на отримання кредиту-мікро.  09 квітня 2008 року позивач ознайомлена з умовами кредитування та орієнтованою сукупною вартістю «Експрес»кредиту.09 квітня 2008 року позивачу надано кредит в сумі 6000 доларів США на споживчі потреби зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 24 відсотки річних строком до 05 червня 2009 року в порядку та строки, встановлені графіком погашення кредиту та відсотків. 09 квітня 2008 року до кредитного договору надано додаток № 1 –графік погашення кредиту та відсотків, в якому зазначено перше планове погашення –05 травня 2008 року - у доларах США. 09 квітня 2008 року в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором з третьою особою ОСОБА_5 укладено договір поруки. 10 грудня 2008 року третя особа ОСОБА_5 зареєструвала шлюб зі ОСОБА_6, після реєстрації шлюбу прізвище –ОСОБА_5.

      Згідно заяви позивача підтверджено зарахування 09 квітня 2008 року на картрахунок суми 6000 доларів США відповідно кредитному договору. Згідно квитанцій позивачем на виконання кредитного договору внесено кошти на рахунок відповідача. Згідно розрахунку за кредитним договором утворилася заборгованість.

      19 березня 1992 року Національним банком України видано Публічному акціонерному товариству комерційному банку «Приватбанк» ліцензію № 92 та дозвіл,  якими відповідач   уповноважений здійснювати банківські операції, зокрема, надавати кредити в іноземній валюті.

      Вказаним рішенням суду у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» за участю третьої особи ОСОБА_5 про визнання кредитного договору недійсним –відмовлено (а.с. 79-82).

      Відповідно до п. 2.2.3 Кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачкою ОСОБА_3,  погашення кредиту та відсотків за користування ним повинно здійснюватися у порядку і строки згідно Графіку погашення кредиту, приведеного у додатку №1, який є невід’ємною частиною даного договору. Відповідно до п. 2.4.1 Кредитного договору позичальник має право по узгодженню з Банком здійснити дострокове, повне погашення кредиту (дострокове погашення частини кредиту не допускається) при його повідомленні не менш ніж за три банківських дня до припускаємої дати дострокового погашення, про що сторони в обов’язковому порядку укладають додаткову угоду до цього договору. Згідно із п. 3.2 Кредитного договору відповідно до ст.. 212 ЦК України, при порушенні позичальником будь-якого із зобов’язань по погашенню кредиту, згідно графіку і п.п.1.4,2.3.1, 3.3 даного Договору або в порушення п. 2.2.8 цього Договору, позичальник платить Банку проценти за користування кредитом у розмірі 48% річних, розрахованих від суми залишку непогашеної, згідно графіку, заборгованості по кредиту.     

      Відповідно до п. 3.3. Кредитного договору зобов’язання по даному договору виконуються в наступній послідовності: 1) витрати Банку, пов’язані з виконанням договору; 2) неустойка (штраф, пеня): 3) прострочена винагорода; 4) винагорода; 5) прострочені проценти; 6) проценти; 7) прострочений кредит; 8) кредит.  Погашення кредиту, сплата процентів за даним договором провадяться у валюті кредиту. Сплата винагороди та неустойки здійснюється у гривні. Сума повного погашення заборгованості може відрізнятися від суми щомісячного платежу.   

      Відповідно до п. 3.5 Кредитного договору позичальник у день здійснення першого погашення по кредиту у дату здійснення першого внеску, яка указана у графіку, сплачує Банку винагороду  за оформлення Кредитного договору в розмірі 1212 грн.  Нарахування винагороди здійснюється в дату оплати.   

     Відповідно до п. 5.1 Кредитного договору за порушення позичальником будь-якого зобов’язання по сплаті процентів за користування кредитом, винагород, порушень п. 2.2.8 даного договору, Банк має право нарахувати, а позичальник зобов’язується сплатити Банку пеню в розмірі 0,2% від суми непогашеного платежу за кожен день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який виплачується пеня. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату щоденного нарахування.

      Відповідно до п.5.2 Кредитного договору нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов’язань, передбаченої п. 5.1 даного договору, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов’язання повинно було бути виконано позичальником. Відповідно до п.5.5 Кредитного договору при порушенні позичальником зобов’язань по виконанню графіку погашення кредиту і процентів або при порушенні п. 2.2.8 даного договору, позичальник сплачує Банку штраф за кожен випадок порушення указаного графіку в частини дотримання дат погашення кредиту : на 1-9 днів в  розмірі 5% від суми своєчасно не погашеної частини отриманого кредиту за кожен день; на 10 і більше днів - в розмірі 10%  від суми своєчасно не погашеної частини отриманого кредиту за кожен день. Відповідно до п. 5.6 Кредитного договору при порушенні позичальником зобов’язань, передбачених п.п 2.2.6, 2.2.9 цього Договору позичальник сплачує Банку за кожен випадок порушення штраф у розмірі 2% від суми отриманого кредиту. Сплата штрафу здійснюється у гривні.  Відповідно до п. 5.10 Кредитного договору при порушення позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов’язань, передбачених  даним договором більше ніж на 120 днів, у зв’язку із чим Банк буде вимушений звернутися до суду, позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову.    

      Відповідно до п. 2.3.1 Кредитного договору при порушенні позичальником зобов’язань, передбачених умовами даного договору Банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, уплати процентів за його користування, виконання інших обов’язків за договором у повному обсязі.   

     Виконання зобов’язання ОСОБА_3  було забезпечено порукою на підставі укладеного між ОСОБА_5 ( у зв’язку з реєстрацією шлюбу ОСОБА_5 змінила прізвище на «ОСОБА_5») та Кредитором договору поруки № 219861-1 від 09 квітня 2008 року, за яким ОСОБА_5 взяла на себе відповідальність за виконання ОСОБА_3 умов кредитного договору. ОСОБА_3 зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв’язку з чим станом на 28 квітня 2010 року має заборгованість перед позивачем за Кредитним договором, яка складає 4967,13 доларів США, з яких:

-          3141,49 доларів США –заборгованість за кредитом;

-          1559,09 доларів США  - заборгованість за відсотками за користування кредитом;

-          31,53 доларів США  –штраф (фіксована частина);

-          235,03 доларів США –штраф (процентна складова).  

    Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: ... сплата неустойки;

Згідно ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд виходить з того, що відповідач ОСОБА_3 прострочила виконання грошового зобов’язання, яке ґрунтується на кредитному договорі, і зобов’язана повернути позику в повному обсязі зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Відповідачка ОСОБА_5, як поручитель ОСОБА_3  відповідає перед банківською установою у тому ж обсязі, що і остання включаючи сплату основного боргу, процентів та неустойки. Відповідачі несуть відповідальність перед позивачем як солідарні боржники, тому позовні вимоги до них підлягають задоволенню в повному обсязі.

         Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню в повному обсязі солідарно понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 393 грн.89коп., з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

      Посилання представника відповідача ОСОБА_3 –ОСОБА_4 на те, що позивач надав розрахунок заборгованості  за кредитним договором номер якого відрізняється від номеру спірного кредитного договору, суд не бере до уваги, тому, що за поясненням представника позивача розрахунок заборгованості наданий позивачем за номером кредитного договору, якій існує в електронному реєстрі. Суд вважає безпідставними посилання представника відповідача на те, що  відповідачка ОСОБА_3 вносила суми більше, ніж передбачено кредитним договором, але графік платежів не переглядався, банк користувався сумою 4,5 долар США х6 =27 дол. США., що ця сума банком у розрахунку заборгованості врахована 08.12.2008 р., оскільки умовами Кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачкою ОСОБА_3, передбачено право позичальника по узгодженню з Банком здійснити дострокове, повне погашення кредиту, дострокове погашення частини кредиту за умовами Договору не допускається. Посилання представника відповідача на те, що банком не враховані оплачені та підтверджені квитанціями суми: 12.08.2008 р. –10 грн., 04.09.2008 р. –10 грн., 26.01.2009 р. –200 грн., 18.03.2009 р. –1770 грн., 26.03.2009 р. –170 грн., 09.04.2009 р. –800 грн. 06.04.2010 р. –1000 грн., всього: 3960 грн., спростовується наданими позивачем розрахунками заборгованості по Кредитному договору та виписками по лицевому рахунку відповідачки, згідно з якими всі суми, які надходили в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором, зараховані Банком по видам платежів відповідно до умов Кредитного договору (а.с.28-41, 98-99). Посилання представника відповідача на те, що Банк намагається через суд притягнути ОСОБА_3 до подвійної відповідальності за одне і теж порушення, а саме: стягнути з відповідачки пеню у розмірі 0,02% від своєчасно не оплаченої суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної ставки НБУ, і штраф у розмірі 250 грн.+5% від суми позову, не відповідає дійсності, оскільки у суму заборгованості за Кредитним договором, яку позивач просить суд стягнути з відповідачів, не включено пеню.  

   Керуючись ст. 526, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 553, ч.ч. 1, 2 ст. 554, ст. 610, п. 3 ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 624, ч. 1 ст. 625, ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1054 ЦК України та ст.ст. 10, 11, 60, 83, 212, 223 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1,  ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2,  ідентифікаційний №НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, рах.№29098829000000 (для погашення заборгованості), рах. № 64993919400001 (для відшкодування судових витрат), МФО №305299,  заборгованість за кредитним договором № 219861-СRЕD  від 09 квітня 2008 року станом на 28 квітня 2010 року :

-          3141,49 долар США – заборгованість за кредитом;

-          1559,09 долар США - заборгованість за відсотками за користування кредитом;

-          31,53 долар США  –штраф (фіксована частина);

-          235 долар США –штраф (процентна складова).  

Всього: 4967, 13 долар США.

-          судові витрати з оплати судового збору у розмірі 393 грн.89 коп.;

-          судові витрати з оплати інформаційно–технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень

Всього: 513 грн.89 коп.

Вжитий ухвалою Торезького міського суду Донецької області від 11 червня 2010 року захід забезпечення позову - накладення арешту на нерухоме  майно сторін - скасувати.

      Рішення постановлене в нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини    

в судовому засіданні  08 липня 2011 року.

      Рішення  буде виготовлено в повному обсязі 13 липня 2011 року.

      На рішення може бути подана апеляційна скарга у Апеляційний суд Донецької області    

через Торезький міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

      Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час

проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з          

дня  отримання копії цього рішення.  

      Рішення набирає законної сили після  закінчення строку для подання апеляційної скарги,

якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо        

його  не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.   

Суддя:О. М. Чапланова